19 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13540/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13540/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
01.10.2025 адвокат Васюк Микола Миколайович, здійснюючи на підставі ордеру серії АІ №2014895 від 26.09.2025 представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - ГУПФ в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ в Полтавській області про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 від 30.07.2025 №262340031427;
- зобов'язати ГУПФ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи та навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та з 15.10.1993 по 31.12.1998;
- зобов'язати ГУПФ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, тобто з 22.07.2025;
- зобов'язати ГУПФ в м. Києві виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, тобто з 22.07.2025.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
04.11.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" від ГУПФ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що рішенням ГУПФ в Полтавській області від 30.07.2025 №262340031427 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю до досягнення шестирічного віку у зв'язку з наданням копій медичних висновків №1283/25 від 18.11.1999 та №1075/13 від 28.10.2004. Згідно з дублікатом трудової книжки від 04.07.2016 НОМЕР_1 до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та період роботи з 15.10.1993 по 31.12.1998, оскільки дата заповнення (04.07.2016), зазначена на титульній сторінці дубліката трудової книжки, пізніше за початок роботи та навчання (01.09.1990, 15.10.1993). Стаж зараховано згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 49-52).
12.11.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" від ГУПФ в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому представник навів доводи аналогічні тим, що наведені у відзиві ГУПФ в м. Києві (а.с. 56-58).
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дебальцеве Донецької області, згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Дніпровської РДА від 04.11.2022 №3003-5002299207 взята на облік внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Позивачка відповідно до свідоцтва про народження від 01.11.1999 серії НОМЕР_2 (зворот а.с. 23) є матір'ю ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю з дитинства.
Відповідно до записів дубліката трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 04.07.2016 (а.с. 16-19) до прийняття на станцію Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця" загальний трудовий стаж складав 02 роки 09 місяців 14 днів:
- 01.09.1990-15.06.1993 - навчання в Алчевському професійно-технічному училищі №102, диплом ГБ від 25.06.1993 № 108099;
- 15.10.1993 - Станція Дебальцеве-Сортувальна ДП «Донецька залізниця». Прийнята черговим стрілочного поста 4 розряду, наказ від 19.10.1993 № 412;
- 08.05.2007 - переведена старшим черговим стрілочного поста 5 розряду, наказ від 08.05.2007 №52/ДС-ОС;
- 09.04.2012 - переведена черговим стрілочного поста 5 розряду, наказ від 09.04.2012 №65/ДС-ОС;
- 19.12.2013 - назва професії черговий стрілочного поста 5 розряду перейменована на старший черговий стрілочного поста 5 розряду, наказ від 19.12.2013 №147/ДС-ОС;
- 26.09.2016 - звільнена за власним бажанням у зв'язку з переїздом до іншої місцевості ст. 38 КЗпП України, наказ від 23.09.2016 № 327/Н-АС.
Відповідно до наказу ДП "Донецька залізниця" Станція Дебальцеве-Сортувальна від 04.07.2016 №213/ДС-ОС у зв'язку з масовою утратою трудових книжок працівників станції Дебальцеве-Сортувальна внаслідок пожежі адміністративної будівлі станції після чергового артилерійського обстрілу, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях №58, старшому черговому стрілочного поста 5 розряду станції Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано дублікат трудової книжки (а.с. 63).
Відповідно до акту №204 ДП "Донецька залізниця" Станція Дебальцеве-Сортувальна від 04.07.2016 №213/ДС-ОС старшому черговому стрілочного поста 5 розряду станції Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено загальний трудовий стаж станом на 04.07.2016 - 25 років 06 місяців 03 дні, до прийняття на станцію Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця" загальний трудовий стаж складав 02 роки 09 місяців 14 днів (а.с. 61).
22.07.2025 позивачка звернулася із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 64-65), додавши до заяви, окрім вищевказаних документів, копії медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років форми №1075/13 від 28.10.2004 (а.с. 66) та медичного висновку на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства віком до 16 років №1283/25 від 18.11.1999 (зворот а.с. 66).
Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУПФ в Полтавській області, яким 30.07.2025 прийнято рішення №262340031427 про відмову в призначенні пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю до досягнення шестирічного віку у зв'язку з недотриманням пункту 2.18 Порядку №22-1, а саме - відсутністю оригінала медичного висновку про визнання гр. ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку (а.с. 22).
Аналіз наданих документів показав, що загальний стаж ОСОБА_1 становить 18 років 06 місяців 26 днів, якого достатньо для призначення пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, але надано копії медичних висновків №1283/25 від 18.11.1999 та №1075/13 від 28.10.2004. Згідно з дублікатом трудової книжки від 04.07.2016 НОМЕР_1 до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та період роботи з 15.10.1993 по 31.12.1998, оскільки дата заповнення (04.07.2016), зазначена на титульній сторінці дубліката трудової книжки, пізніше за початок роботи та навчання (01.09.1990, 15.10.1993). Стаж зараховано згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає протиправними мотиви відмови, оскільки існують усі умови, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності стажу роботи та навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та з 15.10.1993 по 26.09.2016, що підтверджується дублікатом трудової книжки, наказом та актом ДП "Донецька залізниця" Станція Дебальцеве-Сортувальна. Крім того, рядом наданих до територіального органу Пенсійного фонду документів підтверджується інвалідність з дитинства сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
З цих підстав позивач через представника звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права на призначення дострокової пенсії за віком.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Своєю чергою, відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.
При цьому періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначаються законодавством, яке діяло до прийняття Закону №1058-IV, а саме - статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "д" ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Предмет спору у цій справі зводиться до з'ясування обставин правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV.
Так, у рішенні ГУПФ в Полтавській області від 30.07.2025 №262340031427 підставою для відмови взято обставини відсутності оригіналу медичного висновку про визначення гр. ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, оскільки надано лише копії медичних висновків №1283/25 від 18.11.1999 та №1075/13 від 28.10.2004.
Згідно з копією медичного висновку Дебальцевської центральної міської лікарні №1075/13 від 28.10.2004 про дитину - інваліда віком до 16 років та копією медичного висновку №1283/25 від 18.11.1999 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю (а.с. 66).
Пунктом 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (надалі - Порядок) передбачено, що при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.
Відповідно до пункту 2.18 Порядку, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі 330/2181/16-а дійшла висновку про те, що при вирішенні питання про наявність права на призначення пенсії відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття "інваліда з дитинства", а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.
За таких обставин доводи відповідача, які покладені в основу висновку про відмову у призначенні пенсії, суд визнає необґрунтованими, так як м. Дебальцеве Горлівського району Донецької області входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.03.2025 за №380/43786, у зв'язку з чим об'єктивною на переконання суду видається відсутність можливості у позивача отримати оригінали висновків, виданих у 1999 та 2004 роках.
Крім того у рішенні ГУПФ в Полтавській області від 30.07.2025 №262340031427 зазначено про те, що не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та період роботи з 15.10.1993 по 31.12.1998, оскільки дата заповнення (04.07.2016), зазначена на титульній сторінці дубліката трудової книжки, пізніше за початок роботи та навчання (01.09.1990, 15.10.1993).
З цього приводу суд зазначає, що згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі - Порядок №637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Суд зазначає, що Порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (надалі - Інструкція №58).
Розділом 5 Інструкції №58 визначено порядок оформлення дублікатів трудових книжок працівникам.
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 вказаної Інструкції, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника. У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджу
Відповідно до пунктів 2.11 - 2.12 Інструкції №58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Отже, при заповнені як трудової книжки, так і дублікату трудової книжки на першій сторінці в графі дата заповнення проставляється дата заповнення актуальна саме на день заповнення відповідної трудової книжки або дубліката, оскільки після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалася трудова книжка.
З наданої позивачем копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 суд з'ясував, що цей дублікат заповнений 04.07.2016, засвідчений підписом уповноваженої особи, відповідальної за видачу трудових книжок ДП "Донецька залізниця" Станція Дебальцеве-Сортувальна - Петренко, та відбитком печатки підприємства.
Відповідно до записів дубліката трудової книжки №1 - 3, до прийняття на станцію Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця" загальний трудовий стаж позивача складав 02 роки 09 місяців 14 днів.
Крім того за відомостями дублікату у спірний період позивачка:
- навчалася в Алчевському професійно-технічному училищі №102 з 01.09.1990 по 15.06.1993,
- з 15.10.1993 прийнята черговим стрілочного поста 4 розряду Станції Дебальцеве-Сортувальна ДП "Донецька залізниця",
- з 08.05.2007 переведена старшим черговим стрілочного поста 5 розряду.
Записи дубліката трудової книжки містять номери та дати наказів про прийняття на посаду та звільнення, номер та дату диплома, на сторінках 4 - 5 містять відбиток печатки ДП "Донецька залізниця" Станція Дебальцеве-Сортувальна.
Дата заповнення 04.07.2016, підпис особи, відповідальної за видачу трудової книжки та печатка підприємства проставлені станом на дату заповнення саме дубліката трудової книжки, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Таким чином, орган Пенсійного фонду при винесенні спірного рішення не зазначив, а нормами чинного законодавства України не встановлений обов'язок підприємства-роботодавця зазначати в дублікаті трудової книжки у графі "дата заповнення" саме дату заповнення первинної трудової книжки, яку було втрачено.
Підхід, застосований органом Пенсійного фонду, є необґрунтованим з огляду ще й на те, що графа "дата заповнення" у сукупності з даними про підприємство та його відповідальну особу, яка підписує трудову книжку, має на меті фіксацію даних щодо осіб, які вносили відповідні записи саме у дублікат трудової книжки на момент видачі дублікату.
Тож у контексті з'ясованих обставин справи суд враховує те, що позивачу виготовлений «дублікат» трудової книжки серії НОМЕР_1 , до якого внесені відомості про попередні періоди навчання позивача в Алчевському ПТУ №102 з 01.09.1990 по 15.06.1993. Записи дублікату трудової в частині періодів навчання та роботи позивача з 01.09.1990 по 15.06.1993 та з 15.10.1993 по 08.05.2007 вчинені розбірливо та однозначно, що дозволяє точно встановити місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі якого зроблений відповідний запис.
Як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Тож обов'язок ведення трудових книжок законодавцем покладено на адміністрацію підприємств, а тому її неналежне ведення відповідними особами не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його урахуванням. Тому недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
За таких обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на самого позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, що вчинені обґрунтовано та розсудливо.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що рішення ГУПФ в Полтавській області №262340031427 від 30.07.2025 є необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим таке рішення суд визнає протиправним та скасовує його, а позов у відповідній частині вимог - задовольняє.
З приводу ж вимог позивача про зобов'язання ГУПФ призначити пенсію з 22.07.2025, суд зазначає, що уповноваженим органом з цих питань є відповідний орган пенсійного фонду, до виключної компетенції якого входить розгляд документів, у тому числі і поданих вперше.
Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, к даному випадку - до повноважень ГУПФ в Полтавській області.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, який зазначав, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин позов у частині вимог щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком суд залишає без задоволення.
Натомість, обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ в Полтавській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 22.07.2025 про призначення пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю до досягнення шестирічного віку з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періодів її навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та роботи з 15.10.1993 по 31.12.1998 згідно із записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.2016 та врахуванням копій медичних висновків №1283/25 від 18.11.1999 та №1075/13 від 28.10.2004.
При цьому вимоги позивача щодо зобов'язання ГУПФ в м. Києві виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з дати звернення (22.07.2025) задоволеними наразі бути не можуть, оскільки неможливо здійснити виплату пенсії до настання обставин призначення такої пенсії компетентним органом у спосіб та в порядку, визначеному законом.
Тож у цій частині вимог позов слід залишити без задоволення за передчасністю.
За таких обставин позов у цілому слід задовольнити частково.
З урахуванням приписів ст. 139 КАС України суд констатує право позивача на половину судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого судового збору за звернення до суду з позовом у розмірі 1937,92 грн, які слід стягнути у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ в Полтавській області, як суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо допустив порушення прав позивача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/13540/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2025 №262340031427.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 22.07.2025 про призначення їй пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю до досягнення шестирічного віку з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її навчання з 01.09.1990 по 15.06.1993 та роботи з 15.10.1993 по 31.12.1998 згідно із записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.2016 та з урахуванням копій медичних висновків №1283/25 від 18.11.1999 та №1075/13 від 28.10.2004.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун