Справа № 420/33752/24
19 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України про визнання протиправною постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) військово-лікарської комісії від 26.09.2024 року № 1628 “Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби»;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію при Одеський військово-медичний клінічний госпіталь Державної Прикордонної Служби України повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби, із врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Як встановлено судом, 26.11.2025 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, яке обґрунтовано необхідністю надання суду детальних усних пояснень з приводу порядку проведення ВЛК безпосередньо голови ВЛК, який має досвід роботи з питань проведення медичного огляду та пройшов спеціальну підготовку, а також стосовно встановлених діагнозів позивача і як наслідок визначення придатності до військової служби.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вказує про таке.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Як вбачається з даного клопотання, то воно обґрунтовано необхідністю надання усних пояснень, а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи в рамках відкритих судових засідань.
Тобто, представник позивача не обґрунтовує яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.
Разом з тим суд зауважує, що характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, позивач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Крім того, з метою збереження життя та здоров'я учасників справи та їх представників, працівників суду та суддів, суд дійшов висновку, що в умовах воєнного стану розгляд даної справи доречно здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи за участю сторін не підлягає задоволенню.
Крім того, 26.11.2025 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 , яке обґрунтовано тим, позивач на даний час проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 , а відтак вважає, що дане рішення може вплинути на права та обов'язки військової частини НОМЕР_2 , та бути передумовою для розгляду питань пов'язаних з проходженням військової служби та обійманням певної посади.
Вирішуючи дане клопотання відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов'язки такої особи.
Як вбачається зі змісту даного клопотання, то необхідність залучення до участі у справі, в якості третьої особи військової частини НОМЕР_2 , обґрунтовано тим, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог його виконання вплине на розгляд питань, пов'язаних з подальшим проходженням військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є правомірність висновків гарнізонної ВЛК щодо придатності позивача до військової служби.
При цьому, доводи відповідача, покладені в обґрунтування вказаної заяви, вмотивовані проходженням позивачем військової служби у військові частині НОМЕР_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 , оскільки залучення до участі військової частини у цій справі не вплине на всебічний розгляд справи, встановлення дійсного характеру спірних правовідносин та, як наслідок - запобіганню ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи.
Керуючись ст. ст. 49, 236, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України про розгляд справи у судовому засіданні.
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 .
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна