справа№380/10224/25
19 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач - 1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач - 2, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №134650023200 від 30 квітня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403) про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987 з 15.07.1987 по 01.03.1989 з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу періоди роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987 на посаді інженера геодезиста як молодого спеціаліста у Харківському відділі УКРГИИГИС, з 15.07.1987 по 01.03.1989 на посаді інженера та геодезиста у Львівській філії УкрГИИНТИЗ з 01.03.1989 по 14.01.1994 на посаді геодезиста у Львівській філії інституту «Укржелдорпроект», згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 та провести перерахунок пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 05.03.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно записів його трудової книжки НОМЕР_2 страховий стаж становить понад 44 роки. Відповідно до протоколу про призначення пенсії страховий стаж позивача, що врахований для розрахунку пенсійного забезпечення становить 35 років 8 місяців 21 день. У зв'язку із вищезазначеним, позивач 23.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987 з 15.07.1987 по 01.03.1989 з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 . За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області було визначено органом, уповноваженим розглянути заяву про призначення пенсії. Рішенням №134650023200 від 30.04.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова відповідачем - 2 мотивована тим, що за результатами розгляду документів визначено, що до заяви додано трудову книжку НОМЕР_2 в якій дата народження не відповідає паспортним даним заявника, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок та для врахування періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки. Позивач вважає, що така відмова відповідача - 2 є протиправною, оскільки він не може нести відповідальність за правильність введення трудової книжки так як це є обов'язком уповноваженої особи підприємства на якому він працював. На думку позивача оскаржуване рішення відповідача - 2 винесене без з'ясування всіх обставин справи, тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 26.05.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
05.06.2025 від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №46650), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач 23.04.2025 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України з заявою щодо перерахунку пенсії - зміна страхового стажу набутого до 2004 року. Позивачем до заяви додано трудову книжку НОМЕР_3 в якій дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок, та запропоновано позивачу для врахування відповідних періодів роботи надати уточнюючі довідки. Жодних уточнюючих документів позивачем не надано. Тому ГУ ПФУ у Вінницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення №134650023200 від 30.04.2025 про відмову в проведенні перерахунку. Представник відповідача -2 зазначив, що ГУ ПФУ у Вінницькій області діяв в межах своїх повноважень, підстав для скасування рішення №134650023200 від 30.04.2025 немає, просить суд відмовити у задоволенні позову.
13.06.2025 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №49084), в якому представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області з 05.03.2023 як одержувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (зі змінами, далі - Закон № 1058). Пенсію позивача обчислено з врахуванням страхового стажу 35 років 8 місяців 21 день (враховано до 31.01.2025). До страхового стажу при призначенні пенсії позивачу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з датою заповнення 28.10.1985, оскільки виправлено дату народження власника трудової книжки та не зазначено, на підставі якого документа внесено виправлення. Позивач 23.04.2025 звернувся до Головного управління із заявою про зарахування до страхового стажу періоди роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987, з 15.07.1987 по 01.03.1989, з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 . За принципом екстериторіальності документи та за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.04.2025 № 134650023200, про що повідомлено позивача. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до заяви до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_4 , оскільки дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок. Для врахування вище зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки. Таким чином, враховуючи вищенаведене ГУ ПФУ у Вінницькій області фактично встановлено відсутність права на проведення перерахунку пенсії позивача у момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України. З урахуванням наведеного представник відповідача - 1 просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області з 05.03.2023 як одержувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (зі змінами, далі - Закон № 1058).
Пенсію позивача обчислено з врахуванням страхового стажу 35 років 8 місяців 21 день (враховано до 31.01.2025). До страхового стажу при призначенні пенсії позивачу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з датою заповнення 28.10.1985, оскільки виправлено дату народження власника трудової книжки та не зазначено, на підставі якого документа внесено виправлення.
23.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про зарахування до страхового стажу періоди роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987, з 15.07.1987 по 01.03.1989, з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За принципом екстериторіальності, заява з документами ОСОБА_1 про зарахування призначення/перерахунок пенсії розглядалися ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Так, за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.04.2025 № 134650023200, про що повідомлено позивача. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до заяви до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_4 , оскільки дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок. Для врахування вище зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки.
Позивач із такою відмовою не погоджується, відтак змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
За змістом ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідач - 2 мотивував це тим, що подані документи не підтверджують необхідного стажу, оскільки дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок. Тому, для врахування вище зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки.
Як передбачено ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якого кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як вже зазначалося вище, позивачу не враховано у страховий стаж період роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987, з 15.07.1987 по 01.03.1989, з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок. Позивачу запропоновано надати уточнюючі довідки щодо вказаних періодів.
Суд наголошує, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
Як передбачено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
На момент внесення записів у трудових книжках позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі - Інструкція №162) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.
Згідно з п. 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 року) записується "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п. 2.5. Інструкції № 162).
Згідно з п. 2.12 Інструкції № 162 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місце роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Встановлено, що позивачу до страхового не зараховані період:
З 21.08.1985 по 24.06.1987, з 15.07.1987 по 01.03.1989, з 01.03.1989 по 14.01.1994 відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 .
Щодо твердження відповідача про недоліки заповнення трудової книжки, суд зазначає таке.
Згідно п. п. 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Страховий стаж позивача підтверджується, зокрема трудовою книжкою НОМЕР_2 .
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Отже, основним документом, який підтверджує страховий стаж є копія трудова книжна, а інші документи слугують, як додаткове підтвердження стажу роботи, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Недолік оформлення трудової книжки, а саме: дата народження не відповідає паспортним даним позивача, а виправлення зроблено з порушенням інструкції ведення трудових книжок, що викликало сумніви пенсійного органу щодо перерахунку пенсії, не є такими, з яких неможливо встановити факт страхового стажу позивача у відповідний спірний період часу. Відсутність інших документів на підтвердження страхового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним страхового стажу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд наголошує, що підставою для призначення/перерахунку пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідачем - 2 не враховано, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відтак, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії, тому рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області №134650023200 від 30.04.2025 про часткову відмову у перерахунку пенсії слід скасувати.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги зобов'язального характеру, суд доходить висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, а саме: з 21.08.1985 по 24.06.1987 на посаді інженера геодезиста як молодого спеціаліста у Харківському відділі УКРГИИГИС, з 15.07.1987 по 01.03.1989 на посаді інженера та геодезиста у Львівській філії УкрГИИНТИЗ, з 01.03.1989 по 14.01.1994 на посаді геодезиста у Львівській філії інституту «Укржелдорпроект» згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 та провести позивачу перерахунок пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, тобто з 22.12.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
Вказаний обов'язок покладається на відповідача - 2, оскільки саме він розглядав і вирішував заяву позивача по суті.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем - 2 доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - 2 (який порушив права позивача та якого суд зобов'язав вчинити відповідні дії для відновлення порушених прав позивача) підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №134650023200 від 30.04.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про часткову відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 21.08.1985 по 24.06.1987 на посаді інженера геодезиста як молодого спеціаліста у Харківському відділі УКРГИИГИС, з 15.07.1987 по 01.03.1989 на посаді інженера та геодезиста у Львівській філії УкрГИИНТИЗ, з 01.03.1989 по 14.01.1994 на посаді геодезиста у Львівській філії інституту «Укржелдорпроект» згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , та провести перерахунок пенсії, починаючи з 22.12.2024 (з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду), з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.11.2025.
Суддя Потабенко В.А.