20 листопада 2025 року м. Рівне №460/19180/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.07.2025, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
Позов обґрунтовано тим, що позивач з 05.05.1995 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розмір якої було визначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, а з 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, а її загальний страховий стаж зарахований станом на дату подання позову складає понад 63 роки. В ході перевірки правомірності нарахування пенсії представником позивача встановлено, що ГУ ПФУ в Рівненській області (на обліку в якому перебуває позивач) з 01.01.2004 перерахував пенсію ОСОБА_1 на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995, коефіцієнт якої становив 1,12708. З 01.05.2006 Пенсійний орган для обчислення пенсії врахував заробітну плату за період з 01.01.1972 по 31.12.1976 згідно з наданою довідкою та з 01.07.2000 по 28.02.2006 - згідно з даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт зазначеної заробітної плати становив 0,62068. З 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 здійснюється виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.05.2009, коефіцієнт заробітної плати складає 0,87667. Позивач стверджує, що бажаючи відновити своє право на обчислення пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01.05.1993 по 30.04.1995, коефіцієнт якої становив 1,12708, позивач через веб-портал ПФУ 23.07.2025 подала ГУ ПФУ в Рівненській області заяву про перерахунок пенсії із довідкою про заробітну плату за період з 01.05.1993 по 30.04.1995, яка наявна в матеріалах справи, та з врахуванням якої пенсійна виплата їй вже обчислювалась до 01.05.2006.
Позивач повідомила, що відповідач, визначений для розгляду документів за принципом екстериторіальності прийняв рішення від 30.07.2025 №956190124272 яким відмови в перерахунку пенсії з тих підстав, що ОСОБА_1 не надано жодного документа, зазначеного у п. 2.6 Порядку.
Вважаючи протиправним таке рішення про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з позовною заявою.
Ухвалою від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідач ствердив, що для кожного пенсіонера визначається індивідуальний середньомісячний коефіцієнт заробітку, який обчислюється як середнє значення від ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи в розрізі кожного місяця на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період. Таким чином, чим вищим є рівень заробітної плати, тим більшим є індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії та, відповідно, вищим розмір пенсії. Враховуючи зазначене, основними чинниками, що впливають на розмір пенсії є тривалість страхового стажу, отримуваний заробіток та показники середньої заробітної плати по Україні.
Тобто, чинним механізмом нарахування пенсій передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
Відповідач вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», система персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування функціонує з 01.01.1999. Тому, з 01 липня 2000 року заробітна плата для обчислення пенсії зараховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за відсутності даних персоніфікованого обліку, заробітна плата має підтверджуватись первинними документами.
Також відповідач повідомив, що відповідно до згідно з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, ще засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства проздійснення державногонагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідач також зазначив, що на заяву представника позивача листом головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №1700-0202-8/15484 від 06.03.2025 року позивачці повідомлено про відсутність підстав у перерахунку пенсії. Також як повідомив відповідач, для обчислення пенсії за віком найбільш вигідний (оптимальний заробіток, який визначається автоматизованим способом) варіант заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу не обирався, оскільки відомості про заробітну плату ОСОБА_1 наявні лише за періоди з 01.05.1993 по 30.04.1995, з 01.01.1972 по 31.12.1976, з 01.01.1995 по 31.12.1999.
На переконання відповідача, оскільки основним критерієм доцільності проведення перерахунку пенсії є збільшення розміру пенсійної виплати після перерахунку, то перерахунки пенсії з додаванням страхового стажу та з урахуванням заробітної плати відповідно до ст.40 Закону 1058-IV на підставі заяв ОСОБА_1 від 09.05.2006 та від 29.06.2009 були доцільними, в зв'язку з чим розмір пенсії позивачки збільшився.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає законним та обґрунтованим оскаржене рішення про відмову в перерахунку пенсії, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.05.1995 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розмір якої було визначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, а з 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія за віком на пільгових умовах за роботу по Списку №2 призначена з 05.05.1995 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зі змісту розпорядження 124272 від 15.12.2003 вбачається, що пенсія за віком ОСОБА_1 перерахована з 01.01.2004. Загальний страховий стаж, з якого обчислюється пенсія склав 43 роки 1 місяці 23 дні, а для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.05.1993 по 01.01.1995 із індивідуальним коефіцієнтом для її обчислення 1,12708.
Розпорядженням від 11.05.2006 №124272 пенсія за віком ОСОБА_1 перерахована з 01.05.2006, вид перерахунку «перерахунок з більшого стажу», заявник працює. Загальний страховий стаж, з якого обчислюється пенсія склав 45 років 3 місяці 27 дні.
Із листа ГУ ПФУ в Рівненській області від 06.03.2025 №1700-0202-8/15484, адресованого представнику позивача - адвокату Рибалку Н.О. вбачається, що після перерахунку з 01.05.2006 пенсії ОСОБА_1 , враховуючи норми статті 40 Закону, з 01.05.2006 для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.01.1972 по 31.12.1976 - згідно з наданою довідкою та з 01.07.2000 по 28.02.2006 - згідно з даними системи персоніфікованого обліку. Коефіцієнт зазначеної заробітної плати становить 0,62068.
З 01.03.2025 пенсія ОСОБА_1 обчислюється на підставі рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 26.02.205 № 956190124272. Загальний страховий стаж складає 63 роки 19 днів, заробітна плата врахована для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.05.2009. Коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії складає 0,87667.
23.07.2025 позивач через Веб-портал ПФУ звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії «щодо зміну виду розрахунку». Із долучених до заяви пояснень щодо зміну розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія вбачається, що позивач повідомила відповідача, що з 01.01.2004 її пенсію перераховано на умовах Закону з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995, коефіцієнт якої становив 1,12708. Після цього, Пенсійними органами неодноразово без повідомлення мене про це, зменшувався коефіцієнт заробітної плати (позаяк посадові особи підсовували мені для заповнення заяви про перерахунок пенсії, зміст яких я не розуміла). Остаточно обчислений коефіцієнт заробітної плати склав 0,87667, незважаючи на те, що позивач і надалі має право на обчислення моєї пенсії із найбільш для неї вигідної заробітної плати - за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995, коефіцієнт якої становив 1,12708. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 просила перерахувати її пенсії у спосіб обрання для неї найбільш оптимального та вигідного розрахунку коефіцієнтів заробітної плати (що був чинний з 01.01.2004), враховуючи її за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995, коефіцієнт якої становив 1,12708.
До заяви про перерахунок пенсії від 23.07.2025, окрім письмових пояснень, ОСОБА_1 долучила копії довідки про заробітну плату та рішення про перерахунок пенсії із розрахунком коефіцієнтів заробітної плати та копію листа-відповіді ПФУ від 06.03.2025 №1700-0202-8/15484 на 3 арк.
Рішенням відповідача, визначеного для розгляду документів за принципом випадковості, від 30.07.2025 №956190124272 відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що ОСОБА_1 не надано жодного документа, зазначеного у п. 2.6 Порядку.
Позивач, вважаючи протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії, звернулася до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Таким чином, розмір пенсії за віком обчислюється, зокрема, й із заробітної плати (доходу) особи.
Згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV (чинного з 01.01.2004) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Статтею 43 Закону №1058-IV (в редакції, станом на 01.01.2004) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Не є спірним у даній справі той факт, що пенсія за віком ОСОБА_1 призначена до 01.01.2004, тобто до набрання чинності Законом №1058-IV, що давало їй право на обчислення її розміру на підставі документів про стаж та заробітну плату, та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі.
Виходячи із матеріалів справи судом вже встановлено, що пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01.01.2004 на підставі документів про стаж та довідки про заробітну плату за період з 01.05.1993 по 30.04.1995 із визначенням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,12708.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Таким чином суд дійшов висновку, що у випадку, якщо пенсіонер після призначення або ж перерахунку пенсії продовжив працювати, у нього наявне право на обчислення такої пенсії з врахуванням заробітної плати, яка вже раніше враховувалась для визначення її розміру, що у випадку із ОСОБА_1 склав період з 01.05.1993 по 30.04.1995, індивідуальний коефіцієнт 1,12708.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження від 11.05.2006 №124272 пенсія за віком ОСОБА_1 перерахована з 01.05.2006. При цьому, вид перерахунку містить ознаку «перерахунок з більшого стажу», заявник працює. Загальний страховий стаж, з якого обчислюється пенсія склав 45 років 3 місяці 27 дні, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,62068 (заробіток врахований за період з , про що зазначено із відповіді ГУ ПФУ в Рівненській області від 06.05.2025 №1700-0202-8/15484.
Позивач стверджує, що вона має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати, з якої пенсія до 01.05.2006 обчислювалась за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
Водночас, відповідач стверджує, що основним критерієм перерахунку пенсії є збільшення його розміру, доводячи суду, що зміна коефіцієнту заробітної плати в бік його зменшення водночас із підняттям загального розміру пенсії без повідомлення особи про це відповідає вимогам Закону №1058-IV.
Оцінюючи такі твердження, суд враховує, зокрема й правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, відповідно до змісту якої чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
У постанові від 18.03.2025 у справі №160/16191/24 Верховний Суд вказав, що законодавець надав право пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.
Таким чином, суд дійшов висновку, що виключно позивач наділений безумовним правом врахування конкретного періоду заробітної плати при перерахунку пенсії, з якої її розмір обчислювався, або ж врахування нового періоду заробітної плати у випадку збільшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати.
У межах даної адміністративної справи суд звертає увагу, що з 01.01.2004 пенсійна виплата ОСОБА_1 обчислювалась виходячи із заробітної плати за період з 01.05.1993 по 30.04.1995 при показнику індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708, а з 01.05.2006 Пенсійним органом зменшено такий індивідуальний показник коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи до 0,62068 з підстав зарахування додаткового періоду заробітної плати окрім з 01.01.1972 по 31.12.1976 та з 01.07.2000 по 28.02.2006.
Водночас, оскільки судом встановлено, що виходячи із індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) залежить розмір пенсії, проведений з 01.05.2005 перерахунок пенсії фактично призвів не лише до зниження цього коефіцієнту заробітку, але й перерахунку пенсії для її виплати в зменшеному розмірі, ніж врахування коефіцієнта 1,12708.
Також відповідач ствердив, що довідка про заробітну плату, надана позивачем для перерахунку пенсії не підтверджена первинними документами, позаяк відповідні ОСОБА_1 . Пенсійному органу не надавались.
Водночас, суд оцінює критично та відхиляє вказані доводи відповідача, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що довідка про заробітну плату за період страхового стажу з 01.05.1993 по 30.04.1995 видана ОСОБА_1 для обчислення пенсії у травні 1995 року за №86.
Не є спірним у даній справі той факт, що вказана довідка про заробітну плату враховувалась Пенсійним органом для обчислення пенсії позивача за період з 01.01.2004 по 30.04.2006.
Так, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що згідно з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, ще засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства проздійснення державногонагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що саме на Пенсійні органи, а не осіб, які отримують пенсію, покладено обов'язок перевірки правомірності відомостей, відображених у наданих пенсіонерами документах, зокрема й про заробітну плату.
Однак, відповідачем не надано як доказів проведення правомірності видачі довідки про заробітну плату за період страхового стажу з 01.05.1993 по 30.04.1995, так і факту невідповідності довідки первинним документам, що слугувало би підставою для відмови у її врахуванні для обчислення пенсії.
У спірному рішенні про відмову у перерахунку пенсії відповідач вказав на таку єдину підставу відмови, як не надання передбачених законом документів, що дають право на призначення пенсії.
Оцінюючи такі підстави для відмову в перерахунку пенсії позивача, суд наголошує, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до пункту 1.1 якого заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідач вказав, що пунктом 2.6 Порядку №22-1 перелічені документи, які необхідно подати при призначення до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищення.
Проте, відповідно до п. 2.6 Порядку №22-1 при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються такі документи.
Відтак, документи, перелічені в п. 2.6. Порядку №22-1 надають виключно при зверненні за призначенням вказаних виплат.
Судом встановлено, що позивачу пенсія призначена ще в 1995 році, довідка про заробітну плату міститься в матеріалах пенсійної справи, її сканкопія надана представнику позивача на адвокатський запит від 14.01.2025, долучена до заяви про перерахунок пенсії, за результатом розгляду якої прийнято оскаржене рішення.
Суд встановив, що матеріали адміністративної справи містять документи, які долучались до заяви про перерахунок пенсії, зокрема:
1. пояснення до заяви щодо зміну розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія від 23.07.2025;
2. довідка про заробітну плату за період з 01.05.1993 по 30.04.1995;
3. рішення про перерахунок пенсії з 01.01.2004 із розрахунком коефіцієнту заробітної плати, який склав 1,12708;
4. копія листу ГУ ПФУ в Рівненській області від 06.03.2025 №1700-0202-8/15484, в якому було вказано, що для розрахунку пенсії з 01.01.2004 бралась заробітна плата з 01.05.1993 по 30.04.1995, індивідуальний коефіцієнт якої склав 1,12708.
На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом ж встановлено, що відповідач не реалізував свого права на перевірку наданих документів, обмежившись відмовою, яка з врахуванням встановлених обставин справи, є формальною та свідчить про надмірний формалізм.
Однак, суд зауважує, що позивач у заяві про перерахунок пенсії просила відповідача перерахувати її пенсію з найбільш вигідної для неї (яка враховувалась при обчисленні пенсії в період з 01.01.2004 по 30.04.2006) заробітної плати за період страхового стажу з 01.05.1993 по 30.04.1995 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,12708.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 30.07.2025 №956190124272 про відмову у перерахунку пенсії позивача виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій.
З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, слід зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.07.2025, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
За наведених обставин, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у виді судового збору у сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.07.2025 №956190124272 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.07.2025, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.05.1993 по 30.04.1995 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,12708.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, витрати у виді судового збору у сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005. ЄДРПОУ/РНОКПП 21318350)
Повний текст рішення складений 20.11.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО