20 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15229/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву Полтавської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/15229/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,
06 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці, у якій позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000017/2 від 29.10.2025, винесене Полтавською митницею Державної митної служби України; 2) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000074 від 29.10.2025, винесену Полтавською митницею Державної митної служби України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15229/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19 листопада 2025 року до суду надійшла заява Полтавської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/15229/25, у якій відповідач просить здійснити вихід із спрощеного (письмового) провадження та призначити справу до розгляду у порядку загального позовного провадження/ розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справи необхідно дослідити матеріали, на підставі яких прийнято спірне рішення, в тому числі всі документи, що подавалися позивачем до митного контролю та оформлення; а також відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів. Враховуючи виявлені розбіжності в документах, що подавалися до митного оформлення для підтвердження позивачем митної вартості за першим методом, заслухати пояснення посадової особи митного органу, щодо правомірності та обґрунтованих підстав визначення митної вартості за резервним методом. Зазначає, що у разі прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень не на користь Полтавської митниці, відповідач буде позбавлений права на касаційне оскарження відповідно до норм ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву Полтавської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/15229/25, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу приписів пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині 4 статті 12, частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
При відкритті провадження у справі суд врахував критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, та дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що відповідає вимозі частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачам чи іншим учасникам справи подавати суду докази.
Представник відповідача у поданому запереченні не просить про вжиття судом дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження здійснюється розгляд справи (в порядку спрощеного позовного провадження чи в порядку загального позовного провадження).
Доводи відповідача про те, що справу слід розглянути за правилами загального позовного провадження для можливості касаційного оскарження прийнятих судами рішень, не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України як обставина, яку суд має врахувати при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) жодним чином не позбавляє відповідача права на касаційне оскарження, оскільки за змістом пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
З огляду на викладене вище, заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження необґрунтована.
Пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити без задоволення заяву Полтавської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/15229/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 256 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Залишити без задоволення заяву Полтавської митниці із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/15229/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич