про прийняття справи до провадження та залишення без руху після відкриття
20 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15760/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко Ірина Віталіївна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко І.В. до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00831350902 від 16.11.2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 виправлено описку в ухвалі суду від 22.09.2022 шляхом зазначення вірного номеру податкового повідомлення - рішення №00830970902, замість помилково вказаного номеру 00831350902.
21.10.2022 відповідачем надано відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Тихонов І.В.
Частиною 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.
Під час прийняття справи до свого провадження суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Оглядом позовної заяви суд встановив, що позовна заява містить у собі лише адресу листування, номер засобу зв'язку представника позивача та адресу електронної пошти.
В порушення вищенаведених вимог позовна заява не містить у собі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також, порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено електронної пошти відповідача.
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року по справі №640/33154/20, провадження № К/990/19287/23.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, в порушення вимог вищезазначених норм, представник позивача зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, проте не зареєстрував його (у позовній заві зазначено електрона пошта), що є підставою для залишення позову без руху.
Оскільки у суду відсутні відомості щодо реєстрації представником позивача - адвокатом електронного кабінету в ЄСІТС, суд повідомляє представника позивача про обов'язок зареєструвати вказаний електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи за допомогою підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року у справі №160/7887/18.
Суд зазначає, що можливість засвідчення документів шляхом прошиття їх разом та заклеювання папером з написом «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», із зазначенням посади особи, яка завіряє копію, її підпису, прізвища, ініціалів і дати, можливо у разі засвідчення одного конкретного документу який складається з кількох сторінок.
Всупереч зазначених вимог, надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 року по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 року по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 року по справі № 9901/33/21 та інші.
Враховуючи значний проміжок часу між стадією відкриття провадження у цій справі Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняттям справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, позивачу необхідно суду зазначити власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачене пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, в якій зазначити відомості щодо наявності у представника позивача відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; адреси електронної пошти відповідача;
- належним чином засвідчені копії документів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд
Прийняти до провадження справу № 640/15760/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко Ірина Віталіївна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко Ірина Віталіївна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу та відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов