Справа № 420/24059/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАРЕЛІ НА ПРОСПЕКТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» до Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАРЕЛІ НА ПРОСПЕКТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ», до відповідача, Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради, у якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 30 червня 2025 року № 175-А «Про відмову у видачі адреси закінченому будівництвом об'єкту (після прийняття в експлуатацію)», яким було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АКВАРЕЛІ НА ПРОСПЕКТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» у видачі адреси закінченому будівництвом об'єкту - «Нове будівництво торгово - офісного центру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив 10, земельна ділянка 5/2».
2. Зобов'язати Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області присвоїти адресу закінченому будівництвом об'єкту - «Нове будівництво торгово - офісного центру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив 10, земельна ділянка 5/2».
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач вважає протиправною відмову відповідача у присвоєнні адреси об'єкту будівництва торгово-офісного центру, що викладена у відповідному наказі.
Позивач стверджує, що він разом із заявою про присвоєння адреси надав повний пакет необхідних документів, передбачений відповідними статтями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для розгляду та прийняття рішення про присвоєння адреси. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, відповідач не конкретизував, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства. Ці обставини свідчать про необґрунтованість спірного наказу.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що спірним наказом відповідач відмовив у видачі адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта (торгово-офісного центру) з підстав, які прямо встановлені законом, оскільки відомості про відповідність цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки» є недостовірними. Так, земельна ділянка, на якій зведений торгово-офісний центр, призначена для здійснення такого типу забудови як багатоквартирний житловий будинок, який також може містити в собі об'єкти торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Відповідач посилався на очевидне здійснення позивачем самочинного будівництва, незважаючи на те, що воно прийнято в експлуатацію.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
21.07.2025 суд ухвалив відкрити спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників у справі.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач є замовником будівельних робіт із зведення торгово-офісного центру, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський (колишній Овідіопольський) район, Таїровська територіальна громада, с. Лиманка, масив 10, житловий масив «Дружний», земельна ділянка 5/2.
04 грудня 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування відповідно до сертифіката № ІУ123241126493 засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта проєктній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
Найменування об'єкта згідно з проєктом: «Нове будівництво торгово-офісного центру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, масив 10, ж/м «Дружний», земельна ділянка 5/2». Вид будівництва - нове будівництво. Місце розташування об'єкта згідно з документом, що надає право на виконання будівельних робіт: Одеська область, Одеський район, Таїровська територіальна громада, с. Лиманка (станом на 01.01.2021), масив 10, ж/м «Дружний», земельна ділянка 5/2.
Адреса об'єкта згідно із зазначеним сертифікатом не присвоювалась.
20 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва із заявою про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкту.
В заяві позивач зазначив окрім іншого найменування юридичної особи, її код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта.
Разом з заявою про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкту позивач подав документи:
1. Копію документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 5123755800:02:009:0183;
2. Генеральний план об'єкта будівництва;
3. Відомості про сертифікат прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що містяться в Єдиному реєстрі документів.
Заява сформована через Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписана кваліфікованим електронним підписом директора Товариства.
30 червня 2025 року відповідач видав наказ № 175-А «Про відмову у видачі адреси об'єкту будівництва» на підставі п. 2 ч. 8 ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В наказі відповідач вказав, що відмовив у зв'язку з виявленням неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Також, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання міських рад належить такі повноваження як прийняття рішень про присвоєння адреси об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». За змістом частин 3 та 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса присвоюється виконавчим органом міської ради об'єктам будівництва, які є самостійними об'єктами нерухомого майна та знаходяться у межах території на яку поширюються повноваження міської ради або місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
Частиною 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Виходячи з викладених норм, можливо прийти до висновку про наявність у сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, законодавчо передбачених повноважень щодо присвоєння об'єктам нерухомості, в тому числі новоствореним будівництвом об'єктам нерухомості поштової адреси, та про наявність законодавчої можливості зазначених рад делегувати частину своїх повноважень виконавчим органам таких рад - створеним управлінням, відділам та іншим виконавчим органам відповідних рад.
У свою чергу, рішенням 36-ї сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області № 780-VIII від 20 лютого 2024 року було затверджено Положення про Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради.
Згідно з пунктом 1.1 цього Положення, Управління є виконавчим органом Таїровської селищної ради, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, який здійснює свою діяльність та забезпечує реалізацію державної і місцевої політики у сфері містобудування, архітектури та землеустрою на території Таїровської територіальної громади, а також виконує власні та делеговані повноваження Таїровської селищної ради.
Окрім того, відповідно до пунктів 1.4 та 3.2.9 вищезазначеного Положення, Управління є окремою юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки зі своїм найменуванням і, зокрема, має повноваження щодо прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування та анулювання адреси об'єкта нового будівництва або об'єкта нерухомого майна.
Отже, Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, відповідно до чинного законодавства України, визначено як орган, що приймає рішення про присвоєння адреси об'єктам нового будівництва на території Таїровської громади Одеського району Одеської області.
Згідно з ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) - адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України.
Реквізитами адреси, відповідно до ч. 4 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є:
1) назва держави (Україна);
2) назва адміністративно територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);
8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Реквізит адреси об'єкта, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником у проектній документації на будівництво об'єкта (на планах поверхів).
Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об'єкту нового будівництва, визначеного частиною дев'ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об'єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння (ч.6 ст.26-3 Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 26-4 Закону, для присвоєння адреси подаються такі документи:
1) заява про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об'єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі якщо зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об'єкта будівництва (у разі спорудження об'єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Згідно з ч. 7 ст. 26-4 Закону, орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Частиною 8 статті ст. 26-4 Закону передбачений виключний перелік підстав, за наявності яких, орган, що уповноважений на присвоєння адреси, відмовляє заявнику у присвоєнні адреси об'єкту будівництва, згідно з якою підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об'єкта будівництва;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.
Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав не передбачених цією частиною не допускається.
Додатково, абз. сьомий ч. 7 ст. 26-4 Закону передбачає, що рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Звертаючись до фактів цієї справи, у спірному наказі відповідач посилається, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про присвоєння адреси, на пункт 2 частини 8 статті 26-4 Закону, а саме: «виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально».
Проте в наказі не зазначено, які саме положення та якого документа не відповідають законодавству та є недостовірними, що свідчить про його необґрунтованість. Адже відповідно до ч.3 ст.8 Закону України “Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
З огляду на документи, які позивач додава до своєї заяви, суд робить висновок, що з урахуванням вимог ч. 5 ст. 26-4 Закону він надав усі необхідні документи для присвоєння адреси об'єкту будівництва.
У відзиві на позов головним аргументом відповідача є незаконність , виданого ДІАМ сертифіката про готовність до експлуатації торгово-офісного центру, який був доданий до заяви про присвоєння адреси, що вказує на очевидну самочинність будівництва через порушення цільового призначення земельної ділянки.
Суд відхиляє вказані аргументи відповідача щодо очевидності недостовірності відомостей у поданих позивачем документах з наступних підстав.
По-перше, в матеріалах справи містяться дозвіл на виконання будівельних робіт торгово-офісного центру за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, масив 10, ж/м “Дружний», земельна ділянка 5/2, містобудівні умови та обмеження для проектування торгово-офісного центру відділу містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 21.12.2019.
З урахуванням цих документів спірний об'єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію відповідно до сертифікату, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 12.08.2021.
Варто відзначити, що усі дозвільні документи на будівництво, включаючи містобудівні умови та обмеження, введення в експлуатацію компетентними органами були здійснені на час дії рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 14.11.2017 №782-VII про затвердження детального плану територій , генерального плану, які передбачали у вказаному житловому масиві громадську забудову.
Так, з огляду на надане в матеріали справи відповідачем рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 14.11.2017 №782-VII, ним був затверджений детальний план території частини 10 масиву “Дружний», с.Лиманка Овідіопольського району Одеської області в межах вулиць Маршала Жукова, Вільямса, Люстдорфська дорога.
Відповідно до змісту цього рішення воно визначало планувальну організацію, функціональне призначення і параметри забудови частини території населеного пункту, на якій відповідно до генерального плану населеного пункту передбачено окрім розміщення об'єктів житлової забудови також громадську забудову.
В свою чергу відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель громадської забудови входять належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Також згідно з п.п. 14.1.78 п.14.7. ст.14 Податкового Кодексу України, землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Генеральний план селища Таїрове, на який посилається відповідач, був затверджений лише 20.12.2024, тобто після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію.
Цільове призначення, що зазначено у витязі Державного земельного кадастру, включає в себе торгово-розважальну та ринкову інфраструктуру, тобто означає, що містобудівна документація допускає комерційні об'єкти.
Таким чином, суд не вважає очевидною та безумовною ту обставину, як стверджує відповідач, що відповідно до містобудівних документів ніколи не передбачалося будівництво торгово-офісних центрів, ці питання, на думку суду, є спірними.
По-друге, прийняття об'єкта в експлуатацію - це офіційна процедура, яка засвідчує завершення будівництва та підтверджує, що об'єкт відповідає проєктній документації, будівельним нормам і правилам, та може використовуватися за призначенням.
Насамперед прийняття об'єкта в експлуатацію є завершальним етапом будівництва, який юридично визначає, що об'єкт вважається законно збудованим.
Водночас відповідно до процитованого законодавства, присвоєння адреси - це адміністративний акт індивідуалізації об'єкта нерухомості, який здійснюється з метою визначення його місцезнаходження.
Відповідно до абз. другого ч.2 ст.26-3 Закону рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об'єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об'єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
Водночас п.2.4 розділу 2 Положення про Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради серед повноважень відповідача визначено надання адміністративних послуг у сфері будівництва, у тому числі, адміністративні послуги , що надаються з використанням електронної системи.
Тобто присвоєння адреси об'єкту нерухомості - це адміністративна послуга, а не контроль, оскільки має сервісний характер, регулюється законом про адміністративну процедуру, не передбачає застосування санкцій. У цій процедурі не відбувається контроль за законністю будівництва. Для цього законодавством передбачені інші процедури. Встановлення незаконного будівництва та присвоєння адреси це дві різні за своєю юридичною природою процедури. Відповідач при розгляді питання присвоєння адреси реалізує свої повноваження у вигляді надання адміністративних послуг. Для здійснення контролю за законністю будівництва законодавства передбачає інші шляхи.
Таким чином, суд вважає, що за обставин, коли має має місце прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, без визнання протиправним та скасування рішення про прийняття в експлуатацію суд в межах розгляду спору про присвоєння адреси неуповноважений робити висновок про втрату спірним майном правового режиму та відповідно з цією метою встановлювати ознаки самочинного будівництва.
При цьому суд наголошує, що протиправність видачі дозволу на будівництво чи сертифіката при введенні об'єкта в експлуатацію не є предметом позову, відповідно - предметом розгляду цієї справи. Суд зв'язаний предметом позову щодо вирішення питання законності проведення адміністративної процедури з присвоєння адреси. Адже з урахуванням ст.9 КАС України, суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою та може вийти за межі позовних вимог тільки з метою ефективного захисту прав позивача, а не суб'єкта владних повноважень.
Суд не залишає поза увагою посилання відповідача на рішення Великої палати Верховного Суду у справі №916/2791/13 за позовом прокурора в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції про знесення самовільного будівництва. Суд погоджується, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що його здійснила, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного з метою його знесення у разі порушення права власності третіх осіб, які не погоджуються з будівництвом, зведеним на земельній ділянці, що належить їм на праві власності.
Проте суд не вважає правовідносини у вказаній справі тотожними.
Так, у справі №916/2791/13 позивачем є суб'єкт владних повноважень, який, реалізовує, надану йому законом функцію контролю та нагляду за додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також функцію захисту державою права власності осіб, на земельній ділянці яких було здійснено суб'єктом господарювання будівництво об'єкта нерухомості без їх згоди, шляхом звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва. Верховний Суд, зробив висновок про необхідність судами попередніх інстанцій встановити підстави для знесення об'єкта будівництва, зокрема визначення його ознак як самочинного. При цьому Суд вказував на необхідність належного застосування ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням принципу пропорційності.
Отже вказані правовідносини стосуються інших обставин, іншого органу при виконанні ним інших владних повноважень. Тому суд не вважає їх беззастережно застосовними до питання, яке вирішує суд у цій справі.
Дослідивши документи, які були подані позивачем разом із заявою про присвоєння адреси суд вважає, що вони були надані в повному обсязі, законні підстави відмови у присвоєнні адреси об'єкту будівництва також відсутні, а рішення про відмову у присвоєнні адреси є необґрунтованим, відповідно протиправним та таким, що належить до скасування. Позивач при поданні заяви до відповідача виконав усі, законодавчо встановлені умови для присвоєння адреси. Відтак - суд робить висновок про задоволення позовних вимог.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд розподіляє судові витрати на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 30 червня 2025 року № 175-А «Про відмову у видачі адреси закінченому будівництвом об'єкту (після прийняття в експлуатацію)», яким було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АКВАРЕЛІ НА ПРОСПЕКТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» у видачі адреси закінченому будівництвом об'єкту - «Нове будівництво торговоофісного центру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив 10, земельна ділянка 5/2».
3.Зобов'язати Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області присвоїти адресу закінченому будівництвом об'єкту - «Нове будівництво торговоофісного центру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив 10, земельна ділянка 5/2».
4.Стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАРЕЛІ НА ПРОСПЕКТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» (код ЄДРПОУ: 43247826, юридична адреса: 29000, Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. М. Залізняка, буд. 8/3, оф. 10) витрати пов'язані із розглядом цієї справи, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві),40 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО