20 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1223/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24 у справі за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Луганський окружний адміністративний суд від 24.10.2024 у справі №360/1223/24 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 255155,04 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням, яке ухвалив Луганський окружний адміністративний суд від 24 жовтня 2024 року у справі №360/1223/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №360/1223/24 набрало законної сили 30.01.2025, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Згідно з листом відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 30.04.2025, яка складає 255155,04 грн, проте вона не було виплачена.
16.06.2025 позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 360/1223/24 у задоволенні заяви позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24 у справі за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Станом на 28.10.2025 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №360/1223/24 досі не виконано в частині виплати нарахованої доплати, яка складає 255155,04 грн, про що свідчить лист- відповідь щодо стану виконання рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.10.2025 та від 12.08.2025.
З посиланням на статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України, представник позивача звернулась до суду з заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24, просила її задовольнити.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження вказану заяву та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області в строк до 19 листопада 2025 року письмові пояснення з приводу заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення №360/1223/24.
На виконання вищевказаної ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області через підсистему «Електронний суд» надіслано письмові пояснення від 18.11.2025 №1200-0801-7/36235.
В обґрунтування письмових пояснень зазначено, що у квітні 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 360/1223/24 ОСОБА_1 здійснено відповідний перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки № 5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Пенсію у новому розмірі нараховано на виплатну відомість травня 2025 року та виплачено ОСОБА_1 в сумі 16332,98 грн.
04.02.2025 рішення у справі № 360/1223/24 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 792260.
Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги».
Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.
Отже, з 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України. Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 1279, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов'язок покладено на Пенсійний фонд України. Пенсійний фонд України фінансує вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
За період з 01.04.2019 по 31.04.2025 з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 255155,04 грн.
Заборгованість з перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.04.2025 в сумі 255155,04 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 821.
Сума коштів, що нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 360/1223/24, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
На теперішній час Пенсійним фондом України профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат перерахованих пенсій за рішенням суду пропорційно виділеним коштам Пенсійного фонду України з державного бюджету України на 2025 рік, а саме: у жовтні 2025 року нараховано та виплачено 187,35 гривень. Залишок невиплаченої пенсії станом на 17.11.2025 складає 254967,69 грн.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 360/1223/24, вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
Заявником жодним чином не обумовлено питання невжиття ним ніяких дій для примусового виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 360/1223/24.
За таких обставин можна дійти висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1223/24.
Крім того, заява представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1223/24 вже розглядалась судом та залишена без задоволення, про що постановлена відповідна ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 360/1223/24, яка стороною позивача не оскаржувалась.
Просив відмовити в задоволенні заяви.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали електронної справи, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 360/1223/24 адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 360/1223/24 - залишено без змін.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 30.01.2025.
Як свідчать матеріали справи, за видачою виконавчого листа заявник до суду не звертався.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 360/1223/24 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки № 5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Сума донарахування складає 255155,04 грн. Вказана сума облікована в Головному управлінні.
Пенсію у новому розмірі нараховано на виплатну відомість травня 2025 року та виплачено ОСОБА_1 в сумі 16332,98 грн.
04.02.2025 рішення у справі № 360/1223/24 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 792260.
Також судом встановлено, що у жовтні 2025 року позивачу на виконання вказаного рішення суду нараховано та виплачено 187,35 гривень. Залишок невиплаченої пенсії за рішенням суду станом на 17.11.2025 складає 254967,69 грн.
Розглядаючи по суті заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії на підставі оновленої довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області, з урахуванням раніше виплачених сум, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З наданих доказів судом установлено, що заборгованість з перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.04.2025 в сумі 255155,04 грн облікована в Головному управлінні, однак стягувачу не сплачена.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше року.
Отже судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 360/1223/24 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2025 в сумі 255155,04 грн. У жовтні 2025 року позивачу на виконання вказаного рішення суду нараховано та виплачено 187,35 гривень. Залишок невиплаченої пенсії за рішенням суду станом на 17.11.2025 складає 254967,69 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.10.2025 по справі №380/7706/22.
Щодо твердження відповідача про те, що повторне подання адвокатом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24, яка вже розглянута, є зловживанням процесуальними правами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
Верховний Суд в ухвалі від 10.05.2023 у справі №640/17351/19 зазначив, що головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов'язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов'язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов'язку), недобросовісно, у тому числі усупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
Виходячи з наведеного, зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані конкретні процесуальні дії учасника справи, що суперечать завданню адміністративного судочинства.
Суд не встановив у діях адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни таких ознак зловживання процесуальними правами, які потребують реагування суду, встановленого статтею 45 КАС України, оскільки адвокат діє виключно в інтересах позивача і її дії направлені на виконання позитивно ухваленого на користь позивача рішення.
Крім того, представник звернулася з адвокатським запитом від 09.08.2025 та відповідно отримала новий лист-відмову відповідача від 12.08.2025 №1200-0204-8/20531, в наслідок чого звернулася до суду з відповідною заявою.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 360/1223/24 у справі за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 360/1223/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки №5701-2245/5705 від 19.06.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк, вул.Шевченка, буд.9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) заборгованості з донарахованої за період з 01.04.2019 по 30.04.2025 пенсії в сумі 254967,69 (двісті п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 69 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова