20 листопада 2025 року м. Рівне №460/11041/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідача 1), Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування та направлення до Дніпровського управління поліції ГУНП у м.Києві інформації про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про "особу, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП".
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та Дніпровське управління Головного управління Національної поліції у місті Києві вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" інформацію про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про "особу, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП".
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08 лютого 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оформив на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до 08.05.2025 року, оскільки є студентом денної форми навчання. Позивач сформував військово-обліковий документ в електронній формі через додаток «Резерв +», у якому відображено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку та має відстрочку до 08.05.2025 року на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас, 20 лютого 2025 року, при оновленні та повторному формуванні військово-облікового документа в електронній формі через додаток «Резерв +» ним було виявлено відмітку - «Порушення правил військового обліку», однак за період часу з моменту оформлення відстрочки (з 08.02.2025 року) ОСОБА_1 в жоден спосіб не порушував правил військового обліку, не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких повідомлень або повісток нарочно або поштовим зв'язком, відтак не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 КУпАП. Звернувшись із відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 та Дніпровського управління поліції ГУНП у м.Києві із заявою про виключення даних про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - «Оберіг», інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України - «Армор» або з ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України». Після поданої заяви та формуванні військово-облікового документа в електронній формі через додаток «Резерв +» станом на 08.03.2025 ОСОБА_1 був знятий з розшуку за даними ІНФОРМАЦІЯ_3 та Дніпровського управління поліції ГУНП у м.Києві та відмітка «Порушення правил військового обліку» в додатку «Резерв +» була відсутньою. Водночас, повторно 15 березня 2025 року, при оновленні та повторному формуванні військово-облікового документа в електронній формі через додаток «Резерв +» позивачем було знову виявлено відмітку - «Порушення правил військового обліку», однак за період часу з моменту оформлення відстрочки, а також після зняття з розшуку після 08.03.2025 року, ОСОБА_1 в жоден спосіб не порушував правил військового обліку, не отримував з ТЦК та СП будь-яких повідомлень або повісток нарочно або поштовим зв'язком, відтак не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 КУпАП. Заявником також не порушено правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно в заяві від 18.03.2025 року просив ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити інформацію щодо порушення ним правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів, а також Дніпровське управління поліції ГУНП у м.Києві - виключити дані про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України - «Армор» або з ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України». Відповіді на заяву від 18.03.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримано. Також позивач зазначає, що станом на 14 квітня 2025 року, при оновленні та повторному формуванні військовооблікового документа в електронній формі через додаток «Резерв +» відмітка - «Порушення правил військового обліку» є наявною. Після 08.05.2025 року ОСОБА_1 , успішно оформив на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до 07.08.2025 року, оскільки продовжує бути студентом денної форми навчання. Наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до 07.08.2025 року на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відсутність на момент оформлення вказаної відстрочки порушень правил військового обліку сама по собі виключає можливість перебування особи в розшуку по ТЦК та СП і органу національної поліції через порушень правил військового обліку. Позивач вказує, про відсутність постанови про вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем протиправно вчинено дії щодо внесення інформації про ОСОБА_1 до системи ІПНП як про "особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду суддею та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого зазначає, що станом на даний час у системі ІПНП наявна інформація, щодо звернення у вигляді набору даних від ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке надійшло шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною інформаційною системою МВС та зареєстровано за №14661 від 12.03.2025, системи ІПНП, у Рівненському РУП ГУНП у області. Звертаємо увагу Суду на те, що внесення коректив (внесення/зняття) до підсистеми Інформаційно-комунікаційної пошукової бази «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» належить виключно до повноважень ініціаторів внесення відповідних даних у вищезазначену підсистему (в даному випадку входить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ). При цьому, Головне управляння Національної поліції у м. Києві не наділено повноваженнями видаляти будь-яку інформацію із системи ІПНП.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та долучені матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на військовому обліку у відповідача 1, що підтверджується відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+.
Відповідно до відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ зазначено що ОСОБА_1 наявна відстрочка до 08.05.2025.
Відповідно до відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ позивач з 02.03.2025 перебував у розрушу оскільки не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Відповідно до відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ позивач оформив відстрочку від мобілізації до 07.08.22025.
За словами позивача, під час оновлення облікових даних він дізнався, що ним було порушено правила військового обліку, що також підтверджується відомостями з витягу Резерв+, де вказано про порушення позивачем правил військового обліку.
Позивач звернувся до відповідача із заявою однак відповіді не отримав.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо включення відомостей про порушення позивачем військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII).
У статті 1 Закону України №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до статті 22 частини 3 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560).
Згідно із пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктом 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно із пунктом 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі Порядок №1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні:1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами статті 27 частини 1 Закону України №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на метеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) перебуває на військовому обліку у відповідача 1, що підтверджується відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+.
Також в матеріалах справи наявний відомості з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ зазначено що ОСОБА_1 наявна відстрочка до 08.05.2025.
Відповідно до відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ позивач з 02.03.2025 перебував у розрушу оскільки не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документу з додатку Резерв+ позивач оформив відстрочку від мобілізації до 07.08.22025.
Однак в матеріалах справи відсутні відомості, що позивачу направлялася повістка, щодо його виклику до відповідача.
Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не було доведено наявність у позивача порушення правил військового обліку, а тому в діях позивача, з огляду на встановлене судом, відсутня поведінка щодо порушення правил військового обліку.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, то в цій частині позовні вимоги позивача також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу з мобільного застосунку позивача "Резерв+" вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів містяться відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Статтею 33 частиною 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ( стаття 34 частина 1 Закону України №2232-ХІІ).
На виконання статті 33 частини 5 Закону України №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами статті 5 частин 8, 9Закону України №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач 1 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, статті 7 частини 1 пункт 20-1 Закону України №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Як було зазначено, відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача 1 належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем 1 не надано.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідача 1, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, які в подальшому були відображені у графі "Порушення правил військового обліку" у мобільному застосунку позивача "Резерв+", у відсутності факту притягнення відповідачем 1 позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача підлягають визнанню судом протиправними.
Щодо позовних вимог до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві то суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 під №1487.
Відповідно до ч.2 п.56 Порядку Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція в межах інформаційно-аналітичної діяльності виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом, формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, користується реєстрами та базами (банками) даних МВС та інших органів державної влади, здійснює інформаційно-пошукову, інформаційно-аналітичну роботу, інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями, може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
Статтею 26 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік реєстрів та баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС, які наповнює та підтримує в актуальному стані поліція, засобами інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП).
З метою організації інформаційно-аналітичного забезпечення поліції Міністерством внутрішніх справ України 03.08.2017 видано наказ №676, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, яким затверджено Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Положення).
Система ІПНП є однією з функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС. Положенням визначаються основні завдання, призначення, суб'єкти та структура системи ІПНП, а також умови функціонування системи.
Відповідно до абзацу четвертого пункту другого розділу І Положення, система «ІПНП» - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються в процесі діяльності Національної поліції України, та її інформаційно-аналітичного забезпечення, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.
Згідно із абзацами 1 та 2 пункту 4 розділу ІV Положення, користувачі системи ІПНП (Інформаційний портал Національної поліції) - це посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в системі ІПНП, а також фізичні особи та інші уповноважені посадові особи суб'єктів ЄІС МВС, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в ЄІС МВС.
Діяльність Національної поліції України пов'язана із захистом і обробкою персональних даних та здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про захист персональних даних», іншими законами України.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» у запиті щодо доступу до персональних даних зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); прізвище, ім'я та по батькові, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит або відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; перелік запитуваних персональних даних.
У свою чергу для ідентифікації особи в системі ІПНП необхідна наступна інформація: прізвище, власне ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання (перебування) та відомості, що дають змогу ідентифікувати особу.
Розділом IV вищезазначеного Положення визначено, що власником системи ІПНП є Національна поліція України, адміністратором системи - уповноважений структурний підрозділ апарату центрального органу управління Національної поліції України (в особі Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України).
Суду зазначає, що внесення коректив (внесення/зняття) до підсистеми Інформаційно-комунікаційної пошукової бази «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» належить виключно до повноважень ініціаторів внесення відповідних даних у вищезазначену підсистему (в даному випадку входить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
При цьому, Головне управляння Національної поліції у м. Києві не наділено повноваженнями видаляти будь-яку інформацію із системи ІПНП.
Таким чином позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають до задоволення.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на встановлені судом обставини поведінки відповідача з приводу спірних правовідносин, а також на те, що відповідачем 1 у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Ухвалене відповідачем спірне рішення зазначеним вище критеріям не відповідає.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати - судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 20 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ) Відповідач - Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (вул. Вінстона Черчилля,м. Київ,02100, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108583)
Суддя У.М. Нор