19 листопада 2025 року м. Київ справа №320/3942/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та наук України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач 1), Державного підприємства "Інфоресурс" (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі-відповіді від 14.11.2024 року за № 3/8869/24, щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов?язати Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185) та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37533381) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо черговості здобуття освіти позивачем, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної 4.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він був зарахований на перший курс аспірантури у 2018 році до КНУ ім. Т. Шевченка, звідки надалі був відрахований за власним бажанням, згідно із наказом № 482-34 від 08.10.2019, і відповідний рівень освіти фактично не здобув. Надалі, позивач був зарахований до аспірантури за денною формою навчання за державним замовленням з 01.10.2024 року в Київському національному університеті будівництва і архітектури. У відповідності до положень додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, документом, що підтверджує право на відстрочку, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у якій вказано про те, що послідовність здобуття освіти не порушена. З метою отримання вказаної довідки у жовтні 2024 року позивач звернувся до Київського національного університету будівництва і архітектури, і останнім було видано відповідну довідку, у якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту». З метою вирішення даної проблеми у досудовому порядку позивач звертався відповідача 1 та 2, однак, за результатами розгляду відповідних звернень було відмовлено у внесенні відповідних змін до даних у ЄДЕБО. Зокрема, у листі від 14.11.2024 року за № 3/8869-24 МОН України зазначило, що «питання внесення інформації про здобувача освіти належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності». Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у внесенні інформації до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" щодо нього, є протиправними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/3942/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом надання суду належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви для суду у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Зазначається, що за результатами та по факту завершення долучення особи до освітнього процесу (навчання) у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі (етапу освіти), у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа, яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти незалежно від форми та обсягів такого долучення. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти позивач у 2012 році був зарахований до Київського національного університету імені Тараса Шевченка за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.040301 «Прикладна математика», завершено навчання 30.06.2016. У 2016 році був зарахований до Київського національного університету імені Тараса Шевченка за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 113 «Прикладна математика», завершено навчання 30.06.2018. У 2018 році був зарахований до Київського національного університету імені Тараса Шевченка за науковим степенем Доктор філософії за спеціальністю 113 «Прикладна математика», відраховано 01.10.2019. У 2023 році був зарахований до приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», відраховано 04.09.2024. У 2024 році був зарахований до Київського національного університету будівництва і архітектури за науковим степенем Доктор філософії за спеціальністю 051 «Економіка». Отже позовна вимога є необґрунтованою оскільки позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Також міститься посилання на лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24, який містить інформацію, якою роз'яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
У відзиві відповідача 2 зазначається, що внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідачі не відносяться до суб'єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність. Відповідач-2 не здійснював розроблення технічного опису та не забезпечував доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та не визначав особливості формування зазначених довідок. Відповідач-2 на виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 лише здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно з довідкою №413771 від 08.10.2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, позивач 24.09.2024 року зарахований на навчання за рівнем освіти/ступенем «Доктор філософії» до Київського національного університету будівництва і архітектури за спеціальністю « 051 Економіка», номер наказу про зарахування (поновлення, переведення) 2023/2, дата завершення здобуття освіти 30.09.2028. У вказаній довідці на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». В інформації про документ про освіту зазначено:
1) Атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_1 , виданий Українським фізико-математичним ліцеєм Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 11.05.2012 року;
2) Свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 , видане Українським фізико-математичним ліцеєм Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 09.06.2010 року.
3) Диплом бакалавра НОМЕР_3 Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 01.07.2016;
4) Диплом магістра НОМЕР_4 Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 30.06.2018.
У 2018 році позивач був зарахований на перший курс аспірантури до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звідки надалі був відрахований за власним бажанням, згідно із наказом № 482-34 від 08.10.2019 року.
Водночас доказів того, що у 2023 році позивач був зарахований до приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» та відрахований 04.09.2024 року матеріали справи не містять, відповідач 1 посилаючись на дану обставину не надав доказів її наявності.
Листом № 3/9004-24 від 18.11.2024 року на звернення відповідач 1 повідомив позивача, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до статті 3 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (частини 1 та 2) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Частиною 2 статті 10 вказаного Закону встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За приписами частини 2 статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Частина 1 статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частини 2 статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина 1 якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
За змістом частин 1, 2 статті 6 наведеного Закону атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Норми частин 1, 2, 5 та 6 статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.
Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Згідно з установленими у справі обставинами у 2018 році позивач був зарахований на перший курс аспірантури до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звідки надалі був відрахований за власним бажанням, згідно із наказом № 482-34 від 08.10.2019 року. 24.09.2024 року позивач зарахований на навчання за рівнем освіти/ступенем «Доктор філософії» до Київського національного університету будівництва і архітектури за спеціальністю « 051 Економіка», номер наказу про зарахування (поновлення, переведення) 2023/2, дата завершення здобуття освіти 30.09.2028.
З огляду на такі обставини справи та доводи сторін суд зазначає, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою другий (магістерський) рівень вищої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі доктор філософії/доктор мистецтва, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом доктора філософії/доктора мистецтва. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 29.10.2025 року у справі № 200/5372/24.
З'ясовані судом обставини підтверджують, що позивач раніше не отримував жодного документа про вищу освіту за ступенем вищої освіти - доктор філософії/доктор мистецтва. Вказане не заперечується сторонами.
За таких обставин справи та наявного у спірних правовідносинах правового регулювання суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним другий (магістерський) рівень вищої освіти.
На такий висновок суду не впливають обставини справи стосовно того, що позивач раніше вже навчався у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти «доктор філософії/доктор мистецтва» й був з нього відрахований, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту позивач не отримував, а отже не вважається таким, що здобув вищу освіту ступеня доктор філософії/доктор мистецтва й, відповідно, продовжуючи навчатись в іншому вищому навчальному закладі за рівнем освіти доктор філософії/доктор мистецтва, здобуває освіту того ж рівня, що раніше вже була здобута.
Суд також критично оцінює посилання відповідача на лист Міносвіти від 03.06.2024 року № 1/9758 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», оскільки такий документ не належить до нормативних актів, а отже має лише рекомендаційний характер для суб'єктів, яким він адресований (керівникам закладів професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс»), й спірних у цій справі правовідносин не врегульовує.
У підсумку суд висновує, що установлені судовим розглядом цієї справи обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Формування та видача позивачу такої довідки порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на державне підприємство "Інфоресурс" технічні функції, а тому відповідач у спірних правовідносинах не виконував та не може виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача.
Реагуючи на такі аргументи, суд звертається до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 року за № 1132/32584.
Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.
У абзаці 4 пункту 2 розділу I цього ж Положення наведений перелік уповноважених суб'єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб'єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами 5-7 підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та вебсайт з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ вищезазначеного Положення ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб'єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.
Уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вищевказані норми Положення суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП Інфоресурс мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України № 1556-VII щодо позивача.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
Це означає, що заклад вищої освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчався позивач, в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах, змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає Міносвіти.
Саме рішення щодо фактичної відмови у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про не порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо Міносвіти шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
На підставі вищевикладеного, обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі-відповіді від 18.11.2024 року за № 3/9004-24, щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Суд звертає увагу позивача, що вимога визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі-відповіді «від 14.11.2024 року за № 3/8869/24» не підлягає задоволенню, оскільки саме у листі-відповіді від 18.11.2024 року за № 3/9004-24 викладено рішення про фактичну відмову у здійсненні таких дій.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом з коригуванням обраного способу захисту.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства освіти і науки України.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти та наук України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України, викладене у листі-відповіді від 18.11.2024 року за № 3/9004-24, щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185) та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37533381) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо черговості здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної 4.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.