19 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8181/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023хр16109 від 18.11.2024 року, станом на 01.02.2023 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі рішення суду по справі №260/1468/25 від 30.04.2025 року, відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023хр16109 від 18.11.2024 року станом на 01.01.2023 року, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак при перерахунку пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 260/1468/25 відповідач незаконно зменшив його до 70%. На думку позивача, визначення пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення є протиправним, оскільки при перерахунку пенсії раніше призначених пенсій не допускається звуження змісту та обсягу прав, свобод, соціальних гарантій. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
24 жовтня 2025 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 260/1468/25 проведено перерахунок пенсії позивача. При цьому вказує, що такий перерахунок здійснювався відповідно до чинної редакції ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто з урахуванням 70% грошового забезпечення.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Закарпатській області №0700-0308-8/44259 від 25.07.2025.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 260/1468/25 за позовом ОСОБА_1 було, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 №ПМ/2022 хр16109 та №ПМ/2023 хр16109 від 18.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
ГУ ПФУ в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 260/1468/25 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023хр16109 від 18.11.2024 року з розрахунку 70 % грошового забезпечення.
24.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії виходячи з розміру 90% грошового забезпечення.
Листом від 21.08.2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило позивача, що при виконанні судового рішення від 30.04.2025 року у справі № 260/1468/25 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми закону, а відтак, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі, визначеного статтею 13 Закону №2262-XII.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюються нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону регламентовано порядок визначення розміру пенсії за вислугу років. Так, пенсії за вислугу років, відповідно до цієї статті (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію) призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» №1166-VІІ від 27.03.2014 було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону, де спочатку цифри «90» замінено цифрами « 80», а потім на « 70» (максимальний розмір пенсії) відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи та заявлених позовних вимог, позивач оскаржує дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Нормами ст. 63 Закону врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто дати набрання чинності відповідної редакції Закону, та стосуються саме питань призначення пенсії, а не її перерахунку, оскільки до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави саме перерахунку пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми ст. 63 Закону.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як вже встановлено судом, позивачу була призначена пенсія з у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців, призначених відповідно до Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі Порядок №45). Відповідно до пункту 3 такого, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
П. 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Разом з тим ні норми Закону, ані норми Порядку №45 не передбачають можливість зменшення при проведенні перерахунку пенсії відсотку грошового забезпечення, встановленого при призначенні пенсії.
Норми ст. 58 Конституції України закріпили принцип незворотності дії в час законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип належить розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
Імперативність даної норми, з метою застосування до спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру відсоткового співвідношення пенсії до грошового забезпечення у розмірі 90%, з якого і повинен бути проведений відповідний перерахунок.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 Конституційний Суд України прямо зазначив, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Більше того, право на мирне володіння кожною фізичною або юридичною особою своїм майном гарантується також ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у Рішенні «Суханов та Ільченко проти України» (Рішення від 26.09.2014) зауважив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Таким чином, суд прийшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, а також в постанові від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищевказаного, суд приходить висновку, що відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенсії протиправно зменшив розмір пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення, а тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 90% до 70% підлягають задоволенню.
При цьому суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023хр16109 від 18.11.2024 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 у розмірі 90% грошового забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023хр16109 від 18.11.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович