20 листопада 2025 рокусправа № 380/17212/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 27.06.2025 №133650010450 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період трудової діяльності в «Воле - Баранецькій СВСТ» з 29.10.1986 - 06.02.1992 стаж роботи у «Колгоспі імені Щорса» протягом 29.10.1986 - 06.02.1992 та з 13.01.2000 по 31.12.2003 у ППА «Промінь» згідно з трудовою книжкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся із заявою до Головного управління про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та прийнято рішення від 27.06.2025 №133650010450, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу. При цьому не зараховано періоди роботи в «Воле - Баранецькій СВСТ» з 29.10.1986 - 06.02.1992, стаж роботи у «Колгоспі імені Щорса» протягом 29.10.1986 - 06.02.1992 та з 13.01.2000 по 31.12.2003 у ППА «Промінь». Водночас факт трудового стажу підтверджується записами у трудовій книжці. Вважаючи рішення від 27.06.2025 №133650010450 протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області належним чином завірену копію рішення про відмову у призначені пенсії №133650010450 від 27.06.2025.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач просить зарахувати до стажу роботи періоди з 29.10.1986 по 06.02.1992 та з 13.01.2000 по 31.12.2003. Водночас частина цих періодів уже зарахована до страхового стажу, а саме: з 29.10.1986 по 31.12.1990, а також періоди з 13.01.2000 по 31.05.2003 та окремі проміжки з червня по грудень 2003 року (що підтверджується копіями ОК-5 та даними персоніфікованого обліку). Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою ПФУ № 22-1, передбачає екстериторіальний розгляд заяв. Документи позивача розглядалися ГУ ПФУ в Рівненській та Дніпропетровській областях, які й прийняли рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. Відмову у призначенні пенсії ґрунтовано на недосягненні необхідного страхового стажу - 32 роки, встановленого ст. 26 Закону № 1058 для 2025 року. Фактичний страховий стаж позивача становить 21 рік 3 місяці 26 днів. Період з 06.02.1992 по 13.01.2000 не зараховано через відсутність підтверджувальних наказів про прийняття та звільнення. Періоди 2000- 2003 років зараховано відповідно до даних персоніфікованого обліку.
Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що порядком №22-1 встановлено екстериторіальний механізм опрацювання заяв про призначення пенсії, що передбачає всебічний та об'єктивний розгляд документів структурним підрозділом Пенсійного фонду. Заява позивача від 20.06.2025 була розглянута, однак рішенням №133650010450 від 27.06.2025 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недостатнім страховим стажем. Вік позивача становить 60 років, проте його страховий стаж 21 рік 3 місяці 26 днів, що є меншим за мінімально необхідні 32 роки, встановлені ст. 26 Закону №1058 для 2025 року. Період з 06.02.1992 по 13.01.2000 не зараховано через відсутність підтвердних наказів про прийняття та звільнення. Відтак, підстав для призначення пенсії на дату звернення не встановлено.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 20.06.2025 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 27.06.2025 № 133650010450 відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено, що відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи:
- з 06.02.1992 по 13.01.2000, оскільки відсутні накази прийняття/ звільнення в уточнюючій довідки (стаж зараховано згідно ок5 з 1998 року).
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені та регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який у період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд встановив, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг 60-річного віку.
Стосовно позовних вимог визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 27.06.2025 №133650010450 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 суд вказує таке.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-IV (ч. 4 ст. 24 Закону№1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція №162).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Абзацом 1 пункту 2.10 Інструкції №162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Згідно з пунктами 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Відповідно до п.п. 13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Пунктом 4 Постанови № 301 встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Суд зазначає, що законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відповідно до трудової книжки у період з 29.10.1986 по 09.12.2004 позивач працював в Колгоспі ім. Щорса. З 06.02.1992 Колгоспі ім. Щорса перейменований на Воле - Баранецькій СВСТ. 13.01.200 Воле - Баранецьку СВСТ реструктуризовано на ППА «Промінь».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2025 № 133650010450 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зазначеному рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 06.02.1992 по 13.01.2000 у зв'язку з відсутністю наказів про прийняття та звільнення, на підставі чого підтверджено лише стаж за даними форми ОК-5, починаючи з 1998 року.
Також, суд наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 11 березня 2024 року у справі №9 500/2422/23, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Також, суд наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист.
Крім того, на працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських, кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення Позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відтак, позовна вимога у цій частині підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги зобов'язати зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивачу, період трудової діяльності в «Воле - Баранецькій СВСТ» з 29.10.1986 - 06.02.1992 стаж роботи у «Колгоспі імені Щорса» протягом 29.10.1986 - 06.02.1992 та з 13.01.2000 по 31.12.2003 у ППА «Промінь» згідно з трудовою книжкою, суд зазначає таке.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2025 № 133650010450 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зазначеному рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 06.02.1992 по 13.01.2000 у зв'язку з відсутністю наказів про прийняття та звільнення, на підставі чого підтверджено лише стаж за даними форми ОК-5, починаючи з 1998 року.
Разом із тим, в оскаржуваному рішенні відсутні висновки чи будь-які згадки щодо зарахування або відмови у зарахуванні інших періодів роботи Позивача, а саме: з 29.10.1986 по 06.02.1992 у Колгоспі імені Щорса; з 13.01.2000 по 31.12.2003 у ППА «Промінь».
Оскільки спірне рішення не містить правової оцінки або висновків стосовно зазначених періодів трудової діяльності, суд позбавлений можливості здійснювати їх перевірку у межах цього адміністративного провадження. У зв'язку з наведеним суд не розглядає питання про зарахування зазначених періодів роботи з 29.10.1986 по 06.02.1992 у Колгоспі імені Щорса; з 13.01.2000 по 31.12.2003 у ППА «Промінь» до страхового стажу позивача.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2025 №133650010450, позивачу не зараховано період роботи з 06.02.1992 по 13.01.2000 з підстави відсутності наказів про прийняття на роботу та звільнення.
В той же час в матеріалах справи наявні докази того, що позивач у період з 29.10.1986 по 09.12.2004 безперервно працював у Колгоспі ім. Щорса, який з 06.02.1992 був перейменований у Воле-Баранецьку СВСТ, а 13.01.2000 - реструктуризований у ППА «Промінь». Отже, фактичне продовження трудових відносин підтверджене, а звільнення позивача у цей період не відбувалося.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 06.02.1992 по 13.01.2000 у Воле-Баранецькій СВСТ.
На підставі аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи 06.02.1992 по 13.01.2000 у «Воле - Баранецькій СВСТ».
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив:
адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 27.06.2025 №133650010450 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 у «Воле - Баранецькій СВСТ» з 06.02.1992 по 13.01.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо призначення пенсії за віком від 20.06.2025, із врахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) 403 грн 73 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович