Справа № 420/34959/25
20 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення коригування митної вартості,-
До Одеського окружного адміністративного суду 15 жовтня 2025 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000236/2 від 02.08.2025 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 9-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 37223954) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5287,28 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 28 копійок).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500020005793U8 від 31.07.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000236/2 від 02.08.2025.
Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ «Крупяний Двір».
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
04 листопада 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/116252/25) та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом ТОВ «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення корегування митної вартості - відмовлено.
Станом на 20 листопада 2025 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (далі за текстом - Позивач) та Компанією SUNRISE FOODSTUFF., (В'єтнам) було укладено Контракт №ІМР-27/01/2025 від 27.01.2025 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію, а Покупець - приймати та оплачувати вказаний товар.
Згідно п.п. 1.1.1., 1.1.2. Контракту найменування Товару та Кількість вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Контракту та на вимогу Покупця затверджується Продавцем. Показники якості Товару вказуються в Специфікації якості, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.4. Контракту ціна Товару остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість Товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Після підпису Сторонами Специфікацій зі вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або сплати Товару Покупцем, згідно до умов цього Контракту, ціна Товару зміні не підлягає.
Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
За умовами п. 4.1. Контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об'єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту на кожну поставку товару.
Згідно Специфікації №1 від 27.01.2025 до Контракту №ІМР-27/01/2025 від 27.01.2025, між сторонами було узгоджено постачання наступного товару: - Довгозернистий коричневий рис 5% дроблених зерен, В'єтнамського походження, код УКТЗЕД 1006209800, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього контракту, у розмірі 81,00 (вісімдесят одна) метрична тона за ціною 450 доларів США.
Згідно п. 2.1. та 4.1. Специфікації №1 загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією, становить 36450,00 (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят) доларів США. Валюта Контракту - долари США. Валюта платежу - долари США.
Покупець сплачує 20% авансову сплату від загальної суми наданої Специфікації згідно до проформи інвойсу. Балансова сплата за товар здійснюється згідно до інвойсу після отримання сканів вантажних документів за 3 дня до прибуття Товару у порт призначення. Часткова сплата дозволяється.
Однак, в межах постачання цієї партії товару Продавцем було сформовано рахунокпроформу №25063 від 25.01.2025 на загальну суму 35775,00 доларів США.
Отже, на виконання положень Специфікації Позивачем було здійснено передоплату у розмірі 20% від загальної суми рахунку-проформи у розмірі 7290,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7000 від 13.03.2025, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR RICE АСС. CONTRACТ IMP27/01/2025 FROM 27.01.2025».
Продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №25063 від 28.04.2025 відповідно до якого, загальна вартість товару становить 35775,00 доларів США.
Другу частину оплати від загальної суми рахунку-фактури було здійснено у розмірі 28485,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7000 від 17.07.2025, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR RICE АСС. CONTRACТ IMP-27/01/2025 FROM 27.01.2025, INVOICE 25063 FROM 28.04.2025».
З метою здійснення митного оформлення товару, представником Позивача, (декларантом) було подано митну декларацію №25UA500020005793U8 від 31.07.2025, в якій митна вартість товару була визначена за ціною інвойса (рахунку-фактури).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: 0003 Сертифікат якості 25051501BC від 28.04.2025, 0325 Рахунок-проформа №25063 від 25.01.2025, 0380 Рахунок-фактура (iнвойс) №25063 від 28.04.2025, 0705 Коносамент № MEDUHP967084 від 28.04.2025, 0787 Навантажувальний документ № DOL00006159 від 29.07.2025, 0851 Фітосанітарний сертифікат №056097/25/0201 від 15.04.2025, 0861 Сертифікат про походження товару №VN-UA 25/01/002174B від 13.05.2025, 1001 Статус особи, яка подає митну декларацію 1, 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №7000 від 14.03.2025, 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №7000 від 18.07.2025, 3004 Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг UAEWI0433225 від 17.07.25, 3005 Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №2500 від 18.07.2025, 3011 Виписка з бухгалтерської документації Видаткова накладна №243 від 01.06.23, 3011 Виписка з бухгалтерської документації Податкова накладна №46 від 31.05.23, 3014 Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 06.01.2025, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 27.01.2025, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 27.01.2025, 4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IMP27/01/2025 від 27.01.2025, 4301 Договір (контракт) про перевезення №MEDU0004012024 від 04.01.2024, 5141 Заява Non GMO №б/н від 28.04.2025, 5509 Інформація про позитивні результати контролю №13184991 від 31.07.2025, 9000 Health cert. №б/н від 28.04.2025, 9000 калькуляція до інвойсу б/н від 28.04.2025, 9504 Рішення суду 420/16172/23 від 12.10.23, 9504 Рішення суду 420/1983/23 від 20.04.23, 9504 Рішення суду 420/1984/23 від 17.04.23.
Незважаючи на вказаний перелік документів, Одеська митниця (далі за текстом - «Відповідач») відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000369 від 02.08.2025 р. та Рішення про коригування митної вартості №UA500020/2025/000236/2 від 02.08.2025 р., яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що з урахуванням заявленого коду товару згідно УКТЗЕД (1006209800), країни виробництва (VN), кількості товару, опису товарів (Рис лущений (коричневий) довгозерний із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше), митне оформлення яких здійснено за ціною угоди у найближчий до митного оформлення час товару (27.03.2025р.) є більшим і становить 1,06 дол/кг (МД від 27.03.2025 № UA101020/2025/009872), ніж заявлено декларантом - 0,5489 дол/кг.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару містить наступні підстави для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме:
1) Відповідно до п.1.3, п. 2.2 специфікації від 27.01.2025 №1 до контракту від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025 ціна товару визначається відповідно до умов поставки товару FOB Хошимін, В'єтнам, проте в комерційному інвойсі від 28.04.2025 №25063 зазначено умови поставки FOB VUNG TAU, В'єтнам. В сертифікаті здоров'я від 28.04.2025 зазначено порт відправлення HOCHIMINH VIETNAM, а стосовно коносаменту від 28.04.2025 №MEDUHP967084 порт відправлення VUNG TAU;
2) Проформа рахунок на транспортно-експедиторських послуг від 17.07.2025 №UAEWI0433225, наданий до митного оформлення, включає перевезення вантажобагажу морським транспортом з порту VUNG TAU. Серед поданих до митного оформлення документів є коносамент № MEDUHP967084 від 28.04.2025 (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту VUNG TAU до порту(розвантаження, доставки) Одеса на судні «MSC GENERAL IV», проте відповідно відомостям, що містяться у наряді від 29.07.2025 № DOL00006159 (навантажувальному документі) та графі 21 МД товар прибув на судні T-MOON, що свідчить про перевантаження товару. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB VUNG TAU. На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця також належать витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судна та перевантаженням. Проте, наданий до митного оформлення проформі рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №UAEWI0433225 від 17.07.2025 не містить відомостей щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт. Таким чином, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
3) В наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару від 13.05.2025 № VN-UA 25/01/002174B містяться відомості щодо коду товару (100630), який не відповідає задекларованим кодам товарів згідно УКТЗЕД у митній декларації, наданій до митного оформлення(1006209800);
4) Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товарів від 06.01.2025 № б/ н адресований ТОВ «Крупяний Двір», тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;
5) Відповідно до п.4.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025 товар повинен супроводжуватися наступними документами: - пакувальний лист,- сертифікат Non-GMO,-експортна декларація. Серед наданих до митного оформлення документів такий документи відсутні;
6) Проформа інвойс № 25063 датована 25.01.2025 і посилається контракт від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025. Тобто, первинний документ складено на підставі контракту до моменту його укладання між сторонами.
Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів, перший (основний) метод не застосовано у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 МК України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п'ятим методами. Застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів - резервний метод.
Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Джерела права та висновки суду
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .
Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.
Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.
Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.
Так, зокрема, в оскаржуваному рішенні митним органом було вказано, що «Відповідно до п.1.3, п. 2.2 специфікації від 27.01.2025 №1 до контракту від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025 ціна товару визначається відповідно до умов поставки товару FOB Хошимін, В'єтнам, проте в комерційному інвойсі від 28.04.2025 №25063 зазначено умови поставки FOB VUNG TAU, В'єтнам. В сертифікаті здоров'я від 28.04.2025 зазначено порт відправлення HOCHIMINH VIETNAM, а стосовно коносаменту від 28.04.2025 №MEDUHP967084 порт відправлення VUNG TAU».
Разом з тим, суд зазначає, що термін FOB (FREE ON BOARD, франко борт (... название порта отгрузки) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. На продавця покладено обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення. Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
У своїй постанові від 02.03.2018 р. по справі № 804/2997/17 Верховний Суд зазначив, що згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Ціна FOB складається з таких складових: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення. Таким чином, при поставці товару на умовах FOB вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена.
Відповідно до п.3.3. Контракту №IMP-27/01/2025 від 27.01.2025, умови поставки товарів та перехід ризиків від Продавця до Покупця вказуються окремо в кожній Специфікації згідно правил Інкотермс 2020. Згідно п.1.3., п. 2.2. Специфікації №1 від 27.01.2025 до Контракту, ціна за товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначається Сторонами згідно до FOB Хошимін, В'єтнам, за умовами поставки (Інкотермс 2020).
В свою чергу, згідно проформи-інвойсу №25063 від 25.01.2025 поставка товару здійснюється на умовах - FOB VUNG TAU, В'єтнам, із зазначенням точки завантаження - VUNG TAU, В'єтнам, із наведенням контейнерів TLLU2121456, TRHU1291086, SEGU3693593.
Інвойс №25063 від 28.04.2025 містить автентичні відомості щодо умов поставки - FOB VUNG TAU, В'єтнам; порт завантаження - VUNG TAU, В'єтнам.
Крім того, коносамент №MEDUHP967084 від 28.04.2025 містить наступні відомості: Place of receipt (Місце отримання) - HO CHI MINH CITY; Port of loading (Порт завантаження) - VUNG TAU; Port of discharge (Порт розвантаження) - ODESA. Також у сертифікаті якості №25051501BC від 28.04.2025 вказано місце та дата складання сертифікату - HO CHI MINH CITY, 28 Apr., 2025 та зазначено: Port of loading (Порт завантаження) - VUNG TAU; Port of discharge (Порт розвантаження) - ODESA.
Тобто всі товаросупровідні документи додані разом з митною декларацією містять автентичну інформацію щодо порту завантаження - VUNG TAU та порту розвантаження - ODESA, та між собою не суперечать.
Стосовно тверджень митниці, щодо зазначення різних портів відправлення, а саме, HOCHIMINH VIETNAM і VUNG TAU, зауважую, наступне. Порти Хошимін (Ho Chi Minh City Port) і Вунгтау (Vung Tau Port) функціонують, як єдина логістична та економічна система, яка зазвичай називається портовою системою Хошимін - Вунгтау (або комплексом портів Хошимін - Вунгтау).
Хошимін (внутрішній порт): Виконує роль "транспортного вузла" в дельті річки Меконг, обслуговуючи річкові та прибережні перевезення. Він є точкою збору та розподілу вантажів для великого промислового регіону.
Вунгтау (зовнішній, глибоководний порт): Служить "морськими воротами" системи. Сюди заходять великі океанські судна, які не можуть піднятися річкою до Хошиміна через обмежену глибину. Така взаємодія дозволяє ефективно обробляти величезні обсяги вантажів.
Таким чином, зазначення в контракті порту відправлення - HOCHIMINH В'єтнам, та в інших товаросупровідних документах - VUNG TAU, В'єтнам, не є розбіжністю, оскільки вони є інтегрованими (або взаємодоповнюючими) портами, які складають портову система Хошимін - Вунгтау та разом утворюють головний морський шлюз Південного В'єтнаму.
Митним органом також було зазначено, що «Проформа рахунок на транспортноекспедиторських послуг від 17.07.2025 №UAEWI0433225, наданий до митного оформлення, включає перевезення вантажобагажу морським транспортом з порту VUNG TAU. Серед поданих до митного оформлення документів є коносамент № MEDUHP967084 від 28.04.2025 (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту VUNG TAU до порту(розвантаження, доставки) Одеса на судні «MSC GENERAL IV», проте відповідно відомостям, що містяться у наряді від 29.07.2025 № DOL00006159 (навантажувальному документі) та графі 21 МД товар прибув на судні T-MOON, що свідчить про перевантаження товару. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB VUNG TAU. На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця також належать витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судна та перевантаженням. Проте, наданий до митного оформлення проформі рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №UAEWI0433225 від 17.07.2025 не містить відомостей щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт. Таким чином, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 6 частини десятої статті 58 Кодексу».
Слід зазначити, що надання послуг з міжнародної доставки вантажу здійснювалось компанією Mediterranean Shipping Company S.A. за Договором надання послуг №MEDU0004012024 від 04.01.2024.
На підтвердження вартості перевезення було надано: - проформу-інвойс від 17.07.2025 №UAEWI0433225; - платіжну інструкція в іноземній валюті №2500 від 18.07.2025; - коносамент №MEDUHP967084 від 28.04.2025.
Згідно проформи-інвойсу від 17.07.2025 №UAEWI0433225 вартість транспортних витрат з фрахт-міжнародного перевезення вантажобагажу морським транспортом в контейнерах TLLU2121456, TRHU1291086, SEGU3693593 за коносаментом №MEDUHP967084 від 28.04.2025, по маршруту порт VUNG TAU (VN)- Одеса (UA), становлять 7869,00 доларів США.
На виконання вказаного, Позивач сплатив 7869,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №2500 від 18.07.2025, призначення: «PREPAYMENT FOR FREIGHT ACC. CONTRACT MEDU0004012024 FROM 04.01.2024, INVOICE UAEWI0433225 FROM 17.07.2025» .
Слід зазначити, що вантаж було перевезено на умовах FOB VUNG TAU з використанням портів перевалки за маршрутом: порт VUNG TAU (В'єтнам) - порт SINGAPORE (Сінгапур) - порт TEKIRDAG (Турція) - порт Одеса (Україна).
Між портом відправлення VUNG TAU (В'єтнам) та портом перевалки SINGAPORE (Сінгапур) вищевказані контейнери пливли на MSC GENERAL IV HI516A, відповідно це судно вказано в коносаменті №MEDUHP967084, далі між портом перевалки SINGAPORE (Сінгапур) та портом перевалки TEKIRDAG (Турція) контейнери пливли на MSC DIANA GT515W, далі між портом перевалки TEKIRDAG (Турція) та портом прибуття Одеса (Україна) контейнери пливли на T-MOON RK530B.
Саме це судно вказано в наряді №DOL00006159 від 29.07.2025. Вказана інформація є у відкритому доступі на сайті компанії перевізника MSC за відповідним посилання: https://www.msc.com/ru/track-a-shipment.
На підтвердження цього, позивачем надано відомості з сайту компанії перевізника MSC про відстеження і контроль морських контейнерів за коносаментом MEDUHP967084.
Щодо твердження про наявність різних суден, у зв'язку з чим було здійснено навантажувально-розвантажувальні роботи, які на думку Відповідача не було включено до вартості транспортних витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з п.2.1 Договору надання послуг №MEDU0004012024 від 04.01.2024, Виконавець є відповідальним за виконання наведених нижче зобов'язань. А саме Виконавець здійснює: - морське перевезення контейнерів на замовлення Замовника чи іншої соби на користь Замовника; - видачу порожніх контейнерів під навантаження Замовник; - навантаження рознаряжених контейнерів на найближче судно в портах навантаження; - перевантаження контейнерів із судна на судно в порту (портах) перевантаження; - розвантаження контейнерів з останнього судна у порту призначення; - передавання контейнерів із вантажем Замовника у тимчасове користування.
Пунктом 2.2.3. Договору Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати Виконавцеві фрахт, супутні перевезенню роботи з навантаження та розвантаження, а також інші взаємно узгоджені платежі, що належать Виконавцю за виконані роботи та послуги з перевезення та обробки вантажу згідно з тарифами Mediterranean Shipping Company S.A.
Згідно 4.1. Договору, якщо інше спеціально не передбачено письмовою угодою Виконавця або окремою угодою Сторін, Замовник зобов'язаний здійснювати передплату за послуги, надані згідно з цим Договором у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого Виконавцем рахунку. Замовник несе всі витрати пов'язані з банківським переказом та з будь-якими утриманнями на користь третьої сторони.
За наведеного, супутні перевезенню роботи з навантаження, перевантаження, та розвантаження контейнерів, у тому числі в портах перевалки, включено до загальної вартості міжнародного перевезення вантажобагажу морським транспортом згідно проформи-інвойсу від 17.07.2025 №UAEWI0433225.
Крім того, затвердженої форми проформи-інвойсу та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. Однак, згідно усталеної практики в міжнародній торгівлі, проформа-інвойс повинна містити наступну інформацію: - назва документа; - реквізити продавця та покупця; - номер та дата виставлення; - опис товарів/послуг (назва, кількість, одиниця виміру); - ціна за одиницю та загальна вартість; - умови постачання; - умови оплати, - інше.
За наведеного, надана до митного оформлення проформа-інвойс від 17.07.2025 №UAEWI0433225 містить такі обов'язкові реквізити та вичерпну інформацію щодо вартості транспортних витрат (перевізник/замовник, опис послуг, кількість, вартість, номери контейнерів, коносамент, тощо), і її можна ідентифікувати з наданням послуг з міжнародного перевезення вантажобагажу.
Ч. 2 ст.53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Тобто надані декларантом проформа-інвойс від 17.07.2025 №UAEWI0433225, платіжна інструкція в іноземній валюті №2500 від 18.07.2025 та коносамент №MEDUHP967084 від 28.04.2025 - є належними доказами розміру витрат на перевезення, а тому Відповідач неправомірно їх проігнорував та зазначив, що документи не містить відомостей щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, та відповідно, не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості.
Крім того, наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 регулює правила заповнення декларації митної вартості та наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов'язкової вимоги. Відповідно і вимог до форми та змісту таких документів законом не встановлено, вони є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Варто також зазначити, що зауваження митного органу щодо відсутності відміток митного органу країни відправлення, є домислом та припущенням оскільки не зрозуміло про які саме відмітки йде мова. Якщо митний орган має сумніви, щодо достовірності зазначених відомостей у коносаменті №MEDUHP967084 від 28.04.2025, Відповідач може скерувати запит на перевірку авентичності даного документу.
Окрім того, Відповідач не посилається на чинні норми законодавства, які регламентують порядок заповнення такого документа та не вказує яким чином має заповнюватись такий коносамент, а лише наводить свої сумніви та припущення, без належного законодавчого на те обґрунтування. При цьому не обґрунтовує, які відмітки мають бути на електронному примірнику коносаменту.
Поміж іншого, митний орган зазначив, що «В наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару від 13.05.2025 № VN-UA 25/01/002174B містяться відомості щодо коду товару (100630), який не відповідає задекларованим кодам товарів згідно УКТЗЕД у митній декларації, наданій до митного оформлення(1006209800)».
Згідно з п. 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 р. (далі - Порядок № 650) класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Законом України «Про митний тариф України» затверджено Основні правила інтерпретації УКТЗЕД. Пунктами 1-3 визначено основні правила класифікації товарів в УКТЗЕД.
Згідно з п. 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відтак, при віднесенні товару до тієї чи іншої підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Група 10 «Зернові культури» Розілу ІІ «Продукти рослинного походження»
1006 - рис
100620 - рис лущений (коричневий)
1006209800 - рис лущений (коричневий) довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше.тт
В даному випадку, товар, що розмитнювався - Довгозернистий коричневий рис 5% дроблених зерен В'єтнамського походження, код УКТ ЗЕД 1006209800. Вказаний код товару також зазначено в інших товаросупровідних документах, а саме у специфікації №1 до Контракту, проформі-інвойсі №25063 від 25.01.2025, прайс-листі від 06.01.2025, митній декларації, тощо.
В свою чергу, у сертифікаті походження товару від 13.05.2025 № VN-UA 25/01/002174B було помилково вказано код - 100630 - рис напівобрушений або повністю обрушений, полірований чи неполірований, глазурований чи неглазурований.
Слід зазначити, що помилка допущена у наданому для митного контролю документі, має технічний характер, а тому не впливає на митну вартість товару і не впливає на доказову силу сертифікату походження (саме як підтвердження походження, а не митної вартості), не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься, та ніяким чином не могла вплинути на встановлення та/або зміну (коригування) ціни на товар, який підлягає розмитненню.
Відповідачем не взято до уваги приписи ст. 8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Помилка суто механічна, здійснення вказаної помилки не впливає на числове визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.
Крім того, Відповідач не ставив під сумнів вірність визначення Позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення Відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого Позивачем товару.
Отже, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково зазначеної інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься (Постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №460/2674/20).
Однак, сертифікат походження містить достатньо відомостей, які дозволяють його ідентифікувати, як товаросупровідний документ конкретної поставки товару, а саме вказано: виробника/експортера - SUNRISE FOODSTUFF., JSC; одержувача товару - KRUPANIY DVIP LLC; країна відправлення - VIETNAM; країна призначення - ODESSA (UKRAINE); судно - MSC GENERAL IV HI516A, найменування товару - LONG GRAIN BROWN RICE 5% BROKEN; кількість пакувань - 3180 мішків, маса нетто - 79500 кг, брутто - 79786,2 кг; інвойс - №25063 від 28.04.2025.
