20 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13957/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 08.07.2025):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі позивачу ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 41883,07 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 41883,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті гарантованих законодавством України виплат грошової компенсації за неотримане речове майно.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/13957/24; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні).
10.12.2024 та 16.12.2024 до суду надано відзив на позов, у якому Військова частина НОМЕР_1 проти позову заперечує, зазначає про відсутність підстав для здійснення вказаних виплат.
04.07.2025 до суду надійшло клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі №440/13957/24 як відповідача - Військову частину НОМЕР_2 .
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1200, відповідно до рішення Міністра оборони України від 31.06.2022 № 12653/з, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2022 № 760/15/7877 з 01.07.2022 до Військової частини НОМЕР_2 зараховано на фінансове забезпечення Військову частину НОМЕР_1 . Зазначений факт підтверджується копією листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №783/с від 04.07.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі №440/13957/24 в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .
У додаткових поясненнях від 10.07.2025 позивач зазначив, що довідка № 1 від 26.01.2025 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу ОСОБА_1 , не підписана начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Також наведено, що ціни, зазначені у довідці № 1 від 26.01.2025 про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , не відповідають цінам, визначеним наказом МОУ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
16.08.2025 Військовою частиною НОМЕР_2 подано відзив, у якому зазначено, що дії та рішення Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача, компенсація вартості неотриманого речового майна позивачу здійснена відповідно до чинного законодавства та в повному розмірі.
06.10.2025 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно позивачу - ОСОБА_1 у зменшеному розмірі, пропорційно часу проходження служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити повторне нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016, із застосуванням закупівельних цін станом на 01.01.2024, у сумі 49855,87 грн.
Суд розглядає справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 , копія якого наявна у матеріалах справи.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2024 №317 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 , помічника командира батальйону з правової роботи Військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №266 від 17.10.2024 відповідно до підпункту "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у відставку за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначено, що з 09.11.2024 виключити зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 із (змінами), та окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд: виплатити щомісячну премію в розмірі 420% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з "01" по "09" листопада 2024 року. Вислуга років у Збройних Силах України, на 09.11.2024 складає: календарна - 13 р. 00 м. 18 д. пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 13 роки 00 місяць 18 днів. Щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалася. Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана терміном 27 діб. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалася. Відпустка за сімейними обставинами за 2024 рік не надавалася. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік отримував. Кошти для оздоровлення за 2024 рік отримав.
Указано виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки - за 72 календарних днів відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами). Виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2023, 2024 роки за 28 календарних днів відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки", пункту 12 частини першої статті 12 Закону У країни "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами).
Відповідно до розділу ХХХІІ пункту 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 ( один) повний календарний рік служби. Виплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , у сумі - 7967,28 грн.
Не погодившись з протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Виплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно здійснюється відповідно до вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Отже, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Суд зазначає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Таким чином, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18.
Крім того, суд зазначає, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
У наказі Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2024 №317 наведено про виплату грошової компенсації за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , у сумі - 7967,28 грн /а.с.14/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2024 №345 внесено зміни до пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2024 №317 щодо виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , у сумі 10251,56 грн /а.с.47/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2025 №29 внесено зміни до пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2024 №345, зокрема, сума виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , наведена 10251,56 грн /а.с.74/.
Також 26.01.2025 сформована довідка № 1 про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , згідно з якою всього предметів 37 на суму 10251,56 грн /а.с. 71/.
Суд звертає увагу, що особливості речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період регламентовані розділом V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 768/28898 (надалі - Інструкція № 232).
Згідно з пунктом 1 розділу V Інструкції № 232 основною метою речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період є створення умов, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань особливого періоду.
Відповідно до пункту 8 розділу V Інструкції № 232 з уведенням воєнного часу військові частини і установи Збройних Сил переходять на забезпечення речовим майном з норм мирного часу на норми воєнного часу. Наявне речове майно і технічні засоби речової служби, які перебувають на поточному забезпеченні (отримані у мирний час), за винятком непридатного майна, використовуються на забезпечення потреб військ (сил). Строки носіння предметів у тилу обчислюються за нормами воєнного часу з дня їх видачі.
Пунктом 28 розділу V Інструкції № 232 передбачено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за мобілізацією, забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення на особливий період.
Під час переведення військових частин на штати воєнного часу із введенням правового режиму воєнного стану дія норм забезпечення повсякденної форми одягу військовослужбовцям призупиняється, окрім беретів. Військовослужбовців всіх категорій дозволяється забезпечувати (за необхідністю) речовим майном, встановленим відповідними нормами мирного часу за рішенням начальника ЦУРЗ.
Згідно з пунктом 30 розділу V Інструкції № 232 особи сержантського, старшинського та рядового складу речовим майном забезпечуються за відповідними Нормами. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і зарахування до списків військової частини.
Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходили військову службу в мирний час за контрактом, на воєнний час забезпечуються на загальних підставах з усіма солдатами, матросами, сержантами та старшинами.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №345 від 07.12.2024 внесено зміни до пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №317 від 09.11.2024 щодо виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , у сумі 10251,56 грн.
Довідка №1 про вартість речового майна, що належить до видачі (старший лейтенант ОСОБА_1 ), підписана начальником речової служби логістики Військової частини НОМЕР_1 та начальником речової служби логістики Військової частини НОМЕР_2 .
Водночас, суд звертає увагу, що довідка № 1 від 26.01.2025 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу ОСОБА_1 , не підписана начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 11.06.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , у сумі 10251,56 грн.
На виконання цієї ухвали відповідачем надано до суду відомість розподілу виплат на суму 10097,79 грн /а.с.69/, довідку №1 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , у сумі 10251,56 грн.
З приводу різниці між виплаченою позивачу сумою 10097,79 грн вартості компенсації неотриманого речового майна та 10251,56 грн, Військова частина НОМЕР_2 зазначила, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців. Зазначене свідчить, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно є об'єктом оподаткування збором, оскільки відноситься до доходів, визначених статтею 163 Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач при перерахуванні, компенсації вартості неотриманого речового майна позивачу, правомірно утримав із вказаної суми військовий збір в розмірі 1,5% , що складає - 153,77 грн.
На переконання позивача, ціни, зазначені у довідці № 1 від 26.01.2025 про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , не відповідають цінам, визначеним наказом Міністерства оборони України №19 від 11.03.2023 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
У заяві про уточнення позовних вимог від 06.10.2025 позивач зазначає, що при звільненні позивачу не була виплачена в повному обсязі компенсація за неотримане речове майно, довідка № 1 від 26.01.2025 не відповідає формі, затвердженій Порядком №178, сума компенсації була зменшена пропорційно часу служби, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, закупівельні ціни не відповідають актуальним на 01.01.2024, фактично виплачено лише 10097,79 грн замість належних 59953,66 грн.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач не нарахував та не виплатив позивачу в повному обсязі компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби, а саме: 49855,87грн (59953,66 грн (загальний розмір компенсації) - 10097,79 грн (сума сплаченої компенсації відповідачем) = 49855,87 грн.
На підтвердження наведеного, позивач надав перелік військового майна, яке не було доотримано за час проходження військової служби та яке підлягає грошовій компенсації за неотримане речове майно (згідно із наказом МО від 29.04.2016 № 232 наказу МО від 11.03.2023 № 19 "Про затвердження Змін до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період та Змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 "Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно).
У зазначеному переліку наведено наступне майно: кашкет польовий (кепі бойове) (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 159,96 грн); панама літня польова (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 228,00 грн); шапка - феска (шапка - підшоломник) (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 58,80 грн); шапка зимова (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 147,96 грн); костюм літній польовий (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 1887,00 грн); штани костюма літнього польового (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 984,00 грн); костюм утеплювач (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 1459,98 грн); костюм вітровологозахисний демісезонний або панчо (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 396,00 грн); куртка вітровологозахисна зимова (куртка утеплена польова) (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2802,78 грн); штани вітровологозахисні зимові (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2045,64 грн); сорочка - поло (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 440,00 грн); сорочка бойова (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 900,00 грн); рукавички демісезонні (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 752,00 грн); рукавички зимові (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 496,00 грн); шарф - труба літній (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 52,00 грн); шарф - труба зимовий (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 70,80 грн); фуфайка (футболка) з короткими рукавами (недоотримано - 4 шт, вартість за одиницю - 170,00 грн); труси чоловічі (недоотримано - 4 шт, вартість за одиницю - 119,00 грн); білизна натільна демісезонна (недоотримано - 6 шт, вартість за одиницю - 503,00 грн); білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 819,96 грн); шкарпетки літні (трекінгові) (недоотримано - 12 шт, вартість за одиницю - 46,68 грн); шкарпетки зимові (трекінгові) (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 69,00 грн); черевики з високими берцями літні (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2364,96 грн); черевики з високими берцями демісезонні (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2100,00 грн); черевики з високими берцями зимові (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 2700,00 грн); тапці казармені (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 130,00 грн); бахіли утеплені (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 1893,00 грн); чоботи гумові (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 133,98 грн); рукавички тактичні (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 1050,00 грн); беруші спеціальні індивідуальні (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - не зазначено); ремінь брючний (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 124,50 грн); кашкет повсякденний (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 735,00 грн); берет (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 310,38 грн); пілотка (недоотримано - 3 шт, вартість за одиницю - 98,34 грн); шапка зимова повсякденна (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 994,20 грн); пальто зимове (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2606,58 грн); плащ демісезонний (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 1179,74 грн); куртка зимова (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 1782,00 грн); джемпер (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 637,14 грн); пуловер (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 539,70 грн); кітель і штани (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 2532,00 грн); штани (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 810,18 грн); куртка та штани (повсякденний комплект) (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 1909,68 грн); сорочка чоловіча (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 382,02 грн); краватка чоловіча (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 89,34 грн); кашне (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 107,16 грн); напівчоботи хромові утеплені (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 382,00 грн); напівчеревики хромові (недоотримано - 1 шт, вартість за одиницю - 743,52 грн); ремінь до штанів (повсякденних) (недоотримано - 2 шт, вартість за одиницю - 353,64 грн); усього - 59953,66 грн /а.с.206-208/.
Суд звертає увагу, що кількість речового майна, що належить до видачі, зазначена позивачем з посиланням на положення наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, наказу Міністерства оборони України від 11.03.2023 № 19 "Про затвердження Змін до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період та Змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період".
Проте наведені положення не містять відомостей про вартість за одиницю продукції.
У межах розгляду справи №440/13957/24 Військовою частиною НОМЕР_2 надано довідку №1 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу.
Водночас, зазначений документ не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 178 (додатку), а також Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060, оскільки: не містить печатки військової частини у належному місці; не містить підпису начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера Військової частини НОМЕР_2 .
Отже, ця довідка не може підтверджувати достовірність зазначених закупівельних цін та кількості визначеного речового майна.
Водночас, відповідно до пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо видачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , яка не відповідає Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_1 відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, з урахуванням висновків суду.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Отже, позовні вимоги щодо визначення конкретної суми грошової компенсації за неотримане речове майно задоволенню не підлягають з огляду на передчасність таких позовних вимог, оскільки відсутня довідка, належним чином оформлена згідно із Порядком №178.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано жодного документу.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне, у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Підстави розподілу судових витрат пов'язаних сплатою судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо видачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , яка не відповідає Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_8 відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна