про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
19 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2174/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 листопада 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 9 листопада 2025 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невстановлення ОСОБА_1 з 1 липня 2021 року передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн під час здійсненого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року у справі № 360/3576/21 перерахунку пенсії та припинення її нарахування та виплати з 1 жовтня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року у справі № 360/3576/21 перерахунок пенсії із встановленням з 1 липня 2021 року передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн та поновити її нарахування та виплату з 1 жовтня 2021 року.
Суд ухвалою від 17 листопада 2025 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та запропонував позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказами її надсилання до електронного кабінету відповідача.
18 листопада 2025 року від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним номером № 21524/2025 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду від 18 листопада 2025 року.
Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
У частині першій статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
18 листопада 2025 року позивачем до суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року у справі № 360/3576/21, яке набрало законної сили 3 вересня 2021 року, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача з 1 грудня 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 17 травня 2021 року № 33/33-707, та фактично сплачених сум. Водночас, відповідач не надавав інформації про кінцевий перерахунок пенсії з урахуванням всіх складових, що розцінювалося позивачем як те, що доплата 2000,00 грн залишилася.
24 лютого 2022 року з початком російського вторгнення позивач залишився на окупованій території через низку причин.
Так, позивач проживає на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Кремінна, де внаслідок ведення бойових дій та встановлення незаконної окупаційної влади: відсутні засоби зв'язку, телефонний зв'язок та будь-який доступ до мережі Інтернет; відсутня можливість користуватися українськими державними сервісами, поштовими відправленнями чи будь-яким іншим способом подавати документи до органів державної влади України; виїхати на підконтрольну територію України позивач об'єктивно не мав можливості з огляду на встановлені окупаційною владою обмеження, ризики для життя, а також небезпеку перетину лінії розмежування; будь-які документи чи офіційні повідомлення українських органів влади позивач отримати не міг, оскільки вони не доставляються на окуповану територію.
У зв'язку з цим позивач фактично не мав можливості реалізувати своє право на своєчасне звернення до адміністративного суду в період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року. Вказані обставини на думку позивача є поважними, оскільки перебування громадянина на тимчасово окупованій території, відсутність доступу до засобів зв'язку, неможливість подати документи або виїхати на підконтрольну територію визнаються судами України об'єктивними та непереборними перешкодами.
Також позивач зазначив, що 18 грудня 2023 року Верховним Судом у справі № 380/8059/23 ухвалено постанову, в якій останній прийняв доводи касаційної скарги юристів Подільського юридичного центру та відступив від раніше висловленої у постанові від 12 квітня 2023 року (справа № 380/14933/22) позиції, констатувавши, що у спорах, які виникають з питань перерахунку пенсії, строки позовної давності не застосовуються. Ця справа стосувалася військових пенсіонерів та перерахунку пенсії за періоди з 2020 до 2023 років, що у свою чергу підпадає під ознаки цієї справи.
З огляду на вищевказане, є всі підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Щодо посилання позивача на факт перебування на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кремінна Луганської області, як на підставу неможливості звернення до суду, суд зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, законами України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в України» затверджено відповідні Укази Президента України та востаннє продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Наказом голови Луганського окружного адміністративного суду від 2 травня 2022 року № 9/С-од «Про встановлення особливого режиму роботи в умовах воєнного стану» у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 34, 60-2 Кодексу законів про працю України, керуючись Рекомендаціями судам першої та апеляційної інстанцій, затверджених розпорядженням Голови Верховного Суду від 13 березня 2022 року № 6/0/9-22, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів, відвідувачів і працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду: з 2 травня 2022 року установлено особливий режим роботи Луганського окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану; зупинено, тимчасово, розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 2 травня 2022 року роботу Луганського окружного адміністративного суду у віддаленому режимі.
Наказом керівника апарату Луганського окружного адміністративного суду від 2 травня 2022 року № 4/А-од «Про дистанційний режим роботи працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду на час особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» з 2 травня 2022 року впроваджено дистанційний режим роботи працівникам апарату Луганського окружного адміністративного суду до закінчення особливого режиму роботи суду.
Отже, Луганський окружний адміністративний суд починаючи з 2 травня 2022 року і по теперішній час щоденно та незалежно від введеного воєнного стану в країні здійснює правосуддя.
Як встановлено судом, предметом оскарження у цій справі є протиправні, на думку позивача, дії щодо невстановлення з 1 липня 2021 року передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн під час здійсненого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року у справі № 360/3576/21 перерахунку пенсії та припинення її нарахування та виплати з 1 жовтня 2021 року.
Із позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що у вересні 2021 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року у справі № 360/3576/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проведено перерахунок пенсії позивача. За наслідками проведеного перерахунку відповідачем з 1 жовтня 2021 року припинено виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а також переглянуто право позивача на встановлення щомісячної доплати з 1 липня 2021 року.
Отже, про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 1 жовтня 2021 року останньому не могло не бути відомо принаймні з листопада 2021 року, тобто з моменту отримання пенсії за жовтень 2021 року.
По-перше, суд зазначає, що у період з жовтня 2021 року до 23 лютого 2022 року (до початку повномасштабного вторгнення), тобто протягом майже п'яти місяців позивач не був позбавлений права на звернення як до відповідача за наданням інформації щодо проведеного перерахунку, так і до суду всіма доступними способами: нарочним, поштою, засобами електронної пошти, через вебпортал Пенсійного фонду України (до відповідача), через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (до суду), а у період починаючи з 24 лютого 2022 року - засобами електронної пошти, через вебпортал Пенсійного фонду України (до відповідача), через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (до суду). Водночас, позивач не виявляв зацікавленості щодо складових перерахованої пенсійної виплати до листопада 2025 року.
По-друге, суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності засобів зв'язку, телефонного зв'язку та будь-якого доступу до мережі Інтернет; відсутності можливості користуватися українськими державними сервісами, оскільки звернення позивача до суду з цим позовом відбулося шляхом подачі позовної заяви через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а отже, доступ до інтернету та до українських державних сервісів у позивача був. Проте позивач лише у листопаді 2025 року звернувся до суду з цим позовом, а не раніше.
Жодних доказів того, що позивач у період часу з 1 жовтня 2021 року по час звернення до суду із позовною заявою 9 листопада 2025 року не мав об'єктивної можливості звернутися до суду, не має.
Окрім того, суд зазначає, що позивач у разі неможливості самостійного звернення до суду, міг звернутися за правничою допомогою (зокрема безкоштовною).
Також суд не приймає посилання позивача на правову позицію Верховного Суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8059/23, оскільки у цій справі висловлено правову позицію щодо незастосування строків звернення до суду у справах щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), та членам їх сімей внаслідок зміни розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Так, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ).
Таким чином, частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно непроведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.
Оскільки спірні 2000,00 грн є щомісячною доплатою до пенсії, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», яка не є ані складовою грошового забезпечення, ані додатковим видом грошового забезпечення, це виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Спірна доплата має щомісячний характер, про припинення її виплати, зміну її розміру у бік зменшення позивачу мало бути відомо не пізніше дня виплати щомісячної пенсії у межах спірного періоду, а тому на вказані правовідносини поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України.
Про поширення на спірні правовідносини шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, свідчить правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, від 8 травня 2024 року у справі № 400/11403/23, від 3 липня 2024 року у справі № 400/14847/23, від 1 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23 та від 8 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23.
З урахуванням наведеного, зазначені позивачем в заяві від 8 листопада 2025 року б/н причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року визнаються судом неповажними.
Згідно із частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно із частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року та докази поважності причин його пропуску, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків на десять календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року, які зазначені ОСОБА_1 в заяві від 18 листопада 2025 року б/н.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дати отримання цієї ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 1 липня 2021 року до 8 травня 2025 року.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська