Справа № 420/9346/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025 року, прийняте Одеською митницею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, оскільки позивачем для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору були надані усі необхідні документи. З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.
Окремо стосовно кожного з недоліків про які вказувалось у рішенні про коригування митної вартості товарів позивач зазначає, що у наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України, така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари. Крім того, в Інвойсі передбачено, що «пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну»; задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору. Щодо пропозицій та замовлень, позивач вказує, що перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу відповідно до розд. 3 Контракту. Відповідний інвойс було надано. Будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню (Контрактом не передбачено). Щодо сертифікату про походження товарів, позивач звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 53 МК України, відповідно до яких сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість.
Відтак. Позивач вважає, що з наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими. За таких умов оскаржуване рішення відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому воно підлягає скасуванню.
Ухвалою від 07.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.
Відповідач зауважує, що на виконання вимог статті 54 МК України, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли позивачу та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом разом з митною декларацією (МД) 25UA500020000168U8 від 07.01.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500020000168U8 від 07.01.2025 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, відповідач вважає, що у нього були наявні у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України підстави для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
18.07.2022 між Компанією RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити ТОВАР на умовах цього Контракту. Товаром за цим Контрактом є взуття. Номенклатура ТОВАРУ та ціни визначаються у ДОДАТКАХ до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (п.1.1, 1.2, 1.5 розділу 1 Контракту).
Згідно з розділом 2 (п.2.1, 2.3) Контракту загальною вартістю Контракту є ціна всіх ТОВАРІВ, погоджених сторонами у ДОДАТКАХ протягом дії цього КОНТРАКТУ. Всі ціни визначаються у пропозиціях ПРОДАВЦЯ і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. Всі витрати, в тому числі митні, після укладення Контракту сплачуються сторонами на територіях своїх країн.
Приписами розділу 3 «Умови поставки» Контракту, з урахуванням додаткової угоди, умови поставки: (базові умови) FOB. Строки визначаються у Додатках. Поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс. Інвойс набирає чинності з моменту підтвердження покупцем згоди на його оплату. Продавець зобов'язується протягом 5 днів з моменту підтвердження покупцем згоди на оплату інвойсу відвантажити товар зі складу виробника. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про факт відвантаження товару у найкоротший строк, зазначивши: дату відвантаження, номер Контракту та додатку, засіб доставки, номер супроводжуючого документа, опис, кількість та вагу товару. Право власності на товар переходить покупцю після його передачі до визначеного перевізника.
Умови оплати сторонами були узгоджені у розділі 4 Контракту, відповідно до п.4.1 якого, з урахуванням укладеної 06.02.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, умови оплати визначаються в інвойсах.
Згідно з умовами п.5.1 розділу 5, п.6.1-6.3 розділу 6, п.7.1 розділу 7 Контракту, з урахуванням укладеної 02.01.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в Інвойсах та не підлягають окремій оплаті. Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до супровідних документів. Остаточне приймання товару здійснюється у країні покупця. Товари приймаються: за кількістю упаковок - на момент отримання товару від експедитора (перевізника); за вмістом в упаковці - не пізніше двох тижнів з дати отримання товару, а також на момент відкриття упаковки; за якістю - не пізніше місяця після відкриття упаковки. Якість товару повинна мати повну відповідність Сертифікату якості, виданого виробником, та відповідати чинним міжнародним стандартам для даного виду товару.
Строк дії Контракту до 31.12.2024 (п.7.1 розділу 7 Контракту з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2023).
20.10.2024 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 123 з переліком товарів на загальну суму 50684,28 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару отриманого за вказаним вище Контрактом згідно інвойсу №123, до Одеської митниці декларантом позивача подано митну декларацію (МД) №25UA500020000168U8 від 07.01.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме:
1. Взуття жіноче, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки менш як 24см, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття:- арт. JH700-4, розміром 36-37 - 96 пар.;- арт. JH900-1, розміром 36-37 - 400 пар.;- арт. JH900-2, розміром 36-37 - 200 пар.;- арт. JH900-3, розміром 36- 37 - 400 пар.;- арт. JH900-4, розміром 36-37 - 200 пар.;- арт. JH900-5, розміром 36-37 - 200 пар.;- арт. JH900-6, розміром 36-37 - 578 пар.;- арт. JH900-8, розміром 36-37 - 200 пар.;- арт. JH900-9, розміром 36-37 - 200 пар.;- арт. JH900-10, розміром 36-37 - 120 пар.;- арт. JH900-11, розміром 36-37 - 120 пар.;- арт. M20-1, розміром 36-37 - 400 пар.;- арт. AD300-6, розміром 36-37 - 40 пар.;- арт. AD300-7, розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. AD300-8, розміром 36-37 - 28 пар.;
2. Взуття жіноче, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки 24 см або більше, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття:- арт. JH100-4, розміром 38-41 - 330 пар.;- арт. JH100-9, розміром 38-41 - 12 пар.;- арт. JH100-10, розміром 38-41 - 330 пар.;- арт. JH100-14, розміром 38- 41 - 270 пар.;- арт. JH100-18, розміром 38-41 - 72 пар.;- арт. JH100-19, розміром 38-41 - 204 пар.;- арт. JH100-20, розміром 38-41 - 462 пар.;- арт. JH500-1, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH500-2, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH500-3, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH500-4, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH500-5, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH500-6, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH800-1, розміром 38-41 - 1200 пар.;- арт. JH800-2, розміром 38-41 - 1200 пар.;- арт. JH800-3, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH800-4, розміром 38-41 - 600 пар.;- арт. JH800-5, розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. JH800-7, розміром 38-41 - 360 пар.;- арт. JH800-9, розміром 38-41 - 480 пар.;- арт. JH900-6, розміром 38-41 - 66 пар.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 25UA500020000168U8 від 07.01.2025 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД, а саме: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 20.10.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 123 від 20.10.2024; Домашній коносамент (House bill of lading) BW24100359В від 30.10.2024; Навантажувальний документ (Bordereau) DOL00003032 від 02.01.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C700001262/00015 від 31.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2968 від 04.12.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 19.07.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 26.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 02.01.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 06.01.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 06.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова Угода від 31.12.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 від 18.07.2022; Договір про надання послуг митного брокера БР-518 від 21.07.2023; Договір (контракт) про перевезення 21072023-01 від 21.07.2023; Інші некласифіковані документи Звіт про зважування №429097 від 03.01.2024.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, з огляду на те, що митницею під час митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 25UA500020000168U8 від 07.01.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
07.01.2025 відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000014 та прийнято рішення № UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025 про коригування митної вартості МД №25UA500020000168U8, за яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу - резервного.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість товару 1 визначено на рівні 8,332 дол. США/пара (згідно даних МД від 17.03.2024 № UA100440/2024/313753), ніж заявлено декларантом - 4,2909 дол.США за пару; по товару 2 - на рівні 8,27 дол. США/пара (згідно даних МД від 15.03.2024 № UA209190/2024/005974), ніж заявлено декларантом - 4,2917 дол.США за пару.
В прийнятому рішенні, відповідач зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у договорі транспортного експедирування від 21.07.2023 №21072023-01 у п.4.3 вказано що вартість транспортно-експедиторських послуг визначається в Заявках, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах. У п.4.8. вказано що - Прийом і здача робіт здійснюється на підставі Акта виконаних робіт, який направляється клієнту разом з рахунком (пп.4.2 - 4.5). Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг, наданий до митного оформлення, датовано 04 грудня 2024 року, але Акт виконаних робіт під МД відсутній. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано;
2. у п.3.2 контракту вказано, що партія товару формується на підставі замовлень, яких до митного оформлення надано не було. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.3 Контракту) - попередні інвойси серед документів відсутні;
3. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим, у п. 5.1 Контракту зі змінами, зазначено, що ціни на товари включають в себе вартість упаковки та пакування. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4. У графі 1 «Exporter» сертифікату про походження товару від 31.12.2024 № 24C700001262/00015 вказаний експортер (SHENZHEN XUJIA CUSTOMS DECLARATION CO., LTD.), що відрізняється від зазначеного у поданій митній декларації, інвойсі та інших товаро-супровідних документах (RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD CHINA), а також у гр.8 вказаний код товару за УКТЗЕД (6402992900), який не відповідає жодному з поданих до митного оформлення товарів.
Враховуючи вищезазначене, як вказано в спірному рішенні, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
07.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 07.01.2025 № 0701-2 щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, отже наявні розбіжності не спростовано.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 07.01.2025 №UA500020/2025/000009/2, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У розумінні приписів ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено ч.1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
В силу вимог ч.1 ст.23 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).
При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).
У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Виходячи з наведених вище норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо.
Виходячи з приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товару, декларантом було надано пакет документів про що відображено у графі 44 МД, детальний перелік яких наведено вище, які містили числові показники ціни товару. Надання зазначених документів не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025, у зв'язку із ненаданням додаткових документів та не спростуванням виявлених митним органом розбіжностей у наданих документах.
Оцінюючи мотиви відповідача та підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд перш за все звертає увагу, що з досліджених документів, що були надані позивачем до суду та надавались на розгляд до митного органу разом з митною декларацією вбачається відсутність розбіжностей, відсутність наявних ознак підробки, та вони на думку суду містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Отже, під час митного оформлення позивачем були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.
Відповідачем не доведено, а судом з матеріалів справи не встановлено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
За висновком суду, надані позивачем документи не суперечать одне одному, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої декларантом товариства вартості товару, чи недостатності поданих документів, або наявності підстав вважати, що у такі документи викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Стосовно зауваження відповідача з приводу упаковки та пакування, суд зазначає, що за приписами підпункту в пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
При цьому, суд звертає увагу, що вказана норма містить умови, при яких вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони включалися до ціни.
Суд також зауважує, що згідно з п.5.1 розділу 5 Контракту, з урахуванням укладеної 02.01.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в Інвойсах та не підлягають окремій оплаті.
Судом досліджено наданий позивачем Інвойс (копія) та встановлено, що у ньому передбачено, що пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну.
За вказаного, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою, оскільки у спірному випадку ці складові у розумінні приписів ч.10 ст.58 МК України не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Що стосується зауважень відповідача про ненадання декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України для підтвердження витрат на транспортування транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає таке.
Згідно з наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року, на який посилається відповідач, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.
Згідно з положеннями п. 4.3. Договору транспортного експедирування, вартість транспортно-експедиторських послуг за даним договором також може бути визначена, зокрема, у рахунках-фактури.
В підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору.
Відповідно до цього рахунку, вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21 липня 2023р., по B/L 278540004/BW24060186 контейнера 1х4'HC TEMU8313840, всього складає 244 971,05 грн з урахуванням ПДВ, з яких: експедиційна винагорода на території України - 2000,00грн, транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 18848,60грн, локальні портові витрати за межами державного кордону України - 42739,63грн, морське перевезення за межами державного кордону України - 181382,82грн.
На розгляд митниці були надані відповідний договір транспортного експедирування, зазначений вище рахунок тощо, з яких можливо встановити витрати на транспортування.
Суд також враховує зауваження позивача з приводу того, що частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
Наданий декларантом Товариства документ, поза розумним сумнівом є таким документом, що містить відомості про вартість перевезення товарів. Відтак, відповідні доводи митниці суд вважає помилковими та спростованими.
Окрім того, суд враховує, що у вказаному рахунку наявні посилання і на договір транспортного експедирування, на підставі якого здійснювалось перевезення вантажу цієї поставки, номер контейнера, який відповідає зазначеному у коносаменті.
Щодо пропозицій та замовлень, враховуючи доводи позивача, суд звертає увагу, що перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу відповідно до розд. 3 Контракту. Відповідний інвойс було надано. Будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню, умовами Контракту такого передбачено не було.
Щодо сертифікату про походження товарів, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість. Разом з тим, сертифікат видано уповноваженим органом КНР, в якому відображено код УКТ ЗЕД згідно з місцевими нормативними вимогами. Розбіжність у кількості класифікацій за кодами в різних країнах жодним чином не може вважатися розбіжністю, яка унеможливлює визначення митної вартості за поданими декларантом документами.
Згідно з п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Постанова КМУ від 21.05.2012 № 428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що подані декларантом документи, не містять будь-яких розбіжностей в числових значеннях щодо кількості товару, його номенклатури, ціни за одиницю, загальної вартості.
Відтак, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.
Також, суд зазначає, що відсутність визначених митним органом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Натомість, вказані твердження митного органу вмотивовані лише припущенням, а відтак є необґрунтованими.
Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, суд зазначає, що митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим:
- товару 1 - 8,332 дол. США/пара (МД від 17.03.2024 № UA100440/2024/313753), ніж заявлено декларантом - 4,2909 дол.США за пару;
- товару 2 - 8,27 дол. США/пара (МД від 15.03.2024 № UA209190/2024/005974), ніж заявлено декларантом - 4,2917 дол.США за пару.
Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025 не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «СТІЛЛІ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
В оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Фактичні обставини, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості відповідно.
З огляду на встановлені обставини, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.
Отже, за наслідком розгляду справи суд приходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «СТІЛЛІ» позовних вимог про протиправність прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025, як такого, що суперечить законодавчим вимогам та не відповідає встановленим у ст.2 КАС України критеріям, а відтак і наявність підстав для його скасування.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного вище у сукупності, оцінивши встановлені спірні обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 8444,06 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2025/000009/2 від 07.01.2025 прийняте Одеською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» 8444,06 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ», код ЄДРПОУ 44601800, адреса: Грецька площа, 1 м.Одеса, 65026.
Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, м.Одеса, 65078.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА