19 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/23961/24
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інформресурс" про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 265074 від 04.09.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеною частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» (технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти) вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» (вказати «Так, не порушує»), щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №265074 від 04.09.2024 відображено відомості про порушення послідовності навчання, хоча ним послідовність рівнів освіти, передбаченої ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", не порушено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Державне підприємство «Інфоресурс» подало до суду відзив, у якому просило відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що формування та видача довідок про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, не відноситься до компетенції відповідачів, а є функцією закладів освіти. Також звертає увагу на те, що його діяльність обмежується технічним адмініструванням ЄДЕБО та виконанням технічних заходів відповідно до доручень Міністерства освіти і науки України без самостійного визначення алгоритмів або змісту довідок. Враховуючи наведене, позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і просить відмовити у їх задоволенні.
Міністерство освіти і науки України подало відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24 не вважається порушенням послідовності здобуття освіти, якщо особу було відраховано на підставі невиконання вимог індивідуального навчального плану та графіка освітнього процесу. Звертає увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє завдання було за таким же рівнем, що й поточне начання. Позивач мав можливість продовжити здобуття рівня вищої освіти шляхом поновлення до того самого або іншого закладу вищої освіти. Щодо зобов'язання внесення інформації до ЄДЕБО відповідач вказує, що це є обов'язком суб'єктів освітньої діяльності, а не його прямою функцією. Відповідач вважає, що діяв у межах повноважень, а відмова від 03.09.2024 є обґрунтованою, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Від позивача надійшли заперечення на відзиви, у яких наполягає на задоволенні позову і зазнаачє, що відповідачами не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Встановлено, що 04.09.2024 на ім'я позивача було сформовано довідку №265074 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
У жовтні 2024 року позивач звертався до відповідачів із заявами, в яких просив внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Повідомленням Державного підприємства "Інфоресурс" Міністерства освіти і науки України №01-13/3267 від 03.10.2024 позивача проінформовано, що інформація стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", здійснюється в ЄДЕБО згідно з алгоритмом, визначеним МОН, який описаний у листі МОН від 03.06.2024 №1/9758-24.
Листом Міністерства освіти і науки України № 3/8133-24 від 29.10.2024 відмовлено у внесенні змін до ЄДЕБО у зв'язку з непослідовністю порядку освіти.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
З урахуванням наведеного, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
При цьому документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Як свідчать матеріали справи, на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 04.09.2024 №265074, у графі якої "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначено "Ні, порушує".
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, та правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII).
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною першою статті 5 Закону № 2145-VIII визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Згідно з частиною четвертою статті 5 зазначеного Закону, бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
За змістом положень частини першої, другої статті 7 Закону № 2145-VIII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Відповідно до частини десятої статті 7 цього ж Закону, інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Аналіз вказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що освітній ступінь бакалавра присуджується лише у разі успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття саме цього рівня вищої освіти.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 як здобувач освіти був зарахований 01.09.2014 на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста до Житомирського фахового коледжу культури і мистецтва імені Івана Огієнка Житомирської обласної ради, з якого був відрахований 02.10.2017 за сімейними обставинами. Відповідного диплому про закінчення учбового закладу позивач не отримав.
У подальшому, 30.08.2024 позивач був зарахований на навчання за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету», де навчається по даний час.
Суд враховує, що відповідно до частини 2 пункту 4 Розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту", після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.
Наступним освітньо-професійним ступенем після молодшого бакалавра є бакалавр.
Із встановлених судом фактичних обставин справи випливає, що позивач, не здобувши освітнього ступеня молодшого спеціаліста (початкова вища освіта), 02.10.2017 був відрахований з Житомирського фахового коледжу культури і мистецтва імені Івана Огієнка Житомирської обласної ради.
Відтак, навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету» для здобуття освітнього ступеня бакалавра є наступним послідовним рівнем здобуття вищої освіти.
Відтак, зазначення у довідці від 04.09.2024 №265047 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 інформації про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", суперечить положенням чинного законодавства.
Відносно наявності компетенції відповідачів щодо внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, суд зазначає таке.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінту Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі - Положення № 630), визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення № 630, МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (далі - Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, МОН України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII. Технічний адміністратор - ДП «Інфоресурс» лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.
Суд наголошує, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII, проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО.
За обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що відмова Міністерства освіти і науки України від 29.10.2024 № 3/8133-24 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо позивача є протиправною та такою, що вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку аргументам сторін в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд вважає, що відновити порушені права позивача слід шляхом зобов'язання Міністерства освіти і науки України вжити заходи щодо внесення змін до ЄДЕБО в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 рівня освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Щодо позовних вимог до другого відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс" суд враховує, що дане підприємство належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Міністерства освіти і науки України, є лише технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків, визначених законом.
Отже, у задоволенні позовних вимог до другого відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс" слід відмовити, оскільки ДП "Інфоресурс" не має повноважень самостійно вносити зміни до ЄДЕБО без прийняття відповідного рішення МОН України.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Міністерства освіти і науки України.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, РНОКПП: 38621185), Державного підприємства "Інформресурс" (вул. О.Довженка, 3, м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ:37533381) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 265074 від 04.09.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеною частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» (вказати «Так, не порушує») щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
19.11.25