19 листопада 2025 року Справа № 280/7577/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик» (69001, м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 50; код ЄДРПОУ 40104919), представник Сімонець Євгенія Олександрівна (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 84, оф. 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8) про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
28 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик» (далі - позивач) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої (в редакції уточненої позовної заяви) позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області №ОПШ №020307 від 12.08.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик»;
стягнути з бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик» судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.07.2025 Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті під час здійснення перевірки транспортного засобу DAF днз. НОМЕР_2 складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР067999 відповідно до якого встановлено, що водій здійснював рух автомобільною дорогою місцевого значення 0-231712 з допустимою нормою навантаження 24 т з повною масою комбінованого транспортного засобу 39.9 т, що на 63.7 % перевищує встановлені норми чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт, п.п. 22.5 ПДР. Постановою про застосування адміністративно- господарського штрафу №ОПШ 020307 від 12.08.2025 позивача притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000 грн. за порушення вимог п.22.5 ПКМК від 10.10.2021 №1306 за, що передбачена відповідальність на підставі абз. 17 ч. І ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає, що посадові особи Укртранбезпеки неправильно ідентифікували тип транспортного засобу, і як наслідок його максимальне дозволене навантаження, оскільки не врахували, що транспортний засіб є комбінованим: двовісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом, для яких дозволена більша максимальна вага 40 т. Позивач не згоден із постановою, вважає її такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
18 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до вимог абз. 2 п. 16 ПКМУ № 1567 та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», було проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого встановлено порушення норм, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме відповідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.07.2025 №005544, навантаження склало 39,3 т, при допустимій нормі 24 т, що складає 63,7% перевищення параметрів від нормативу. Розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації від 05.04.2024 № 320/А-2024, затверджено перелік обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області, у тому числі ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів. До зазначеного переліку включено автомобільну дорогу О-23171. Відтак, існувала заборона на рух автомобільного транспорту з фактичною масою більше ніж 24 т. В доказ того, що на а/д О-231717, вул. Центральна, с. Лісові Гринівці була облаштована дорожнім знаком 3.15 Правил, відповідач надає фото яке зроблене під час перевірки, та ця заборона була належним чином, відповідно до вимог Правил дорожнього руху доведена до водієві. Зважаючи на зазначене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик» (ЄДРПОУ 40104919) (далі - ТОВ «Співдружність-логістик») зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 05.11.2015 (номер запису: 14871020000001451) та здійснює наступні види економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № 002608 від 04.07.2025, з 07.07.2025 по 13.07.2025 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка території радіусом 200 км. з центром по вул. Соборна, 75 у м. Хмельницький, А/Д Н-25, 230 км, 273 км, А/Д Н-03, 169 км, 192 км, 196 км, 270 км, 288 км, А/Д М-30, 214 км, 253 км, 280 км, 321 км.
Під час проведення перевірки 08.06.2025 на а/д О-231717, вул. Центральна, с. Лісові Гринівці зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , напівпричіп марки БЕРКУТ, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , проте, відповідно до товарно-транспортної накладної № 16 від 07.07.2025 використовувався у господарській діяльності ТОВ «Співдружність-логістик».
Напівпричіп марки БЕРКУТ, номерний знак НОМЕР_3 , належить ТОВ «Оберіг», та відповідно до товарно-транспортної накладної № 16 від 07.07.2025 використовувався у господарській діяльності ТОВ «Співдружність-логістик».
За результатами перевірки складений акт від 08.07.2025 № 067799 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про виявлення порушення: водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН № 16 від 07.07.2025. Під час проведення перевірки встановлено: у водія ОСОБА_1 відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу марки Беркут S-101, днз НОМЕР_3 . Водій здійснював рух автомобільною дорогою місцевого значення О-231712 з допустимою нормою навантаження 24,0 т. На момент проведення перевірки виявлено, що повна маса комбінованого транспортного засобу становить 39,9 т, що на 63,7 % перевищує встановлені норми. Порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пп 22.5 ПДР, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз. 3 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, ч. 1 абз. 17 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Акт від 08.07.2025 № 067799 підписаний посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки. Водій від підписання акту відмовився.
Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 12.08.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020307, якою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000 грн. за порушення вимог п. 22.5 ПКМУ від 10.10.2021 № 1306, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктами 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень (стаття 2 Закону №2344-III).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який відповідно до пункту 1 Порядку №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 25 - 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи про порушення на підставі акту перевірки та наданих водієм документів винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів від 22.07.2025 № ОПШ 0202186 за порушення вимог ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Надаючи правову оцінку цій постанові, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Тож відповідно до вказаних норм контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися автомобільним перевізником та такий контроль не залежить ані від протяжності маршрутів, ані від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.
Відповідно до частини 2 статті 48 №2344-III встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частина 4 статті 48 Закону №2344-III визначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п.п. б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси: комбінованих транспортних засобів - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення) та 24 т (максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення).
У відповідності до Розпорядження начальника Хмельницької обласної військової адміністрації від 02.04.2025 № 618/2025-р автодорога О-231712 Хмельницький -/Н-03/ ч/з Лісові Гринівці є обласною автомобільною дорогою загального користування місцевого значення.
Відтак, допустима дозволена максимальна маса комбінованого транспортного засобу, якому дозволено рух автодорогою О-231712 Хмельницький -/Н-03/ ч/з Лісові Гринівці не може перевищувати 24 т.
Відповідно, доводи позову щодо невірного застосування відповідачем під час перевірки показника максимально дозволеної маси 24 т замість 40 т є помилковими
За приписами абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що документальний габаритно-ваговий контроль визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно пункту 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Отже, із аналізу наведених норм чинного законодавства у сфері транспорту, слідує, що законодавцем передбачено два види габаритно-вагового контролю, а саме: документальний та точний контроль.
При цьому, при документальному габаритно-ваговому контролі визначення маси транспортного засобу здійснюється на підставі документів шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а точний ваговий контроль здійснюється за допомогою спеціально обладнаного пункту вагового контролю.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що, у даних правовідносинах посадовими особами відповідача було здійснено документальний габаритно-ваговий контроль, а тому, перевищення вагових обмежень повинно підтверджуватись документально.
Частиною 1 ст. 48 Закону №2344-III установлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно пункту 11.1 Правил №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Так, судом із матеріалів справи встановлено, що у даних правовідносинах позивач виступав як автомобільний перевізник та надавав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, у даному випадку, зерна, автомобілем марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом марки БЕРКУТ, номерний знак НОМЕР_3 .
Відповідно до наявної у справі копії товарно-транспортної накладної №16 від 07.07.2025, на підставі якої здійснювалося перевезення згаданого подільного вантажу, вбачається, що маса транспортного засобу складала 39,30 тон, при допустимій масі навантаження транспортного засобу у 24 тони.
Тобто, наданою до перевірки згаданою вище товарно-транспортною накладною №16 від 07.07.2025 підтверджується факт здійснення перевезення позивачем з перевищенням встановленого нормативу у 24 тони.
Судом враховується і те, що вагові обмеження запроваджені для запобігання руйнуванню автомобільних доріг, а тому навість за умови технічної можливості транспортного засобу, перевізники мають дотримуватися вагових обмежень для запобігання руйнуванню автомобільних доріг, які не розраховані на використання їх з перевищенням вагових норм.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-Ш, через що правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у адміністративного суду відсутні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність у водія на момент перевірки індивідуальної контрольної книжки водія та копії графіка змінності водіїв, суд приходить до висновку про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що в свою чергу є підставою для притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов'язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-логістик» (69001, м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 50; код ЄДРПОУ 40104919), представник Сімонець Євгенія Олександрівна (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 84, оф. 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8) про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз