Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 листопада 2025 року Справа№200/7956/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
15.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви від 04.08.2025 про призначення пенсії за віком;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати відповідачів зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 та призначити пенсію за віком з 04.08.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 04.08.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи позивача.
31.10.2025 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. Також надано витребувані докази.
Аргументуючи свою позицію відповідач-1 зазначив, що 04.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 згідно трудової книжки від 21.09.1983, оскільки запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи, що є порушенням Інструкції №162 та Інструкції № 58.
З огляду на викладене, відповідач-1 вказав на відсутність підстав для призначення пенсії за віком.
03.11.2025 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог, однак докази надіслання його позивачу не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
При цьому документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи повинен додаватися до відзиву (п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України).
Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вказаної норми процесуального закону не дотримано і доказів надіслання відзиву позивачу не надано, суд не бере до уваги відзив, оскільки відзив поданий із порушенням встановленого КАС України порядку подання.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
04.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж становить 17 років 11 місяців 2 дні. До страхового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 згідно трудової книжки від 21.09.1983, оскільки запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи, що є порушенням Інструкції №162 та Інструкції № 58
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).
Закон № 1788-XII був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, страховий стаж здобутий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
Згідно вимог ст. 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Норма про пріоритетність трудової книжки як документу, що підтверджує стаж роботи міститься й у Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
І лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відтак, за чинними на момент розгляду заяви позивача нормами законодавства про пенсійне забезпечення, саме трудова книжка вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії за віком, відповідач-2 в рішенні від 11.08.2025 № 205150015307 зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 згідно трудової книжки від 21.09.1983, оскільки запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи, що є порушенням Інструкції №162 та Інструкції № 58.
Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 , позивач у період з 21.09.1983 по 01.11.1983 працював інструктором по роботі з дітьми у Вузловій Раді ДСО «Локомотив», а з 01.11.1983 по 01.11.1992 у зв'язку із переведенням працював тренером-викладачем з боксу в ДЮСШ Слов'янської Вузлової Ради.
Так, із оскаржуваного запису в трудовій книжці вбачається, що запис про звільнення не завірений підписом відповідальної особи.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі № 687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Крім цього слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
При цьому, суд зазначає, що попри відсутність підпису відповідальної особи, спірний запис про звільнення завірений печаткою підприємства, що свідчить про його офіційний характер та не може бути підставою для невизнання відповідного періоду роботи позивача, оскільки недоліки у веденні кадрової документації з вини роботодавця не можуть покладатися на працівника.
Крім того, суд зазначає, що в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прослідковується непослідовність прийняття рішення про зарахування до страхового стажу періодів роботи, оскільки як вбачається з протоколу розрахунку стажу позивача Форми РС-право від 11.08.2025, період роботи з 21.09.1983 по 01.11.1983 на посаді інструктора по роботі з дітьми у Вузловій Раді ДСО «Локомотив» зараховано до страхового стажу, а період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 у зв'язку із переведенням на посаду тренера-викладача з боксу в ДЮСШ Слов'янської Вузлової Ради не зараховано до страхового стажу. Така вибірковість у підході свідчить про формальне та непослідовне застосування відповідачем вимог законодавства, що призвело до необґрунтованого не зарахування позивачу спірного періоду роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 на посаді тренера-викладача з боксу в ДЮСШ Слов'янської Вузлової Ради, що в своїй сукупності становить 08 років 11 місяці 31 день.
У рішенні від 11.08.2025 № 205150015307 зазначено, що страховий стаж позивача становить 17 років 11 місяців 2 дні. Вказане також підтверджується протоколом розрахунку стажу Форми РС-право від 11.08.2025.
Отже, загальний страховий стаж позивача становить 26 років 11 місяців 3 дні (з урахуванням зарахованого за цим рішенням страхового стажу 08 років 11 місяців 31 день).
Щодо призначення пенсії з 04.08.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . До територіального органу Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою 04.08.2025 у віці 62 роки.
Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Отже, позивач мав право звернутися із заявою про призначення пенсії за місяць до досягнення 63-річного віку. Станом на дату ухвалення цього рішення позивач уже досяг 63 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що і надає йому право на призначення пенсії за віком з 05.09.2025 (наступний за днем досягнення пенсійного віку), а не з 04.08.2025, як помилково вказує позивач. Тому вимога про призначення пенсії з 04.08.2025 не підлягає задоволенню.
Таким чином, позивач набув право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв'язку з досягненням 63-річного віку та наявністю страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону № 1058-IV з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років, при цьому за матеріалами цієї справи позивачем підтверджено страховий стаж 26 років 11 місяців 3 дні.
Перевіривши в сукупності підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, суд дійшов висновку про неправомірність аргументів, на які зіслався відповідач-2. Помилковість висновків пенсійного органу є підставою для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки неврахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 на посаді тренера-викладача з боксу в ДЮСШ Слов'янської Вузлової Ради та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-VI, з 05.09.2025.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви від 04.08.2025 про призначення пенсії, то суд зазначає, що таку заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Тому така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки фактично заява позивача була розглянута уповноваженим територіальним органом Пенсійного фонду України відповідно до принципу екстериторіальності, а отже, відсутні ознаки протиправної бездіяльності з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.08.2025 № 205150015307 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.11.1983 по 01.11.1992 на посаді тренера-викладача з боксу в ДЮСШ Слов'янської Вузлової Ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з 05.09.2025.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич