Іменем України
20 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/7544/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір» про стягнення капіталізованих платежів,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір», відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 853843,68 грн капіталізованих платежів.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 18.11.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення в результаті ліквідації Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір».
У зв'язку із припиненням відповідача, Управління здійснило розрахунок суми капіталізованих платежів щодо ОСОБА_1 , 1952 року народження. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як потерпіла від нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що зазнала трудового каліцтва під час перебування в трудових відносинах з страхувальником, про що був складений відповідний акт за формою Н-1.
Розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації, був здійснений з урахуванням необхідності виплати ОСОБА_1 майбутніх платежів, тобто щомісячних страхових виплат, а також майбутніх витрат для забезпечення її додатковими видами медичної та соціальної допомоги, визначеної медико-соціальною експертною комісією.
Відповідно до складеного розрахунку капіталізованих платежів відповідач зобов'язаний сплатити Управлінню 853843,68 грн капіталізованих платежів.
09.12.2021 Управлінням було направлено вимогу про сплату капіталізованих платежів № 9237-11 голові ліквідаційної комісії Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір», відповіді на яку станом на дату подання даного відзиву отримано не було.
У зв'язку із тим, що відповідачем заборгованість з капіталізованих платежів не сплачена, позивач звернувся до суду.
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до приписів частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/7544/22. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 допущено заміну первісного позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний Двір» зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи 16395667, місцезнаходження: 04070, місто Київ, Площа Контрактова, будинок 4, перебуває в стані припинення, що підтверджується відповіддю № 1942801 від 28.10.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач перебував на обліку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до акта № 1 про нещасний випадок на виробництві, зафіксовано факт нещасного випадку, який стався 22.03.2003 із працівником Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний Двір» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 29 березня 2021 року № 80001/136745/01032.0/126 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37», потерпілій ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку з 06.02.2004 та має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що стався 22.05.2003, призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 3036,14 грн, яку провадити з 01 березня 2021 року безстроково.
За висновком МСЕК від 01 лютого 2006 р., серія КИ-3 № 000236 потерпілій встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та II групу інвалідності, безстроково.
Згідно з розрахунком потреби в капіталізації платежів по Приватному виробничо-торгівельному підприємству «Гостинний Двір» для відшкодування шкоди потерпілій на виробництві ОСОБА_1 станом на 18.11.2021 загальна потреба в капіталізації платежів по вказаному підприємству становить 853843,68 грн.
Листом-вимогою щодо оплати капіталізованих платежів від 09.12.2021 № 9232-11, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві просило відповідача здійснити перерахунок спірної суми в розмірі 853843,68 грн на розрахунковий рахунок управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.
Вказана вимога надіслана відповідачу рекомендованим листом (штриховий кодовий ідентифікатор 0306212454208 від 10.12.2022), проте вказане поштове відправлення повернулося позивачу у зв'язку із «закінченням терміну зберігання».
З огляду на те, що відповідачем не здійснено сплату сум спірних капіталізованих платежів, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві звернулось з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV на момент виникнення спірних правовідносин Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
01.01.2023 набрали чинності зміни до Закону № 1105-XIV.
Відповідно до статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.
В свою чергу Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду, серед іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Згідно із частиною другою статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов'язаний, зокрема: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Статтею 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбаченихзаконом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Частиною першою статті 35 Закону № 1105-XIV визначено коло осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, з-поміж яких, зокрема: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 35 Закону № 1105-XIV усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Згідно зі статтею 1205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, установи, організації, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 затверджений Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986), відповідно до пункту 2 якого термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту 3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Пунктом 4 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.
Пунктами 6-8 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов'язаних із його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров'ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.
У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов'язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.
Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.
Таким чином, наведеними нормами законодавства страхувальника зобов'язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації та не залежно від вини у настанні нещасного випадку на виробництві.
Частиною першою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема серед іншого, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною третьою статті 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста статті 105 ЦК України).
В силу вимог статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві протягом всього її життя.
З урахуванням викладеного, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону № 1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, передбачених законодавством.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 853843,68 грн.
Разом з тим, на час розгляду справи, правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, надано суду актуальний розрахунок витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (особи, яка має право на страхові виплати в разі втрати годувальника) в Головному управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо страхувальника Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний Двір».
Згідно наданого розрахунку та письмових пояснень позивача судом встановлено, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, розрахунком капіталізованих платежів станом на 01 грудня 2021 року визначено загальну потребу в капіталізації платежів у сумі 853843,68 грн, яка складається з: потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою у сумі 491854,68 грн та потреби капіталізації коштів на оздоровлення - 361989,0 грн.
При цьому, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою у сумі 491854,68 грн визначена як 3036,14 грн * 12 міс.*13,50, де: 3036,14 грн - розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди, вік потерпілої 69 років, 12 міс. - тривалість року у міс., 13,50 - середня очікувана тривалість життя потерпілої ОСОБА_1 .
Однак, станом на 01 жовтня 2025 року відповідно до розрахунку витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві щодо страхувальника Приватного виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний двір» стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується капіталізація платежів для забезпечення щомісячних страхових виплат у сумі 591285,99 грн, яка складається зі 4987,23 грн * 9,88, де: 4987,23 грн - сума страхової виплати на місяць, 9,88 - середня очікувана тривалість життя при досягненні віку.
Таким чином, в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві не обліковується потреба капіталізації коштів на оздоровлення потерпілої у сумі 361989,0 грн, у зв'язку з чим позивачем зауважено про неможливість подання розрахунку та підтвердження боргу в цій частині.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи, сума несплачених відповідачем капіталізованих платежів становить 591285,99 грн, яка і підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі наведеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми капіталізованих платежів обґрунтованими частково, а саме на суму 591285,99 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що актуальну суму капіталізованих платежів у розмірі 591285,99 грн, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ЄДРПОУ 42098368) до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір» (ідентифікаційний код юридичної особи 16395667, місцезнаходження: 04070, місто Київ, Площа Контрактова, будинок 4) про стягнення капіталізованих платежів, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір» капіталізовані платежі в сумі 591285,99 грн (п'ятсот дев'яносто одна тисяча двісті вісімдесят п'ять гривень 99 копійок).
В решті заявлених вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян