19 листопада 2025 року Справа №320/13701/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.04.2024 р., виходячи з всіх видів грошового забезпечення, вказаних у довідці НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) та без нарахування і виплати з 01.04.2024 р. базового ОСНП 2024 без обмеження його максимального розміру та без обмеження максимального розміру пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.04.2024 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, виходячи з всіх видів грошового забезпечення, вказаних у довідці НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) з нарахуванням і виплатою з 01.04.2024 р. базового ОСНП 2024 без обмеження його максимального розміру та без обмеження максимального розміру пенсії.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що вона перебуває з 01.03.2024 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника за загиблого сина (учасника АТО/ООС), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
Позивач вказує, що згідно з довідкою за пенсійною справою №1314025492 - НГУ, пенсія ОСОБА_1 , виплачується з обмеженням максимального розміру перерахунку індексації базового ОСНП за 2024 рік 1500 грн. та з обмеженням максимального розміру пенсії, що є грубим порушенням діючих Законів України та норм Конституції України, так як відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Внаслідок наведеного порушується право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
15 січня 2025 р. ОСОБА_1 отримано довідку ГУ НГ України про розмір грошового забезпечення за останньою, займаною ОСОБА_2 перед загибеллю посадою №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 (10321).
Крім того, зазначила, що вона звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо перерахунку пенсії, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.04.2024 на підставі Довідки НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р., з виплатою індексації базового ОСНП з 01.04.2024 р. без обмеження суми нарахування та виплати індексації розміром 1500 грн. та без обмеження максимального розміру пенсії.
Також, зазначає, що пенсія на підставі цієї довідки має виплачуватися без обмеженням максимального розміру пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат, що і стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що підстав для перерахунку за спірною довідкою у пенсійного органу відсутні, пенсія нараховується та виплачується відповідно до чинного законодавства.
19.11.2025 ухвалою суду відмовлено відповідачу у клопотанні про передачу справи за підсудністю.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просила суд задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
Позивач з 01.03.2024 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
15 січня 2025 р. ОСОБА_1 отримано довідку ГУ НГ України про розмір грошового забезпечення за останньою, займаною ОСОБА_2 перед загибеллю посадою №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р., яку 16.02.2025 було направлено на адресу відповідача.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, листом № 4838-4315/А-52/8-1300/25 від 06.03.2025 р. повідомило позивача, що рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не приймалося. З огляду на що відсутні підстави для проведення перерахунку за довідкою, наданою ГУ НГУ МВС України №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321), відсутні. Також, на думку відповідача, індексація пенсії виплачується у встановленому розмірі.
Позивач вважає дії відповідача щодо обмеження її пенсії протиправними та звернулася до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог про перерахунок та виплату пенсію на підставі довідки ГУ НГУ МВС України №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321), суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011).
Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ст. 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено ст. 63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України Постановою "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" від 13.02.2008 р. № 45 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 553/3619/16-а.
Так, 30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз.4 пп.1 п.5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.6 постанови № 704).
При цьому пп. 2 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Довідка ГУ НГУ МВС України №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) містить складові грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року у відповідності до вимог Постанови КМУ № 704.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За таких обставин, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення НГУ МВС України №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321), відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд при цьому також зауважує, що оновлена довідка НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321), видана без врахування щорічного збільшення мінімального прожиткового мінімуму, тобто не враховує інфляційні процеси, а отже, не є підставою для припинення нарахування та виплати щорічної індексації (як про це зазначено у висновках Постанови ВП ВС від 13.03.2025 у справі 400/6254/24).
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі нової довідки НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321).
Щодо позовної вимоги про проведення перерахунку пенсії позивача без обмеження максимального розміру, суд вказує на таке.
Ознайомившись з проведеним перерахунком пенсії позивача з 01.03.2024 підсумок пенсії (з надбавками індексації), судом встановлено, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 70% всіх видів грошового забезпечення.
У відповідності до довідки НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 складає 67 454 грн. 00 коп.
З метою відновлення порушеного права та наміром досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача про проведення з 1 квітня 2024 р. ( в межах позовних вимог) перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії без обмеження її (пенсії) максимальним розміром.
Однак, відповідачем було підготовлено лист-відповідь в якому позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з 1 квітня 2024 р. (в межах позовних вимог) без обмеження максимальним розміром з посиланням на статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ (далі по тексту Закон №2262-ХІІ).
Згідно преамбули, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Як зазначив позивач, відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, наслідком чого є отримання пенсії в меншому розмірі ніж гарантовано Законом №2262-ХІІ.
Обмежуючи виплату пенсії позивачу максимальним розміром, відповідачем застосовано положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 р. №107-VI статтю 43 Закону №2262-ХІІ доповнено частиною наступного змісту: Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 вказану зміну визнано неконституційною.
В подальшому Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 р. №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Внесення змін до положень Закону №2262-XII шляхом викладення в іншій редакції частини п'ятої статті 43 не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність, тобто такі зміни є нереалізованими (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2019 р. у справі №295/2039/17 (85804342)).
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 р. №911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 р., частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, зокрема, частина сьома статті 43, згідно з якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого Рішення, тобто 20 грудня 2016 р..
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набув чинності з 1 січня 2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року. Перехідними положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII визначено коло осіб, щодо яких обмеження з виплати пенсій протягом визначеного періоду не застосовуються.
Втім, як уже зазначалось, згідно рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. №7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратила чинність 20 грудня 2016 р.
Відтак, внесення змін до положень Закону №2262-XII у спосіб заміни слів і цифр у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року словами і цифрами по 31 грудня 2017 року також не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність.
Отже, враховуючи те, що виплата пенсії позивачу обмежена, в тому числі, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (втратила чинність з 20 грудня 2016 р. на підставі рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. №7-рп/2016), до якої внесено зміни Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII, які, за висновком суду є нереалізованими, така підстава для обмеження максимального розміру пенсії є протиправною.
Суд також зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим Рішенням визначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій ГУ ПФУ у Львівській області з виплати їй пенсії в обмеженому розмірі на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
З огляду на зроблені судом висновки, зважаючи на судову практику, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області, які полягають у обмеженні пенсії позивачу максимальним розміром та про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром з 1 квітня 2024 р.
Щодо обмеження індексації пенсії розміром 1500,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі по тексту - Постанова №185).
Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 3 Постанови № 185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень.
За приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом №2040-IX від 15.02.2022 - застосовується з 1 березня 2022 року).
З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин суд зазначає, що постанова від 23.02.2024 року №185 прийнята Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону України № 1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ.
Так, позивач фактично заперечує дію пункту 3 Постанови №185, посилаючись на те, що, на його думку, ці пункти суперечать положенням Законів України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Конституції України, в тому числі й тому, що обмежують її права та призводять до додаткового обмеження максимального розміру його пенсії.
Однак, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки, встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1 500,00 грн, Кабінет Міністрів України не порушив ані приписи статті 42 Закону України №1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, ані норми статті 64 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
В свою чергу суд обставини призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.03.2024 р., та відхиляє посилання позивача на обмеження її прав, як таких, що не встановлені судом.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи наслідки вирішення справи судом, ч.3 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати останньої у сумі 1000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.04.2024 р., виходячи з всіх видів грошового забезпечення, вказаних у довідці НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.04.2024 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії в разі втрати годувальника, виходячи з всіх видів грошового забезпечення, вказаних у довідці НГУ №27/13/4-А-194 від 15.01.2025 р. (10321) без обмеження максимального розміру пенсії, урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.