Суд зазначає, що сертифікат походження товару - це документ, оформлений в країні експорту товару - у В'єтнамі, у відповідності до законодавства В'єтнаму. Правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України сертифікат походження товарів не відноситься до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість. Посилання на нього в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обгрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердження митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.
В оскаржуваному рішенні також було зазначено, що «Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товарів від 06.01.2025 № б/н адресований ТОВ «Крупяний Двір», тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів».
З цього приводу слід зазначити, що Позивачем до митного оформлення товарів було надано прайс - лист №б/н від 06.01.2025, в якому зазначені найменування товару, кількість, ціна тощо. Поміж іншого вказано термін дії прайс-листа до 20.05.2025.
Прайс-лист - це письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, колиміж сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, така пропозиція (прайс-лист) може містити лише деякі умови.
Продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Так, долучений декларантом прайс-лист оформлений саме для умов поставки VUNG TAU (В'єтнам) - Одеса (Україна).
Проте, не зважаючи на це, наданий прайс-лист адресований широкому колу Покупців для експорту товарів в Україну, а саме, в порт Одеса. Зазначення у прайс-листі умов поставки є необхідним для визначення дійсної вартості товару за цим прайс-листом.
У Постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі № 810/690/17 зазначено, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайслист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція визначена також у Постанові Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20.
Крім того, прайс-лист не є документом, по якому здійснюється оплата за товар, він є комерційною пропозицією продавця, а підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт, специфікація та рахунок-фактура (інвойс).
Тому, наданий прайс - листі не суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.
Крім того, у рішенні було наведено, що «Відповідно до п.4.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025 товар повинен супроводжуватися наступними документами: -пакувальний лист,- сертифікат Non-GMO,-експортна декларація. Серед наданих до митного оформлення документів такий документи відсутні».
З цього приводу, слід зауважити, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Free On Board) Інкотермс 2020. Вказані правила відображають розподіл фінансових витрат та зобов'язань продавця і покупця.
Відповідно до ст. А.9 Перевірка - пакування - маркування правил Інкотермс за умов FOB продавець зобов'язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов'язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято зазвичай відправляти обумовлені контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування, були повідомлені продавцю до укладення договору купівліпродажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.
У відповідності до п. 2.1. Контракту ціна товару, остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Відповідно п.п. 6.2., 6.4. Сторонами узгоджено, що упаковка Товару повинна відповідати стандартам і нормам для даного виду Товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні. Партія товару, що поставляється Продавцем, повинна бути промаркована в повній відповідності з законодавчими вимогами країни Покупця.
Крім того, у п.п. 1.3., 1.4. Контракту вказано точні відомості щодо пакування та маркування, зокрема: упаковка - оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг (вага прдукта без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в Специфікації. Відхилення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність машка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма. Маркування - українською та англійською мовами на кожному пакеті.
Слід також зазначити, що у п.1.4 Специфікації №1 вказано автентичні відомості щодо пакування та маркування, які повністю відповідають інформації зазначеній у п.п. 1.3, 1.4. Контракту, зокрема: упаковка - оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг (вага прдукта без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в Специфікації. Відхилення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність машка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма.
Крім того, згідно графи 31 МД «Вантажні місця та опис товарів» визначено, що товар транспортується в у поліпропіленових мішках по 25 кг. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару у наданих до митного оформлення документах не передбачалось.
Також, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у графі 37 МД «Процедура» зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Отже, умовами зовнішньоекономічного контракту підтверджуються доводи Позивача про те, що товар надійшов у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Зазначена вище позиція стосовно включення вартості пакування до митної вартості також викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 р. у справі №815/3142/17, від 16.07.2020 р. по справі № 804/3632/17.
Необхідно також вказати на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Таким чином, у Позивача відсутній обов'язок зазначення даних про витрати на пакування та маркування товару та, відповідно надання пакувального листа, оскільки вони включені до ціни товару, а відтак не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості товару.
Крім того, до митного оформлення було надано заяву, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №б/н від 28.04.2025.
Слід зазначити, що сертифікат Non-GMO - це офіційний документ, який підтверджує, що в продукті та процесі його виробництва не використовувалися генетично модифіковані організми, видані після проведення незалежної лабораторної перевірки. Заява Non-GMO - це декларація виробника, в якій він сам стверджує, що його продукція не містить ГМО, ґрунтуючись на своєму внутрішньому аналізі чи інформації від постачальників, і ця заява може бути зроблена без офіційної сертифікації.
За наведеного, заява Non-GMO №б/н від 28.04.2025, відповідає умовам п.4.4. Контракту, а саме, містить інформацію щодо виробництва товару без використання генетично модифікованих організмів, яка оформлена на офіційному бланку Продавця.
Поміж іншого, було вказано, що не надано експортну декларацію.
З цього приводу суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації.
Також, суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
З у рахуванням викладеного, пакувальний лист, сертифікат Non-GMO та експортна декларація є додатковими (супровідними) документами в контексті митного оформлення і не є основними документами, що підтверджують заявлену митну вартість товару.
Сертифікат Non-GMO підтверджує, що товар не містить генетично модифікованих організмів, не підтверджує ціну, підтверджує якісні характеристики, необхідні для дозволу на ввезення.
Експортна декларація, підтверджує факт та законність декларування товару у країні експорту. Містить доказову вартість, але не є первинним підтвердженням ціни для імпорту, зокрема, служить для перевірки законності походження.
Враховуючи вищенаведене, при проходженні митного контролю Позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження Відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою Позивачем митною декларацією.
В наведеному рішенні також було зазначено, що «Проформа інвойс № 25063 датована 25.01.2025 і посилається контракт від 27.01.2025 № IMP-27/01/2025. Тобто, первинний документ складено на підставі контракту до моменту його укладання між сторонами».
Слід зазначити, що проформа-інвойс - це проміжний документ, де вказуються попередні дані про товар і його вартість. У проформу можна вносити зміни в будь-який момент, її завданням є фіксація домовленості сторін. Він слугує для інформування покупця про очікувані товари, послуги, кількість та ціну перед тим, як укладати остаточний договір, що є юридичним зобов'язанням. Пред'явлення даного документу не вважається фактом оплати товару.
За наведеного, проформа-інвойс може бути виставлена раніше за контракт, оскільки проформа є попереднім документом, що містить інформацію про умови майбутньої угоди до її остаточного узгодження.
У свою чергу, інвойс - це обов'язковий до оплати рахунок, який надається покупцеві, а той, зі свого боку зобов'язується оплатити продукцію в установлені терміни. Крім цього, інвойс - обов'язковий документ для здійснення міжнародних перевезень, в якому відображається вся інформація про постачальника і його продукції.
Проформа-інвойс і сам інвойс, практично ідентичні один одному документи. Різниця між ними тільки в тому, що в проформі-інвойсі дані про товарну поставку є проміжними, тобто зміни можуть торкнутися, як суми, так і деяких артикулів або моделей будь-яких конкретних товарів.
Разом з тим, виставлена проформа-інвойс №25063 від 25.01.2025, яка містить посилання на контракт №IMP-27/01/2025 від 27.01.2025, складена з технічною помилкою в частині зазначення дати.
Однак, вказана помилка допущена у наданому для митного контролю документі, має технічний характер, а тому не впливає на митну вартість товару і не впливає на доказову силу проформи-інвойсу, не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься, та ніяким чином не могла вплинути на встановлення та/або зміну (коригування) ціни на товар, який підлягає розмитненню.
Отже, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково зазначеної інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься (Постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №460/2674/20).
З огляду на вищевикладене, митний орган здійснив формальну перевірку, без ретельного дослідження наданих документів та відомостей.
Враховуючи викладене, суд критично ставиться до інших виявлених Відповідачем недоліків у документах, наданих Позивачем, та які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених ст. 53 МК України, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений Позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають сумнівів у достовірності визначеної Позивачем митної вартості товару.
Водночас, визначена Позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Ігноруючи положення чинного законодавства України Відповідач прийняв оскаржуване Рішення та здійснив розрахунок митної вартості за резервним методом, обмежившись загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказав які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив, чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.
При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).
При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.
Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов'язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).
Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.
Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об'єктивній можливості їх застосування.
В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.
Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору позивача у загальній сумі 5 287,28 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000236/2 від 02.08.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» суму сплаченого судового збору в розмірі 5 287 грн. 28 коп. (п'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 28 коп.).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крупяний Двір» (вул. Посмітного, буд. 9а, оф. 2, м. Одеса, Одеська область, 65062, код ЄДРПОУ 37223954).
Відповідач: Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя С.О. Cтефанов