19 листопада 2025 року Справа № 280/8082/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;
2) зобов'язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.
Крім того, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21000,00 грн.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Кишенею В.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1617777 від 09.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . У черні ним було виявлено, що у додатку «Резерв+» наявні відомості про порушення ним правил військового обліку. Разом з тим, наголошено, що позивач не отримував повістку або повідомлень від АТ «Укрпошта» про потребу отримати повістку. На адвокатський запит, направлений представником позивача, про надання інформації щодо причин розшуку та підстав наявності запису про порушення військового обліку відповідачем було повідомлено про неможливість надати такі відомості, оскільки такі містять персональні дані та конфіденційну інформацію. На повторно направлений адвокатський запит відповідачем повідомлено про те, що вимоги адвоката не є конкретизованими, тому відмовлено у наданні інформації щодо ОСОБА_1 . Наголошено, про відсутність постанови про адміністративне правопорушення, складеної щодо позивача, у зв'язку з чим відмітка про порушення правил військового обліку була протиправно поставлена в електронному військово-обліковому документі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
08.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до облікового запису Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за № 020520251429084700068 ОСОБА_1 взятий на військовий облік 05.09.2025 року о 09 год. 09 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно нього було складено протоко про адміністративне правопорушення, після чого до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено відповідні зміни, а саме виключено данні про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку - тобто «виконані» заявлені позовні вимоги. Також повідомлено, що ОСОБА_1 08.09.2025 року виключений/знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв'язку з мобілізацією на військову службу. Отже, станом на 15.09.2025 (дата звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом) предмет позову вже був відсутній (до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено відповідні зміни). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19.09.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 : всі наявні належним чином засвідчені матеріали справи ОСОБА_1 щодо порушення ним правил військового обліку (зокрема, але не виключно: повістка, на підставі якої внесено запис про порушення правил військового обліку; докази направлення / вручення повістки або спроби її вручення позивачу, отримання або відмови в її отриманні, акт відмови в отриманні та відповідний відеозапис, обов'язковість складання яких встановлена пунктами 30, 30,40, 41, 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560; звернення ТЦК та СП до органу поліції щодо здійснення адміністративного затримання позивача (оголошення його в розшук); протокол про вчинення адміністративного правопорушення позивачем, передбаченого статтею 210 або 210-1 КУпАП; постанова про адміністративне правопорушення); письмові пояснення щодо правових підстав внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (що відображено у застосунку «Резерв+») про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Ухвалою від 13.10.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення третьої особи.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» (витяг станом на 22.06.2025) ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» наявна відмітка «Порушення правил військового обліку».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.07.2025 №3022 представника позивача повідомлено про неможливість надати інформацію відносно гр. ОСОБА_1 , оскільки останній, як суб'єкт персональних даних, не надав дозволу на обробку, зберігання, поширення та розголошення його персональних даних та конфіденційної інформації відносно нього.
Також відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 06.08.2025 №3420 представнику позивача роз'яснено, що в адвокатському запиті вимоги про надання інформації та копій документів сформульовані не конкретно, що робить неможливим надати відповідь по суті адвокатського запиту.
Відповідно до наданої відповідачем облікової картки ОСОБА_1 05.09.2025 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.09.2025 знятий з військового обліку у зв'язку з мобілізацією на військову службу. Службові примітки: автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.25 до постанови КМУ №932, складено Протокол №6715 від 05.09.2025.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Згідно із статтею 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон №2232-XII в редакції від 17.01.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини першої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів є одними з основних засад ведення Реєстру у силу вимог статті 2 Закону № 1951-VIII.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частиною дев'ятою статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що органи ведення Реєстру (якими відповідно до частини восьмої цієї статті є, зокрема, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина тертя статті 14 Закону № 1951-VIII).
Таким чином, встановлене законодавцем право призовника, військовозобов'язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру пов'язано з обов'язком органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомостей Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з пунктом 17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 (далі - Порядок №932), стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
За обставинами справи позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 протиправно внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 відомостей про порушення останнім правил військового обліку з огляду на відсутність повістки та постанови про адміністративне правопорушення. Водночас відповідач вказує про відсутність предмета спору, оскільки станом на момент надходження позову до суду позивач взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким було виключено дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Як встановлено з наданого позивачем витягу з військово-облікового документа «Резерв+» (станом на 22.06.2025), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому місцем проживання є АДРЕСА_1 .
З облікової картки до військового квитка слідує, що позивач взятий на військовий облік шляхом застосування автоматичної верифікації відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України, що передбачена Порядком №932. При цьому 05.09.2025 ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.09.2025 знятий з військового обліку у зв'язку з мобілізацією на військову службу. Крім того, у графі «Порушник ВО» зазначено «Ні».
Суд враховує, що позовна заява надійшла до суду 15.09.2025, подана адвокатом Кишенею В.С. засобами поштового зв'язку 09.09.2025 (відповідно до трекінгу поштового відправлення №0210500200442), водночас з першої сторінки позовної заяви встановлено, що така датована 05.09.2025 (вих.№05/09/25/1), у зв'язку з чим наявні обґрунтовані підстави вважати, що на момент звернення до суду представнику позивача не були відомі виявлені обставини щодо взяття 05.09.2025 ОСОБА_1 на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та зняття позивача 08.09.2025 з обліку у зв'язку з мобілізацією (призовом) на військову службу, а також щодо відсутності відомостей щодо порушення ОСОБА_1 військового обліку.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі № 200/9772/18-а).
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.
Відповідно до позиції Верховного Суду (постанова від 10.01.2024 у справі №280/4039/20) відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Проаналізувавши зміст наведених норм, у взаємозв'язку з доводами та вимогами позивача, викладеними у позові та наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про те, що, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що на момент звернення до суду відповідачем порушені права та/або інтереси позивача, які підлягають судовому захисту і можуть бути відновлені у заявлений ним спосіб, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав позивача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.11.2025.
Суддя К.В.Мінаєва