Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/6634/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Заяву позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв'язку. Позивач зазначає, що оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років та він не має заборгованість із сплати аліментів, відповідно він має право на таку відстрочку. Однак протоколом від 07 серпня 2025 року № 23 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач зазначає, що норми чинного законодавства не встановлюють обов'язку військовозобов'язаного особисто прибувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою подання документів для одержання відстрочки.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за даною позовною заявою.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування незгоди представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що у відповідача відсутні будь-які докази про особисте подання засобами поштового зв'язку рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення № 760260008320 заяви про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 3акону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за формою згідно з додатком 4 до якого додано документи, що підтверджують право на відстрочку, засвідчені в установленому порядку. Тобто достеменно невідомо чи було позивачем дотримано процедуру особистого подання заяви для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, та документів що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 01 вересня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/6634/25. Розгляд адміністративної справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребував у відповідача спірне рішення, оформлене протоколом комісії, від 07 серпня 2025 року № 23, винесене відносно ОСОБА_1 .
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану продовжено та станом на день винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить копія тимчасового посвідчення офіцера запасу № 1/2 від 10 лютого 2015 року.
07 липня 2025 року позивач, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої додав документи, що підтверджують право на відстрочку.
Так до заяви про надання відстрочки позивачем надано:
військово-обліковий документ ОСОБА_1 - витяг з Резерв+;
копію рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року у справі № 175/9756/23, відповідно до якого розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23.11.2011 Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 937;
копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 11 липня 2024 року;
копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
довідку про відсутність заборгованості по аліментам від 01 липня 2025 року № 22.12-28389/15, видану Краматорським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області.
Вказані обставини підтверджуються описом вкладення у цінний лист № 7602600083207, завіреним печаткою відділення АТ «Укрпошта».
Заява позивача була отримана представником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Втім, відповідно до повідомлення голови комісії ТВО начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 серпня 2025 року № 09/7268 за результатами розгляду заяви, протоколом від 07 серпня 2025 року № 23 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, зокрема, такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" визначено військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду даної справи.
Також Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-XII унормовано, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов'язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), який діє станом да день прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином і на час звернення позивача до відповідача та наразі саме до повноважень районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить обов'язок прийняття рішення про відстрочку від призову ( позитивне або відмова).
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Судом встановлено, що позивач, за допомогою засобів поштового зв'язку АТ «Укрпошта», звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив оформити відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За матеріалами справи позивач є чоловіком, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років.
Підставою для відмови відповідачем визначено відсутність особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Щодо посилання відповідача на відсутність особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, суд зазначає таке.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХІІ визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічна норма міститься і в пункті 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487(далі - Порядок 1487).
Вказаним Порядком 1487 визначено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку, далі Правила) відповідно до яких призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавство про військовий обов'язок і військову службу передбачає обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, для виконання яких вони зобов'язані особисто прибути до відповідних органів чи установ, а також ті, які виконуються шляхом повідомлення певної інформації чи надання документів.
Суд наголошує, що Порядок № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу ТЦК та СП, з метою подання відповідних документів.
З наведеного можна дійти висновку, що ані положення Закону № 2232-ХІІ, ані Порядку № 1487 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Тобто, обов'язок «особисто повідомити» не є тотожнім «особисто прибути».
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Дана норма законодавства не містить правил щодо подання документів, необхідних для прийняття комісією рішення про надання відстрочки, безпосередньо у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а лише вказує на те, що військовозобов'язаний не може подати необхідні документи через представника, в т.ч. за довіреністю, а повинен зробити це особисто.
Відтак, військовозобов'язані для реалізації права на одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть скористатись засобами поштового зв'язку для подання документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання про помилковість мотивів відповідача для відмови у задоволенні заяви позивача про надання відстрочки у зв'язку зі зверненням останнього із заявою про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з додатками засобами поштового зв'язку, а не шляхом особистої явки до центру комплектування та соціальної підтримки або центру надання адміністративних послуг.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб їх подання (засобами поштового зв'язку) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, особиста явка заявника до територіального центру комплектування для подання заяви про відстрочку законодавством не передбачена.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 380/13558/21.
Також суд ураховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Згідно з абзацом 1 пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Аналіз вказаної норми Порядку № 560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов'язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією.
Відповідач, не вивчав і не надавав оцінку підставам та документам, що додані до заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 статті 23 Закону № 3543-XII та не здійснював перевірку відомостей за допомогою відповідних публічних електронних реєстрів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то суд в контексті спірних правовідносин може зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення, відповідно до вимог Порядку № 560.
Решта доводів не спростовують висновків суду про протиправність прийнятого рішення у спірних правовідносинах.
Враховуючи обставини справи, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за даною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0. 8), адже позов був поданий в електронній формі.
Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242, 24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом комісії від 07 серпня 2025 року № 23 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за даною позовною заявою.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб