19 листопада 2025 рокусправа № 380/15678/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: від 22.01.2024 №UA209000/2024/400021/2, від 07.02.2024 №UA209000/2024/400034/2, від 13.02.2024 №UA209000/2024/400037/2, від 13.02.2024 №UA209000/2024/400039/2;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2024/000050, №UA209140/2024/000097, №UA209140/2024/000121, №UA209140/2024/000123.
Ухвалою від 26.07.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві від 09.08.2024 зазначає, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи Львівської митниці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Разом з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін.
13.08.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив. Вказує, що у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. Таким чином, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. З аналізу декларації МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.23, на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товарів визначена за 6, а не за основним методом; характеристики товару, визначені у графі 31 митних декларацій відрізняються. Крім цього, митний орган не здійснював коригувань щодо комерційних умов поставки товарів, хоча контрагенти за декларацією, яку подав позивач, і за декларацією, на підставі якої було здійснено коригування, є різними. З аналізу декларації МД № UA403020/2024/000307 від 08.01.24, на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товарів визначена за 6, а не за основним методом; характеристики товару, визначені у графі 31 митних декларацій відрізняються. Крім цього, митний орган не здійснював коригувань щодо комерційних умов поставки товарів, хоча контрагенти за декларацією, яку подав позивач, і за декларацією, на підставі якої було здійснено коригування, є різними.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Лео Трейдінг» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 42402050), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).
Між товариством з обмеженою відповідальністю “Лео Трейдінг» (покупець) та ТОВ “Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті (EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD. STI) (Туреччина) (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 відповідно до п. 1.1. якого протягом терміну дії даного договору Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує товари за умовами, зазначеними нижче. Відповідно до п. 2.1 2.2 визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов'язків у країні Продавця (якщо необхідно). Загальна вартість товарів, що мають бути доставлені за даним Договором, складається із сум всіх Інвойсів, виданих продавцем. Згідно з п. 3.2 Договору базові умови доставки є наступними: вільний перевізник - Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010. У п. 4.1, 4.2 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу - долари США. Умови оплати вказані у відповідній специфікації і Проформі Інвойс на певну партію Товару.
1) Згідно з рахунком-фактурою від 18.01.2024 №EМR2024000000027 вартість товарів, які постачаються, вагою 21819,80 кг становить 27029,52 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,240 доларів США. Умови поставки: FCA/Гольджюк. Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Бате-Інвест Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування від 09.06.2023 №09/06-1. Вартість транспортування товару до митного кордону з Україною і по території України визначено у рахунку №СФ-0000027 від 19.01.2024 та становить 105000,00 грн.
З метою митного оформлення вказаного товару 22.01.2024 ТОВ “Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140001918U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 1119331,39 грн.
22.01.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400021/2, в графі 33 якого було вказано: “…За результатами встановлено наступне:
- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначаються підпис та штамп відправника та перевізника товару. Вказані графи у CMR не містять підписів відправника та перевізника товару;
- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у CMR місцем завантаження зазначено ISTANBUL (TURKIYE). Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;
- відповідно до п.1.2 договору на транспортне обслуговування № 09/06-1 від 09.06.2023 Узгоджена сторонами Заявка є невід'ємною частиною цього Договору. До митного оформлення надана заявка не засвідчена стороною замовника;
- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а юридична адреса відправника - Kosuyolu Mh. Ali Nazima Sk. 5, Kadikoy , Istanbul, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги;
- за власним бажанням декларантом надано висновок ДЗІ від 25.09.23 № 25/156. Висновок виданий на іншу партію товару;
- рахунок-проформу № 23/11808 від 28.12.2023 на суму 218240,00дол.США (сума не відповідає сумі інвойсу), у проформі зазначено графік платежів - 100% передоплата. Банківські платіжні документи до митного оформлення не надано.У гр.44 МД є реквізити документу за кодом 3001 «банківський платіжний документ, що стосується товару», від 17.01.2024 № 6. проте, документ до МД не доєднаний.
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності та відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53. …
На вимогу митного органу декларантом повторно надано документи, що вже подавались до митного оформлення, а додатково надано: Платіжну інструкцію № 6 від 17.01.2024 «призначення платежу»-оплата за попередню поставку…».
2) Згідно з рахунком-фактурою від 01.02.2024 № SON2024000000010 вартість товарів, які постачаються, вагою 19253,23 кг становить 23850,16 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,240 доларів США. Умови поставки: FCA/Гольджюк. Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Бате-Інвест Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування від 09.06.2023 №09/06-1. Вартість транспортування товару до митного кордону з Україною і по території України визначено у рахунку №СФ-0000034 від 05.02.2024 та становить 105000,00 грн.
З метою митного оформлення вказаного товару 07.02.2024 року ТОВ “Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140004161U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 1002371,81 грн.
07.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400034/2, в графі 33 якого було вказано: “… За результатами опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. У вказаних графах відсутні підписи відправника та перевізника. Зазначені графи заповнені із недотриманням вимог Конвенції;
- у ЦМР гр.4 «місце завантаження» зазначено Стамбул-Туреччина, проте, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут-Коджаелі-ПорубнеПустомити, у МД гр.20 задекларовані умови поставки FCA GOLCUK протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;
- у рахунку на транспортування відсутне прізвище особи, яка склала рахунок;
- відповідно до умов п.1.1 та 1,2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, які містять істотні умови перевезення та є невід'ємною частиною договору. Заявка до митного оформлення не надана;
- у гр.44 МД внесено реквізити документу 3001 «банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару», проте, сам документ не доєднано;
- до митного оформлення надано додатки до контракту № 35 та 36 від 22.12.2023 та 12.01.2024 відповідно. У додатках зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам проформ.
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53...
На вимогу митного органу декларантом надано:-е -фактуру, зазначену у експортній МД;-платіжну інструкцію № 11 на суму 27029,52$, у розділі «призначення платежу» вказано, № МД 002062 від 22.01.24 оплата не стосується даної поставки; Комерційну пропозицію (період дії-грудень 2023);-експортну декларацію форми Т1…»
3) Згідно з рахунком-фактурою від 07.02.2024 № IHR2024000000004 вартість товарів, які постачаються, вагою 20072,05 кг становить 24684,48 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,240 доларів США. Умови поставки: FCA/Гольджюк. Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Бате-Інвест Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування від 09.06.2023 №09/06-1. Вартість транспортування товару до митного кордону з Україною і по території України визначено у рахунку №СФ-0000074 від 08.02.2024 та становить 105000,00 грн.
З метою митного оформлення вказаного товару 13.02.2024 року ТОВ “Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140004864U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 1047241,96 грн.
13.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400037/2, в графі 33 якого було вказано: “…За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. У вказаній графі відсутній підпис відправника. Зазначена графа заповнена із недотриманням вимог Конвенції;
- у ЦМР гр.4 «місце завантаження» зазначено Стамбул-Туреччина, проте, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут Сакар'я-ПорубнеПустомити, у МД гр.20 задекларовані умови поставки FCA GOLCUK протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;
- у рахунку на транспортування відсутне прізвище особи, яка склала рахунок;
- відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, які містять істотні умови перевезення та є невід'ємною частиною договору. Заявка до митного оформлення не надана;
- надано банківській платіжний документ від 06.02.2024. Сума платежу не відповідає сумі фактури, у гр «призначення платежу» міститься загальне посилання на проформу та контракт;
- до митного оформлення надано додаток до контракту № 3. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам проформи.
За власним бажанням декларантом було надано висновок від 25.09.23 (не стоується даної поставки).
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53… На вимогу митного органу декларантом надано документи, що дублюють надані при митному оформленні…»
4) Згідно з рахунком-фактурою від 07.02.2024 № SON2024000000028 вартість товарів, які постачаються, вагою 21577,56 кг становить 26729,44 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,240 доларів США. Умови поставки: FCA/Гольджюк. Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Бате-Інвест Логістік» на підставі договору на транспортне обслуговування від 09.06.2023 №09/06-1. Вартість транспортування товару до митного кордону з Україною і по території України визначено у рахунку №СФ-0000075 від 08.02.2024 та становить 105000,00 грн.
З метою митного оформлення вказаного товару 13.02.2024 року ТОВ “Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140004869U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 1117914,80 грн.
13.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400039/2, в графі 33 якого було вказано: “…За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. У вказаних графах відсутні підписи. Зазначені графи заповнені із недотриманням вимог Конвенції;
- у ЦМР гр.4 «місце завантаження» зазначено Стамбул-Туреччина, проте, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут Сакар'я-ПорубнеПустомити, у МД гр.20 задекларовані умови поставки FCA GOLCUK протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;
- у рахунку на транспортування відсутне прізвище особи, яка склала рахунок;
- відповідно до умов п.1.1 та 1,2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, які містять істотні умови перевезення та є невід'ємною частиною договору. Заявка до митного оформлення не надана;
- надано банківській платіжний документ від 06.02.2024. Сума платежу не відповідає сумі фактури, у гр «призначення платежу» міститься загальне посилання на проформу та контракт;
- до митного оформлення надано додаток до контракту № 3. У додатку зазначено умови оплати-після відвантаження, що протирічить умовам проформи.
За власним бажанням декларантом було надано висновок від 25.09.23 (не стосується даної поставки). Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53… На вимогу митного органу декларантом надано документи, що дублюють надані при митному оформленні…»
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправними та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд зазначає, що відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, протоколи не містять.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/400021/2, №UA209000/2024/400034/2, №UA209000/2024/400037/2 та №UA209000/2024/400039/2 порушень, необхідно відмітити наступне.
У спірних рішеннях митний орган зазначив, що у гр. 22, 23 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. Вказані графи не містять жодних підписів відправника та перевізника товару.
Суд зазначає, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів ЦМР можна встановити, що такі було складено саме для перевезення товару, якого стосується предмет наведеного спору.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно-транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.
При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (ЦМР) завершив митне оформлення.
Відповідачем зазначено, що у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у CMR місцем завантаження зазначено ISTANBUL (TURKIYE) або KOCAELI (TURKEY); у рахунку на оплату транспортних послуг зазначено маршрут перевезення м.Сакарья -Порубне - Пустомити.
Судом з'ясовано, що відповідно до п.3.2 контракту купівлі-продажу №71 від 06.10.2021, укладеного між Emirson Global Dis Tic. Ltd. Sti. (продавець) та позивачем (покупець), який наявний в матеріалах справи, базові умови доставки товарів є наступними: FCA Istanbul, якщо інше не вказано у специфікації та проформі-інвойсі. Відповідно до проформ-інвойсів, долучених до матеріалів справи, поставка товару здійснювалась на умовах FCA GOLCUK.
У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, самі CMR, митні декларації, рахунки на оплату, згідно яких місто розвантаження - м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.
Також суд звертає увагу, що рахунок-проформа - це комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар, зазначені у ньому відомості щодо дати відвантаження є приблизними.
Водночас, документом, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити, є рахунок-фактура (інвойс).
Таким чином, зауваження щодо жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів.
Митний орган у спірних рішеннях зазначає, що декларантом до митного оформлення Заявки на конкретне перевезення, яка відповідає умовам договору, не подана.
Суд звертає увагу, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.
Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що « … серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».
Також митний орган у спірних рішеннях зазначає про відсутність відомостей про вартість завантаження у транспорт.
З цього приводу суд зауважує, що п.3.2 Контракту від 06.10.2021 №71 передбачено умови поставки товару FCA- Istanbul, якщо інше не передбачено в Специфікації та проформі.
В рахунках-фактури, на підставі яких здійснювалась поставка товару, передбачені умова поставки FCA.
Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Відповідно до п. А2. Правил - Якщо потрібно, продавець зобов'язаний отримати, власним коштом і на свій ризик, експортну ліцензію або інший офіційний дозвіл та виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару п. А4. Правил визначено що - Продавець зобов'язаний передати перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, товар у узгодженому пункті (якщо є) у зазначеному місці поставки у погоджену дату або у погоджений період.
Постачання вважається виконаним: - якщо зазначений пункт знаходиться у приміщеннях продавця, - коли товар завантажений у транспортний засіб, наданий покупцем; - у будь-якому іншому випадку, - коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, номінованої покупцем, у транспортному засобі продавця та готовим до розвантаження.
З аналізу приписів п. А.2 та п. А4 Правил, вбачається що поставка має бути здійснена при виконанні двох умов. По-перше товар має пройти митне очищення для експорту, і по-друге завантажений у транспортний засіб.
Відтак, всі витрати на завантаження товару, зберігання товару на складах та інші витрати пов'язані із зберіганням товару до моменту завантаження на транспортний засіб Покупця, згідно з умовами поставки FCA несе Продавець.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Як вбачається зі змісту граф 33 рішень про коригування митної вартості №UA209000/2024/400021/2, №UA209000/2024/400034/2, №UA209000/2024/400037/2 та №UA209000/2024/400039/2 то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 04.12.2023 №UA80720/2023/016970 та від 17.01.2024 №UA807200/2024/000817, однак товар в наведених деклараціях не є аналогічним товару що постачався позивачем, різні характеристики, різні розміри. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.
Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.
Як наслідок, підлягають скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд ураховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання професійної правничої допомоги від 29.11.2023 №01/29/11, додаток №11 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 08.07.2024, ордер серії ВС №1297976, рахунок від 12.09.2024, акт надання послуг від 12.09.2024 відповідно до якого наданими послугами є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, прийняті Львівською митницею Державної митної служби України та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення; аналіз документів, які надавалися до митних декларацій, щодо яких прийнято рішення про коригування митної вартості; моніторинг судової практики і правових позицій Верховного Суду у подібних категоріях справ, аналіз документів;
- написання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, прийняті Львівською митницею Державної митної служби України та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, визначені в Додатку № 11 від 19.07.2024 року до Договору;
- написання відповіді на відзив у справі №380/15678/24.
Суд зауважує, що відповідно до п. 3.1.2 Договору від 29.11.2023 №01/29/11 вартість роботи по оскарженню одного пакета документів в суді першої інстанції за умови розгляду справи без виклику сторін складає 3 800 гривень.
В акті наданих послуг зазначено, що вартість правової допомоги відповідно до п. 3.1.2 Договору, Додатку № 11 становить (4 пакети по 3800 грн) 15200,00 грн.
Відповідач заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу. Зазначив, що дана справа є справою незначної складності. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним.
При вирішенні питання щодо розміру витрат на правову допомогу суд ураховує, що справа даної категорії є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників сторін в письмовому провадженні; порушення є очевидними; витрати пов'язані з підготовкою, поданням позовної заяви та провадженням справи в суді становлять 15200 грн., тоді як справа є типовою, а правова позиція з даного питання є усталеною та незмінною.
Суд вважає, що обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та співмірним ціні позову розміром витрат на правничу допомогу є сума 3000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 22.01.2024 №UA209000/2024/400021/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000050.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 07.02.2024 №UA209000/2024/400034/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000097.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 13.02.2024 №UA209000/2024/400037/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000121.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 13.02.2024 №UA209000/2024/400039/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000123.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (ЄДРПОУ 42402050, 81100, Львівська область, Львівський район, м.Путомити, провулок Тихий-1, буд.11, кв.21) сплачений судовий збір у сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (ЄДРПОУ 42402050, 81100, Львівська область, Львівський район, м.Путомити, провулок Тихий-1, буд.11, кв.21) витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна