про закриття провадження у справі
20 листопада 2025 року Київ № 320/37587/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про стягнення заборгованості,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - відповідач) заборгованості за період із квітня по червень 2025 року на загальну суму 21414,57 грн.
Ухвалою суду від 04.08.2025 провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.10.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про передачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство № 910/9573/25.
До вказаної заяви приєднано скриншот з Єдиного контакт-центру судової влади про повідомлення про відкриття справи про банкрутство від 22.09.20252 № 77213 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв».
Вирішуючи клопотання представника відповідача про передачу адміністративної справи, суд виходить з такого.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарський процесуальний кодекс України). Справи, що відносяться до господарської юрисдикції наведені в статті 20 Господарський процесуальний кодекс України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.
Частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
21.04.2019 набрав чинність Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України 18.10.2018, який визначив підсудність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх інших справ, стороною в яких є боржник.
Так, у пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до справ, які належать до юрисдикції господарських судів, відносяться і справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Зазначена правова норма визначає перелік спорів, що підсудні господарським судам у межах розгляду справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
При цьому умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедури банкрутства.
У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що банкрутством є визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; боржником для цілей цього Кодексу є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Отже, банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені Кодекс України з процедур банкрутства, введеним у дію з 21.10.2019. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).
За нормами частини першої статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Кодекс України з процедур банкрутства, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із частиною другою статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства (у редакції, чинній на час звернення із позовом до суду), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Для таких грошових зобов'язань передбачений окремий порядок їх пред'явлення до боржника, а саме: щодо поточних вимог кредиторів - шляхом розгляду спору щодо таких вимог у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. При цьому законодавство з питань банкрутства не розрізняє кредиторські вимоги за суб'єктом їх пред'явлення кредитором - особою публічного права чи кредитором - особою приватного права.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 826/1866/17 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.12.2022 у справі № 815/5060/17 та від 30.01.2023 у справі № 815/6486/17 було висловлено правову позицію щодо належності спорів про стягнення заборгованості з боржника в процедурі банкрутства до юрисдикції господарського суду.
Судом установлено, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв», введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.
Цією ж ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Станом на час розгляду цієї справи розгляд справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» триває.
Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 у справі № 440/14508/24 також зазначив, що спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів у справах про банкрутство, є приписи саме частини першої статті 20 Господарського процесуального кодекус України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Таким чином, суд зазначає, що станом на дату прийняття цієї ухвали, в провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство відповідача, а отже й заявлені у цій справі позовні вимоги про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» заборгованості підсудні господарському суду і не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
За змістом першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд вважає за доцільне з урахуванням положень частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити право позивача на звернення за захистом своїх прав до суду для розгляду спору в порядку господарського судочинства при вирішенні спору щодо захисту порушених майнових прав позивача.
За правилами статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд може передати адміністративну справу лише до іншого адміністративного суду.
За наведеного, суд констатує відсутність законодавчої можливості для передачі адміністративної справи № 320/37587/25 до Господарського суду м. Києва судом, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про її передачу відмовляє.
Керуючись статтями 29, 238, 239, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про передачу матеріалів адміністративної справи № 320/37587/25 до Господарського суду м. Києва - відмовити.
провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про стягнення заборгованості - закрити.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.