20 листопада 2025 року Справа № 480/1198/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), і просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 30.07.2021 у неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 30.07.2021 в загальній сумі 182 845.18 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Крім того, представник позивача разом із позовною заявою подала заяву про поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті". Закон України від 01.07.2022 №2352-ІХ набрав чинності з 19.07.2022.
Після внесення Законом №2352-ІХ вказаних змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення (або нарахування та виплати) заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду.
Проте, Закон №2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ніш чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Тобто, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виниклі та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.
Враховуючи те, що спірні правовідносини (з 01.03.2018 до 30.07.2021 включно) виникли до набрання законної сили Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», позивачем строки звернення до суду із зазначеними позовними вимогами не порушені, а тому, суд, з урахуванням висновків, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 22 січня 2024 року по справі №990/235/23, а також у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі №460/21394/23, відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 248, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета