19 листопада 2025 рокусправа № 380/14735/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпустки як учаснику бойових дій у зменшеному розмірі.
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 121 день невикористаної щорічної основної і додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення - 27731,40 грн, право на отримання якого мав позивач на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 та з урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з військової служби відповідачем протиправно зменшено розмір компенсації за усі невикористані дні основної і додаткової відпусток, за рахунок зменшення розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого позивач мав на день виключення зі списків особового складу загону. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою від 21.07.2025 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Станом на день виключення зі списків особового складу позивачу належали до виплати оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, що складає разом 1144,00 грн. Саме з 1144,00 грн розраховувалася грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.
Обґрунтовуючи чим саме обумовлене грошове забезпечення у розмірі 1144,00 грн, відповідач повідомляє, що згідно з наказом від 14.01.2025 №52-ОС «Про особовий склад» позивач зарахований в розпорядження начальника загону, з 08.01.2025 у зв'язку з довготривалим перебуванням на лікуванні. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу 5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (надалі - Інструкція №558) з військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15 пункту 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, із дня, що настає за днем звільнення їх від займаних посад (скорочення штатних посад), протягом двох місяців зберігається виплата грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за останньою посадою на день звільнення з посади (скорочення).
До складу грошового забезпечення включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, передбачені для виплати цією Інструкцією, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
Після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні виплата збереженого грошового забезпечення може здійснюватися тільки за рішенням Голови Державної прикордонної служби України.
Таким чином, з урахуванням наведених положень Інструкції №558 та перебування позивача у розпорядженні понад два місяці, вважає, що відповідач нараховуючи оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років діяв у межах та у спосіб визначений Законом, тому просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій звернув увагу, що відповідно до наказу від 14.01.2025 №52-ОС, його з 08.01.2025 було зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону на підставі підпункту 9 пункту 127 (якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи перебуває у полоні як заручник або інтернована особа, - до його повернення) Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (надалі - Положення №1115/2009). При цьому, пунктом 127 Положення №1115/2009 встановлено, що за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1 - 3, 8, 9, 12, 16, 18 цього пункту, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, вважає, що оскільки його було зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону саме на підставі підпункту 9 пункту 127 Положення №1115/2009, за останнім в силу цього ж пункту 127 Положення №1115/2009 зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку він займав.
Додатково зауважує, що в даному випадку, у п. 1 глави 3 розділу V Інструкції № 558, на який якраз посилається відповідач, зазначено, що за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15 пункту 127 Положення №1115, із дня, що настає за днем звільнення їх від займаних посад (скорочення штатних посад), протягом двох місяців зберігається виплата грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за останньою посадою на день звільнення з посади (скорочення). Однак, позивач з 08.01.2025 перебував у розпорядженні начальника прикордонного загону саме на підставі підпункту 9 пункту 127 Положення №1115/2009, а тому п. 1 глави 3 розділу V Інструкції № 558, на який посилається представник відповідача, до нього не застосовується.
Відтак, вважає помилковими доводи відповідача про те, що станом на день виключення зі списків особового складу позивачу належало до виплати лише оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, що складає разом 1144,00 грн.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, яка встановлена у зв'язку з наявністю захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.08.2025 №10471/25/2338/Р.
У період з 26.11.2023 по 25.04.2025 включно позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ДПС України, що підтверджується копіями витягу із наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 26.11.2023 №773-ОС та від 24.04.2025 №409-ОС.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 14.01.2025 №52-ОС, Головного сержанта ОСОБА_1 з 08.01.2025 було зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону: на підставі підпункту 9 пункту 127 (якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи перебуває у полоні як заручник або інтернована особа, - до його повернення) Положення №1115/2009.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ДПС України від 24.04.2025 №409-ОС, головного сержанта ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (остання штатна займана посада - інспектор прикордонної служби 1 категорії - оператор (БпПС) першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування), звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 24 березня 2025 року №288-0C за підпунктом «б» (за станом здоров?я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 25 квітня 2025 року.
З архівних відомостей особистої картки на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2025 рік слідує, що починаючи з 01.01.2025 щомісячне грошове забезпечення позивача за остатньою штатною посадою становило 27731,40 грн (за виключенням одноразових видів).
Вказаним вище наказом від 24.04.2025 №409-ОС вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 рік - 25 календарних днів, за 2023 рік - 10 календарних днів, за 2025 рік - 30 календарних днів та за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 56 календарних днів, за 2022, 2023, 2024, 2025 роки.
Згідно з розрахунковим листом за квітень 2025 року та розрахунком грошової компенсації за невикористану основну і додаткову відпустку №581 від 23.05.2025, при звільненні позивачу було нараховано і виплачено:
1) 2478,67 грн компенсації за невикористані 65 днів щорічної основної відпустки;
2) 2135,47 грн компенсації за невикористані 56 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
При цьому, відповідач при обчисленні суми компенсації, виходив із місячного грошового забезпечення позивача в розмірі 1140,00 грн (надбавка за військове звання + надбавка за вислугу років).
Не погоджуючись з розміром грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпустки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішення спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом частини 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з п.12 ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон №3551-XII) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Згідно з ст.16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Відповідно до п.8 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі, якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно з п. 4 гл. 8 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (надалі - Інструкція №558) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток за поточний рік до одержання військовою частиною наказу (повідомлення) про звільнення з військової служби оплачується тривалість щорічної основної та додаткової відпусток, на які вони мають право в році звільнення.
У рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Отже, грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи із основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Так, як вже згадувалося вище, з архівних відомостей особистої картки на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2025 рік судом встановлено, що починаючи з 01.01.2025 щомісячне грошове забезпечення позивача за остатньою штатною посадою становило 27731,40 грн (за виключенням одноразових видів).
Саме з розміру місячного грошове забезпечення 27731,40 грн виходив відповідач, обчислюючи позивачу допомогу для оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні, що підтверджується копією розрахункового листа за квітень 2025 року та копією розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні від 22.05.2025.
Водночас, при обчисленні суми належної повивачу компенсації за невикористані дні відпустки, відповідач, виходив із місячного грошового забезпечення позивача в розмірі 1140,00 грн (надбавка за військове звання + надбавка за вислугу років). Внаслідок чого, при звільненні позивачу було нараховано і виплачено: 2478,67 грн компенсації за невикористані 65 днів щорічної основної відпустки та 2135,47 грн компенсації за невикористані 56 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Обґрунтовуючи правовірність вищевказаних дій, відповідач з посиланням на підпункт 1 пункту 3 розділу 5 Інструкції №558 стверджує, що згідно з наказом від 14.01.2025 №52-ОС «Про особовий склад» позивач з 08.01.2025 був зарахований в розпорядження начальника загону, у зв'язку з довготривалим перебуванням на лікуванні.
Оскільки в розпорядженні начальника загону позивач перебував понад два місяці, перед звільненням йому нараховувався лише оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, що складає разом 1144,00 грн. Отже, саме з 1144,00 грн розраховувалася грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин - Положення №1115/2009).
Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Підпунктом 9 пункту 127 Положення №1115/2009 встановлено, що зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі: якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи перебуває у полоні як заручник або інтернована особа, - до його повернення.
Абзацом 25 пункту 127 Положення №1115/2009 передбачено, що за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1 - 3, 8, 9, 12, 16, 18 цього пункту, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби, зокрема, відповідно до підпункту 9 пункту 127 Положення №1115/2009, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. При цьому, вищенаведена норма не містить жодних часових обмежень щодо строку виплати повного грошового забезпечення, що є додатковою гарантією для таких військовослужбовців на належне фінансове забезпечення.
Водночас, порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, вже визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким нормативно-правовим актом є Інструкція № 558, підпунктом 1 глави 3 розділу V якої встановлено, що за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15 пункту 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, із дня, що настає за днем звільнення їх від займаних посад (скорочення штатних посад), протягом двох місяців зберігається виплата грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за останньою посадою на день звільнення з посади (скорочення).
До складу грошового забезпечення включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, передбачені для виплати цією Інструкцією, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
Після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні виплата збереженого грошового забезпечення може здійснюватися тільки за рішенням Голови Державної прикордонної служби України.
Аналізуючи вищенаведене норму, суд звертає увагу, що така поширюється лише на військовослужбовців, які зараховані в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби лише відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15, а не 9 пункту 127 Положення №1115/2009, що повністю узгоджується з абзацом 25 цього ж пункту 127.
Як встановлено судом вище, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 14.01.2025 №52-ОС, Головного сержанта ОСОБА_1 з 08.01.2025 було зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону саме на підставі підпункту 9 пункту 127 (якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи перебуває у полоні як заручник або інтернована особа, - до його повернення) Положення №1115/2009.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що норма підпункту 1 глави 3 розділу V Інструкції № 558 на нього не поширюється, тому перед звільненням за ним зберігалося право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яку він займав.
Суд також враховує, що позивач вимушено перебував на тривалому лікуванні, у зв'язку з отриманою хворобою, пов'язаною із захистом Батьківщини. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 24 березня 2025 року №288-ОC позивача звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров?я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
В подальшому, після звільнення з військової служби, у зв'язку з отриманим захворюванням, позивач отримав ІІІ групу інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.08.2025 №10471/25/2338/Р.
Наведена обставина не повинна негативно впливати на гарантоване державою право військовослужбовця на отримання в належному розмірі компенсації за не використані ним під час проходження військової служби дні відпустки.
Як встановлено судом, щомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 за остатньою штатною посадою становило 27731,40 грн (за виключенням одноразових видів). Саме з такої величини виходив відповідач, обчислюючи позивачу допомогу для оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні.
За встановлених обставин, суд вважає, що відповідач протиправно обчислив суму належної повивачу компенсації за невикористані дні відпустки, виходячи з місячного грошового забезпечення 1140,00 грн та враховуючи лише надбавку за військове звання і надбавка за вислугу років.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про наявність у позивача права на перерахунок і виплату грошової компенсації за 121 день невикористаної щорічної основної і додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення - 27731,40 грн, право на отримання якого мав позивач на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, з урахуванням вже виплачених сум.
При вирішенні спору судом також враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума компенсації за невикористані дні відпустки відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 08.02.2023 у справі № 420/9834/22, від 07.05.2025 у справі № 560/15993/24, від 08.05.2025 у справі № 380/6610/24, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми ПДФО за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Отже, нарахування та виплата компенсації за невикористані дні відпустки позивачу має бути проведена відповідачем із з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту Порядку №44.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, усупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності своїх дій, тоді як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпустки як учаснику бойових дій у зменшеному розмірі.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 121 день невикористаної щорічної основної і додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення - 27731,40 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 та з урахуванням вже виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.