про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
20 листопада 2025 року Справа № 480/1040/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2021 № 184250006989. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області стосовно не врахування стажу і відповідної надбавки за стаж, автоматичних перерахунків пенсії, індексації при розрахунку поточної пенсії ОСОБА_1 та розрахунку суми боргу з 07.10.2009 відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 07.10.2009, з урахуванням стажу роботи та надбавки за понаднормовий стаж відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії та індексації, відповідно до статей 28, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на момент фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум. Також, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 858 грн 88 коп.
Вказане рішення набрало законної сили та 31.07.2023 було видано виконавчі листи.
23.07.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 480/1040/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у десятиденний строк Сумському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23.
В обгрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивачки за період починаючи з 07.10.2009 по теперішній час в розмірі на момент виплати пенсії. З протоколу/рішення №184250006989 від 25.08.2023 вбачається, що відповідач на виконання рішення від 28.06.2023 здійснив перерахунок пенсії позивачки в розмірі не на момент виплати пенсії. На думку позивача, пенсія за минулий час розраховується за тими самими правилами, що й поточна пенсія, а саме відповідно до законодавства, чинного на момент виплати.
Позивач вважає, що розрахунок перерахованої пенсії повинен бути здійснений з врахуванням наступних принципів:
- виплата пенсії у 2023 році у розмірі станом на 2009 рік, не відповідає принципу справедливості та може нівелювати мету пенсійного забезпечення на момент її фактичного отримання;
- за період з 2009 по 2023 рік відбулося значне знецінення національної валюти через інфляцію;
- виплата цієї пенсії за лютий 2009 року в 2023 році в розмірі на 2009 рік фактично означає надання пенсіонеру у значно меншої реальної вартості, ніж він мав би отримати у 2009 році. Таким чином, він опиняється у гіршому становищі порівняно з іншими пенсіонерами, що порушує принцип недискримінації;
- покладання на пенсіонера тягаря знецінення його пенсійних коштів за цей період є несправедливим. Держава, в особі УПФУ, повинна нести відповідальність за свою протиправну бездіяльність і компенсувати пенсіонерці втрати, шляхом застосування актуального розміру пенсії на момент її нарахування;
- нарахування пенсії за застарілим розміром фактично нівелює значення судового рішення, оскільки пенсіонерка не отримує адекватного соціального забезпечення, на яке вона має право. Принцип верховенства права вимагає, щоб рішення суду виконувались так, щоб реально відновлювати порушені права, а не створювати нові несправедливості.
Крім того, як зазначає позивач, відповідач не нарахував компенсацію втрати частини доходів та не виплатив суму боргу за період починаючи з 07.10.2009 по теперішній час в розмірі на момент виплати.
Ухвалою суду від 28.07.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю призначено до розгляду у порядку письмового провадження, а також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для надання письмових пояснень на заяву позивача та доказів щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023.
18.08.2025 відповідачем через систему "Електронний суд" до суду подано пояснення, в яких зазначено про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23. Так, на виконання зазначеного рішення суду здійснено перерахунок пенсії з 07.10.2009, після чого, розмір пенсії складає: з 07.10.2009- 544,00 грн; з 01.11.2009 - 616,64 грн; з 01.01.2010 - 738,64 грн; 01.04.2010 - 749,64 грн; з 01.07.2010 - 777,64 грн; з 01.01.2011 - 793,64 грн; з 01.04.2011 - 807,64 грн; з 01.10.2011 - 827,64 грн; з 01.12.2011 - 843,64 грн; з 01.01.2012 - 865,64 грн; з 01.04.2012 - 881,64 грн; з 01.07.2012 - 887,64 грн; з 01.10.2012 - 899,64 грн; з 01.12.2012 - 927,64 грн; з 01.01.2013 - 937,64 грн; з 01.12.2013 - 992,64 грн; з 01.09.2015 - 1117,64 грн; з 01.05.2016 - 1173,64 грн; з 01.12.2016 - 1290,64 грн; з 01.05.2017 - 1355,64 грн; з 01.10.2017 - 1553,59 грн; з 01.01.2018 - 1590,79 грн; з 01.12.2018 - 1598,59 грн; з 01.01.2019 - 1770,79 грн; з 01.03.2019 - 1870,79 грн; з 01.07.2019 - 2000,00 грн; з 01.01.2020 - 2008,06 грн; з 01.05.2020 - 2108,06 грн; з 01.09.2020 - 2131,93 грн; з 01.01.2021 - 2531,93 грн; з 01.03.2021 - 2631,93 грн; з 01.12.2021 - 2746,45 грн; з 01.03.2022 - 2846,45 грн; з 01.10.2022 - 3146,95 грн; з 01.03.2023 - 3619,84 грн; з 01.03.2024 - 3885,74 грн.
Доплата за період з 07.10.2009 по 31.08.2023 р. в сумі 248746,63 грн була виплачена у вересні 2023 року разом з основним розміром пенсії через ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Дата виплати 13 число. На виконання вищезазначеного рішення суду управлінням нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 242056,02 грн. та була виплачена через ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в грудні 2024 року разом з основним розміром пенсії.
10.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких представник позивача зазначає, що з наданих ГУ ПФУ в Сумській області документів він вбачає, що здійснені відповідачем розрахунки не відповідають зобов'язанню, встановленому судовим рішенням, зокрема розрахунок за жовтень 2009 року, має відповідати пенсійному законодавству, чинному на момент виплати пенсії. Крім того, на думку позивача, відповідач повинен був надати виписку з модуля «Історія макетної обробки» електронної пенсійної справи позивачки. Така виписка мала б містити загальну кількість операцій, виконаних у ручному режимі, а також кожну конкретну операцію з повною інформацією: дата і час події, тип змінного параметра, зміст проведених дій, назва кожного параметра, його попереднє і нове значення, а також ім'я користувача (працівника), який вніс відповідні зміни. Представник позивача стверджує, що зазначена виписка з модуля «Історія макетної обробки» - єдиний документ, що міг би підтвердити, що відповідач, виконуючи судове рішення, здійснив розрахунок пенсії позивачки саме в автоматичному режимі, станом на момент фактичної виплати, із застосуванням стандартних автоматизованих алгоритмів, а не втручався в пенсійну справу вручну, як це було до ухвалення судового рішення, коли пенсію позивачці було призначено у значно меншому розмірі.
21.10.2025 відповідачем через систему "Електронний суд" подано додаткові пояснення, в яких зазначає про необгрунтованість та безпідставність доводів, викладених у письмових запереченнях представника позивача, наданих до суду 10.09.2025.
14.11.2025 представником позивача до суду подано заперечення на додаткові пояснення представника відповідача та клопотання про витребування доказів.
У своїх запереченнях представник позивача зазначив, що сам лише факт нарахування пенсії позивачки за жовтень 2009 року в розмірі 544,00 грн станом на момент припинення її виплати суперечить рішенню суду в частині “....на момент фактичної виплати пенсїі, ». Відповідач жодним чином не довів, що здійснений ним розрахунок та нарахована сума доплати пенсії відповідає вимогам суду, викладеним у судовому рішенні та вимогам Закону 1058. Відповідач, на думку представника позивача, не довів правомірності застосування ним під час перерахунку пенсії позивачки заробітної плати без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону 1058, яка враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року та здійснення ним нарахування у 2023 році пенсії за жовтень 2009 року в розмірі на момент припинення її виплати. Крім того, відповідач в поясненнях так і не довів, що ним здійснено обов'язкові автоматичні масові перерахунки пенсії та індексація. При чому не просто з урахуванням автоматичних перерахунків, а станом на момент фактичної виплати. наданих Відповідачем документів вбачається, що здійснені ним розрахунки не відповідають зобов'язанню, встановленому судовим рішенням, зокрема розрахунок за жовтень 2009 року, має відповідати пенсійному законодавству, чинному на момент виплати пенсії. Тому, виходячи з викладеного вище, представник позивача вважає, що на момент подання заперечення на клопотання відповідача рішення суду від 28.06.2023 не виконано.
Ухвалою суду від 20.11.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
Ознайомившись із поданою заявою представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення.
Питання, пов'язані зі здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382 - 382-3 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 07.10.2009, з урахуванням стажу роботи та надбавки за понаднормовий стаж відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії та індексації, відповідно до статей 28, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на момент фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, на виконання рішення суду, ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009, з урахуванням стажу роботи та надбавки за понаднормовий стаж (14 років) відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпорядженнями про проведення перерахунку, які надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2025.
Також, в розпорядженні відображено розмір пенсії, у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (щорічно).
З 01.10.2017 здійснено осучаснення пенсії, шляхом зміни показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014-2016 рр., який становив 3764,40 грн. відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій за №2148-VIII.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону 1058-ІУ для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводився шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.
Враховуючи вищезазначене, позивачу проведено перерахунки пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії починаючи з 01.10.2017 (за 2014- 2016 роки) який становить 3764,40 грн., на відповідні коефіцієнти, а саме: з 01.03.2019 був збільшений на коефіцієнт 1,17- 4404,35 грн. (3764,40 х 1,17), з 01.05.2020 збільшений на коефіцієнт 1,11 та склав 4888,83 грн. (4404,35 х 1,11), з 01.03.2021 збільшений на коефіцієнт 1,11 та склав 5426,60 грн. (4888,83 х 1,11), з 01.03.2022, збільшений на коефіцієнт 1,14 та склав 6186,32 грн. (5426,60 х 1,14), з 01.03.2023 збільшений на коефіцієнт 1,197 та склав 7405,03 грн. (6186,32 х 1,197).
У подальшому, з 01.03.2024 застосовано показник середньої заробітної плати 7994,47 грн. (3764,40 грн.- середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014- 2016 роки х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14х 1,197 х 1,0796).
З 01.03.2025 застосовано показник середньої заробітної плати 8913,83 грн. (3764,40 грн.- середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014- 2016 роки х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14х 1,197 х 1,0796 х 1,115.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, що також встановлено ОСОБА_1 .
Також, відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 15.03.2021 № 963 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» з 01.10.2022 до розміру пенсії встановлена щомісячна компенсаційна виплата в розмірі 300,00 грн.
Отже, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23 за позовом ОСОБА_1 , виконано.
Водночас, доводи представника позивача носять припущення та не підтверджуються жодними доказами. Представник позивачки у своїх аргументах не надає жодного обґрунтованого заперечення щодо конкретних сум чи методики розрахунку, а лише стверджує, що, на його думку, розрахунок не відповідає рішенню суду.
При цьому, доводи щодо відсутності певної інформації із системи (зокрема, виписки з модуля «Історія макетної обробки») не є обов'язковими доказами виконання рішення суду, а є суб'єктивним тлумаченням позивача порядку дій територіального органу Пенсійного фонду України.
Отже, зазначене виключає підстави для зобов'язання відповідача подавати звіт щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23.
Згідно з частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Підсумовуючи наведена, заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Меламед Вадима про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №480/1040/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.М. Кунець