20 листопада 2025 року Справа № 480/12779/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду у м. Суми звіт Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя №3578/0/15-24 від 10.12.2024 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 за № 55-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату №342 від 13.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/12779/21.
Ухвалою суду від 03.09.2025 зобов'язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради подати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі №480/12779/21 протягом 90 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
На виконання вимог ухвали суду від 03.09.2025 представник відповідача подав звіт від 30.10.2025 про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21. Поданий звіт мотивовано тим, що виконання рішення суду здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечся і виконання рішень суду» (зі змінами), а саме: виконання судового рішення поставлено в чергу №142; розпорядженням №99/21 від 12.12.2022 призначено ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум; щомісяця направляється інформація про потребу у виділенні коштів на виконання рішення суду в Департамент з питань соціальної політики Сумської ОДА. На цільові рахунки управління надійшли кошти для виконання судового рішення 85 черги.
Ухвалою суду від 03.11.2025 призначено до розгляду звіт Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 03.09.2025 про виконання рішення суду по адміністративній справі №480/12779/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні) та запропоновано ОСОБА_1 протягом 2 днів з дня отримання ухвали надати письмові пояснення стосовно звіту відповідача від 03.11.2025.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд звіту щодо виконання рішення суду, будь-яких заяв та письмових пояснень, в установлений судом строк, позивачем до суду не надано.
Розглянувши матеріали заяви, розглянувши звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Зокрема, КАС України доповнено ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 щодо судового контролю за виконанням судових рішень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши звіт відповідача про виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає, що відповідачем, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 відповідачем було здійснено нарахування позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн, проте виплату даної суми позивачу не здійснено, оскільки управління не має можливості виконати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21 у зв'язку із відсутністю фінансування. При надходженні черговості та відповідного фінансування управлінням відповідно до Порядку використання коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 позивачу буде проведена вищезазначена виплата. Дані обставини не є спірними, не заперечується учасниками справи.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, адже позивачеві не виплачено перераховану суму разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року.
При цьому, відповідач вище зазначене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення у зазначеній частині, зважаючи на те, що суми виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього бюджетні асигнування, відсутні.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі №480/12779/21 у повному обсязі не виконано та сума перерахованої разової грошової допомоги позивачеві не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо виплати соціальних виплат, з огляду на наведені вимоги ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024, які набули чинності 19.12.2024, суд вважає за необхідне визнати поданий Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради від 30.10.2025 звіт таким, що не підтверджує виконання рішення суду у частині виплати позивачу суми перерахованої разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року.
Стосовно накладення на керівника Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Представником відповідача надано інформацію про потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою КПКВК 2501290 "Забезпечення виконання рішень суду".
Таким чином, відповідачем на даний час підтверджено відсутність бюджетних асигнувань для виконання рішення суду у цій справі.
Тобто фактично Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради вживаються певні заходи з метою виконання рішення суду у частині виплатити позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вищевикладене, суд, на підставі ч.ч.3,5 ст.382-3 КАС України, вважає за необхідне звільнити керівника Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради від сплати штрафу.
Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Під час розгляду поданого відповідачем звіту про виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до частини 9 статті 382-3 КАС України, за власної ініціативи.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У даному випадку, рішення суду у даній справі виконано частково, а саме у частині нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у сумі 7354,00 грн, судове рішення залишається не виконаним.
Розпорядженням про призначення недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах, виплачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціальних послуг" та "Про жертви нацистський переслідувань" підтверджується нарахування разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 року у сумі 7354,00 грн.
Зазначена сума коштів позивачем не оспорюється, на поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду письмових пояснень чи заперечень щодо суми перерахованої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рок позивач не надав.
Як зазначає відповідач у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду у даній справі, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.
Отже, відсутність відповідного фінансування відповідача з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі, а встановлення нового строку для подання звіту не буде свідчити про виконання судового рішення та не вплине на черговість виплати заборгованості відповідача на виконання даного рішення суду.
Зважаючи на невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21 у частині виплати заборгованості на загальну суму 7354,00 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд зазначає про наявність підстав для зміни способу виконання рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по перерахованій грошовій допомозі до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн на стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по перерахованій сумі недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі №480/12779/21, суд вважає за необхідне змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині виплати заборгованості по перерахованій сумі недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік.
Враховуючи те, що позивач у заяві про встановлення судового контролю зазначає про наявність виконавчого провадження №70348239, суд вважає за необхідне копію даної ухвали направити до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до відома.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати поданий Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради від 30.10.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21 у повному обсязі.
Звільнити керівника Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від сплати штрафу за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 по справі №480/12779/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, шляхом стягнення з Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради на користь ОСОБА_1 нарахованої суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Гелета