справа №380/18407/25
20 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 03 червня 2025 року №12940461/45241136 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 складеного ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» 17 квітня 2025 року;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 складений ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» 17 квітня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач в повному обсязі надав документи та пояснення, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, рішення контролюючого органу не містить чіткої підстави його прийняття, оскільки не вказано конкретних документів, які необхідно надати платнику податків та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити, що Ухвалою судді від 15.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Представник відповідачів у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що оскаржуване рішення прийнято Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.
Представником позивача в спростування заперечень, висвітлених у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів просить справу розглядати з викликом учасників справи в порядку загального позовного провадження.
Щодо цього клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Про необхідність розгляду справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, представник відповідачів жодних аргументів не наводять.
Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні представник відповідачів не навів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» (далі - ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» (код ЄДРПОУ 45241136) зареєстровано в ЄДР 30.12.2023 за №1004151020000059970 та перебуває на обліку ГУ ДПС у Львівській області з 01.01.2024 року. Місцезнаходження ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ»: Україна, 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 242а. Основним видом діяльності ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» відповідно до даних ЄДР є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31), також з травня 2025 року ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» почало надавати послуги міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями (КВЕД 49.41), що підтверджується витягом Державної служби України з безпеки на транспорті.
31 березня 2025 року між ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір №31/1 предметом якого є зобов'язання Постачальника поставити і передати у власність Покупця автомобільні шини, та зобов'язання Покупця прийняти товар та оплатити його в порядку, строки та на умовах визначених договором. Ціни на товар, що поставляється, погоджуються Сторонами, в тому числі у попередньо виставлених рахунках на оплату. Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару впродовж 30-ти календарних днів з дати переходу права власності на товар, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника (п.2.1, 2.3. Договору).
Доставка Товару здійснюється на умовах DDP згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, на адресу підприємства Покупця, або у іншому обумовленому місці (наприклад на склад Покупця, тощо) (п.4.1. Договору).
Приймання товару, що постачається за даним Договором проводиться згідно з видатковою накладною Постачальника. Переходом права власності на Товар, а також ризику випадкового знищення або випадкового псування Товарів від Постачальника до Покупця вважається дата видаткової накладної Постачальника (п.5.1., 5.2.).
ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» 31 березня 2025 року згідно договору № 31/1 від 31.03.2025 було відвантажено товар покупцю ФОП ОСОБА_1 . Отримання Товару покупцем підтверджується видатковою накладною №85 від 31.03.2025, довіреністю №10 від 31.03.2025, заявкою №31032025/01 від 31.03.2025, товарно-транспортними накладними №31032025/1 від 31.03.2025, №31032025/2 від 31.03.2025.
Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією №197 від 31.03.2025, яка проведена згідно рахунку №269 від 31.03.2025.
На підтвердження придбання ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» товару, який було реалізовано для ФОП ОСОБА_1 надано наступні документами: договір міжнародної купівлі-продажу товарів №UKR-EN-14 від 22.01.2024, підписаний між фірмою LATEX OPONY sp. z o.o. та ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ»; вантажно-митну декларацію №25UA209170009558U5 від 06.02.2025; платіжну інструкцію №38JBKLP3 від 13.03.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №222033 від 01.02.2025; Faktura vat СЕ0000004/25 від 27.01.2025; вантажно-митну декларацію №25UA209170019915U0 від 10.03.2025; платіжну інструкцію №40JBKLP4 від 01.04.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №222973 від 09.03.2025; Faktura vat СЕ0045001/25 від 06.03.2025; вантажно-митну декларацію №25UA209170019917U9 від 10.03.2025; платіжну інструкцію №39JBKLP3 від 21.03.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 08.03.2025; Faktura vat СЕ0045000/25 від 04.03.2025; вантажно-митну декларацію №25UA209170021584U7 від 14.03.2025; платіжну інструкцію №41JBKLP4 від 29.04.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №233239 від 13.03.2025; Faktura vat СЕ0045002/25 від 07.03.2025; вантажно-митну декларацію №25UA209170022236U4 від 17.03.2025; платіжну інструкцію №42JBKLP5 від 08.05.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №281236 від 13.03.2025; Faktura vat СЕ0045004/25 від 11.03.2025; вантажно-митну декларацію №25UA209170024586U6 від 24.03.2025; платіжну інструкцію №43JBKLP5 від 22.05.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №010904 від 23.03.2025; Faktura vat СЕ0045009/25 від 17.03.2025; сертифікат відповідності №UA.PN.191.3736-24 від 03.12.2024 з додатками №1-14.
Транспортно - експедиційні послуги для ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» надаються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , згідно Договору №01-3 від 17.04.2024, предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються замовнику виконавцем для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському та міському сполученнях, на підтвердження чого позивачем надано наступні документи: договір транспортного експедирування №01-3 від 17.04.2024; заявка №04-Е від 27/01/2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; акт №15 від 06.02.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №09 від 30.01.2025; платіжна інструкція №474 від 12.02.2025; заявка №12-Е від 03/03/2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; акт №36 від 10.03.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №30 від 06.03.2025; рахунок №40 від 06.03.2025; платіжна інструкція №528 від 14.03.2025; заявка №11-Е від 03/03/2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; акт №37 від 10.03.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №31 від 06.03.2025; рахунок №41 від 06.03.2025; платіжна інструкція №532 від 19.03.2025; заявка №17-Е від 07/03/2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; акт №45 від 14.03.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №29 від 11.03.2025; рахунок №42 від 11.03.2025; платіжна інструкція №533 від 22.03.2025; заявка №18-Е від 10/03/2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; акт №46 від 17.03.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №30 від 13.03.2025; рахунок №45 від 13.03.2025; платіжна інструкція №534 від 22.03.2025; акт №48 від 24.03.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідка про транспортно-експедиційні послуги №32 від 20.03.2025; рахунок №47 від 20.03.2025; платіжна інструкція №545 від 26.03.2025.
За результатом вказаної вище господарської операції з постачання Товару для ФОП ОСОБА_1 , позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 333 від 31.03.2025 на Неплатника ПДВ загальна сума з ПДВ 1200000 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ 200000 грн 00 коп.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що згодом було виявлено помилку, що податкова накладна зареєстрована на Неплатника ПДВ, тоді як повинна бути зареєстрована на платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 . У зв'язку із цим було зареєстровано податкову накладну № 527 від 31.03.2025 на платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 (дана реєстрація збільшила податкове зобов'язання з ПДВ), а також складено розрахунок коригування № 2 від 17.04.2025 до податкової накладної № 333 від 31.03.2025 на зменшення зобов'язання з ПДВ.
Втім реєстрацію розрахунку коригування №2 від 17.04.2025 до податкової накладної №333 від 31.03.2025 на зменшення зобов'язання з ПДВ було зупинено. Підставою зупинення зазначено наступне: Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/ послуг на неплатника податку на додану вартість, подано для реєстрації у ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.7984%, "Рпоточ"=587307.25. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
23.05.2025 ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» надало пояснення з описом обставин та додало документи, які доводять реальність господарської операції, по яких проводилось складання розрахунку коригування №2 від 17.04.2025 для забезпечення можливості його реєстрації в процесі здійснення господарської діяльності. Зокрема, до Повідомлення №1 від 23.05.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, поданих по розрахунку коригування №2 від 17.04.2025 надано пояснення вих. №23052025/01 від 23.05.2025 та 34 додатки, а саме: документи на підтвердження наявності складу: Договір оренди №01 від 01.02.2024, довіреність №01 від 01.02.2024, платіжну інструкцію №515 від 07.03.2025, акт надання послуг №31032025/01 від 31.03.2025, повідомлення про об'єкти оподаткування форми 20-ОПП, з квитанцією про його прийняття; документи на підтвердження реалізації товару: договір № 31/1 від 31.03.2025 з ФОП ОСОБА_1 , видаткову накладну №85 від 31.03.2025; довіреність №10 від 31.03.2025, товарно-транспортні накладні №31032025/1 від 31.03.2025, №31032025/2 від 31.03.2025, платіжну інструкцію №197 від 31.03.2025, рахунок №269 від 31.03.2025; документи на підтвердження придбання товару: договір міжнародної купівлі-продажу товарів №UKR-EN-14 від 22.01.2024, підписаний між фірмою LATEX OPONY sp. z o.o. та ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ», вантажно-митну декларацію №25UA209170009558U5 від 06.02.2025, платіжну інструкцію №38JBKLP3 від 13.03.2025, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №222033 від 01.02.2025, Faktura vat СЕ0000004/25 від 27.01.2025, вантажно-митну декларацію №25UA209170019915U0 від 10.03.2025, платіжну інструкцію №40JBKLP4 від 01.04.2025, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №222973 від 09.03.2025, Faktura vat СЕ0045001/25 від 06.03.2025, вантажно-митну декларацію №25UA209170021584U7 від 14.03.2025, платіжну інструкцію №41JBKLP4 від 29.04.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №233239 від 13.03.2025, Faktura vat СЕ0045002/25 від 07.03.2025, вантажно-митну декларацію №25UA209170022236U4 від 17.03.2025, платіжну інструкцію №42JBKLP5 від 08.05.2025, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №281236 від 16.03.2025, Faktura vat СЕ0045004/25 від 11.03.2025, вантажно митну декларацію №25UA209170024586U6 від 24.03.2025; платіжну інструкцію №43JBKLP5 від 22.05.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №010904 від 23.03.2025, Faktura vat СЕ0045009/25 від 17.03.2025.
29 травня 2025 року позивачем отримано Повідомлення №12921578/45241136 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до якого, у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Документи яких не надано позначено: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» не зазначено нічого.
ТОВ «АВТО ТРЕЙД ХАБ» надало пояснення у відповідь на отримане повідомлення про надання додаткових пояснень з описом обставин та надало документи, які доводять реальність господарської операції, по яких проводилось складання розрахунку коригування №2 від 17.04.2025, для забезпечення можливості його реєстрації в ЄРПН.
03.06.2023 Відповідачем 1 прийнято оскаржуване рішення №12940461/45241136 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.04.2025, з підстав ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено у ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН, платником податку.
У графі «Додаткова інформація» зазначено наступне: у ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній та супровідних документах, що не дозволяє підтвердити реальність господарської операції.
Зазначене рішення позивачем оскаржено до ДПС України, однак Рішенням про результат розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у ЄРПН №24557/45241136/2 від 10.06.2025, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується із спірним рішенням, що зумовило його звернення із цим позовом до суду про його скасування та зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За правилами пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06 червня 2017 р. №557.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п. 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520 (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.
Згідно з п. 6 Додатку 3 Порядку № 1165 подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401).
Так, в Квитанції контролюючий орган зазначив, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, подано для реєстрації в ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)
Суд звертає увагу, що у зазначеній Квитанції відповідач вказав про необхідність надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши при цьому загальний перелік документів, без жодної конкретизації.
Відтак, Квитанція не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).
За змістом пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення “може подати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку 1 до Порядку № 520 чітко встановлює, що у розділі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) що “документи, які не надано» або “надано із порушенням законодавства» необхідно зазначити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків або які надані із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 6, пункту 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 10 Порядку № 520).
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податків необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п.5 Порядку №520, документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить про те, що має враховуватись специфіка конкретних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Разом з цим суд акцентує увагу на тому, що в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цього РК. Також, у вказаній квитанції не зазначено відносно чого мають бути викладені пояснення платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам пп.3 п.11 Порядку №1165.
У постановах від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 року у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 року №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Разом з тим, судом встановлено, що Товариством позивача по зупиненому РК надало контролюючому органу пояснення та додатки на підтвердження здійснення господарських операцій, за результатом яких складено відповідний РК, що не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи.
Також на виконання Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач направив на адресу відповідача-1 Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого додано первинні документи, які засвідчують суть і зміст господарської операції.
Позивач у своїх поясненнях наголосив, що за результатом господарської операції з постачання Товару для ФОП ОСОБА_1 , позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 333 від 31.03.2025 на Неплатника ПДВ загальна сума з ПДВ 1200000 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ 200000 грн 00 коп. Згодом було виявлено помилку, що податкова накладна зареєстрована на Неплатника ПДВ, тоді як повинна бути зареєстрована на платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). У зв'язку із цим було зареєстровано податкову накладну № 527 від 31.03.2025 на платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) (дана реєстрація збільшила податкове зобов'язання з ПДВ), а також складено розрахунок коригування № 2 від 17.04.2025 до податкової накладної № 333 від 31.03.2025 на зменшення зобов'язання з ПДВ.
На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Натомість відповідачем не конкретизовано недоліків щодо поданих позивачем документів та не вказано у спірному рішенні, не обґрунтовано і того, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію РК.
За таких обставин суд уважає, що позивач надав Комісії усі документи, які повною мірою підтверджують обставини, зазначені у спірному РК.
Варто зауважити, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між Товариством позивача та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Зупинення реєстрації податкових накладних без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не дало Товариству позивача можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18.
З огляду на викладене у сукупності суд уважає, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію спірного РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації розрахунку коригування, а підставою зазначеного рішення вказано: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку», а також у графі «Додаткова інформація» зазначено: у ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній та супровідних документах, що не дозволяє підтвердити реальність господарської операції.
Як видно із інформації зазначеної у графі «Додаткова інформація» податковий орган вказує про розбіжність між даними у податковій накладній та супровідних документах, втім не конкретизує такої розбіжності та зазначає, що такі розбіжності не підтверджують реальність господарської операції. Суд вкотре наголошує, що не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між Товариством позивача та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, а не під час реєстрації розрахунку коригування.
На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні та розрахунки коригування.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Зазначене свідчить про те, що при прийнятті рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючий орган повинен був встановити конкретний перелік документів, які слід було надати платнику податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації ПН, яка узгоджується із фактичними даними.
Надаючи оцінку рішенню про відмову в реєстрації розрахунку коригування суд зазначає, що таке рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об'єктивні підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області є актом індивідуальної дії.
На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувае рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).
Суд зазначає, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування контролюючий орган вказує на пропозицію платнику податків надати пояснення з одних підстав, а в подальшому відмовляє в реєстрації розрахунку коригування з інших підстав. У такий спосіб не надаючи платнику податків надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
Суд також зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Відповідачкм ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у спірному рішенні, а відмова у реєстрації розрахунку коригування є немотивованою.
Таким чином, оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2025 № 12940461/45241136 не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 17.04.2025 №2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин та враховуючи той факт, що оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2025 № 12940461/45241136 визнається судом протиправним та скасовується, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 17.04.2025 №2 датою його фактичного подання до контролюючого органу.
Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначений вище розрахунок коригування є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.
Приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжною інструкцією №757 від 08.09.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, по 1514,00 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2025 № 12940461/45241136.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» № 2 від 17.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ТРЕЙД ХАБ» (місцезнаходження: 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, будинок 242а; ЄДРПОУ 45241136)
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090)
Відповідач 2: Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04655, м. Київ, пл. Львівська, будинок 8, ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Сидор Н.Т.