Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 листопада 2025 року Справа№200/6936/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Національної поліції в Донецькій області (адреса: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, 25, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
09.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та направленні звернення до Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку та направити до Головного управління Національної поліції в Донецькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення, як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 та 210-1 КУпАП.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчасно уточнив військово-облікові дані за допомогою мобільного застосунку «Резерв +» та зазначив постійну адресу проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач вказав, що завантаживши електронний військово-обліковий документ з мобільного застосунку «Резерв+», дізнався, що він порушив правила військового обліку та перебуває у розшуку, однак жодних повісток не вручалося, повідомлення про надходження листів від АТ «Укрпошта» не отримував, правила військового обліку не порушував.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: докази на підставі яких до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено дані про порушення правил військового обліку позивачем.
18.09.2025 на адресу суду надійшли пояснення Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у яких третя особа зазначає, що 15.03.2025 до Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 № Е 1575024 від 12.03.2025 щодо доставлення гр. ОСОБА_1 , на підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з його неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у визначені строк і місце, зазначені в повістці. Даному електронному зверненню в системі ІТС ІПНП автоматично було присвоєно номер реєстрації єдиного (ЄО) - 440 від 15.03.2025.
04.11.2025 на адресу суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 у якій відповідач просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та додані до нього докази.
04.11.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Так громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до даних з реєстру Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) 08.05.2023 отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 1249-5002748837, в подальшому 16.05.2025 та 28.05.2025 проведено редагування відповідної довідки, за якою з 16.05.2025 фактичну адресу місця проживання ОСОБА_1 , змінено на: АДРЕСА_3 , в той же час громадянин до тепер не став на персонально-якісний військовий облік за фактичним місцем проживання.
Також, ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення за №0610232189307 з повісткою № 2567607 від 20.02.2025, для явки в ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою уточнення даних, на 02.03.2025 на 14.00 годину за адресою: АДРЕСА_4 , поштове відправлення повернулося з проставленням відмітки про «відсутність особи за адресою», тобто громадянина оповіщено про виклик у належний спосіб визначений чинним Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У визначений строк громадянин на виклик не з'явився, про поважні причини визначені Законом які перешкодили явці не повідомив та підтверджуючих документів не надав.
У зв'язку з зазначеними обставинами, враховуючи вимоги статті 258 КУпАП та неможливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за кількома з виявлених порушень без складення протоколу про адміністративне правопорушення, засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було створено та направлено електронне звернення 12.03.2025 року №E1575024 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення цього громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в порядку статті 259 КУпАП.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 заяву відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та доданих до нього доказів задоволено. Визнано поважними причини пропуску такого строку та поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач згідно довідки внутрішньо переміщеної особи від 08.05.2023 № 1249-5002748837 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .
19.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено позивачу на адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_6 повістку № НОМЕР_3 про виклик ОСОБА_1 на 02.03.2025 о 14:00 год. для уточнення даних.
Вказана повістка була направлена рекомендованим листом, але не була вручена та повернута адресанту (відповідачу) у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.
На підставі вказаного та у зв'язку із неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2025 внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів про неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце зазначеній в повістці (ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
19.08.2025 представник позивача звернулася до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із адвокатським запитом, у якому просила надати інформації щодо розшуку у всіх базах стосовно ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2025 представника позивача повідомлено, що станом на 25.08.2025 за даними інформаційно-комунікативної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявне електронне звернення у вигляді набору даних (№Е1575024 від 12.03.2025) ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за №440 від 15.03.2025 до Єдиного обліку Маріупольським РУП ГУНП в Донецькій області. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Не погодившись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03.03.2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно з цим Указом призову на військову службу за мобілізацією підлягають військовозобов'язані та резервісти.
У відповідності з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок включає, зокрема, проходження військової служби, дотримання правил військового обліку.
Статтею 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543-XII).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого:
- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані 'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до положень п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно із вимогами положень п. 30-303 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.
Для оповіщення військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до положень п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 2567607, яку надіслано на адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_6 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, за якою останній повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 02.03.2025 о 14:00 год. для уточнення даних.
Вказана повістка була направлена рекомендованим листом, але не була вручена та повернута адресанту (відповідачу) у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.
Аналізуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідач здійснив виклик військовозобов'язаного, відповідно до вимог Порядку № 560, за допомогою повістки, яку військовозобов'язаний не отримав у зв'язку із відсутністю за місцем проживання. Зазначене відповідно до Порядку № 560, кваліфікується як належне вручення повістки та дає право відповідачу для внесення відомостей про цей факт до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічного висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.11.2025 по справі № 400/2769/25.
Суд зазначає, що хоча повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, однак, працівниками пошти здійснювалася спроба вручити повістку про виклик до ТЦК; проставлення відмітки «Відсутність адресата за вказаною адресою» слід вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК відповідно до п. 41 Порядку № 560.
Аналогічного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 16.10.2025 по справі 387/333/25.
Отже, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних у встановлені строки, що є його обов'язком.
В зв'язку з неприбуттям позивача за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС було автоматично сформовано звернення Е1575024 до Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 3 ст. 38 Закону № 2232-XII передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічного змісту приписи містяться у п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, зокрема, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Судом встановлено, що станом на час подання позову, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибував, що не заперечується останнім.
При цьому, жодного запису, що позивача визнано порушником військового обліку за ст. 210, 210-1 КУпАП не значиться.
Суд зазначає, що звернення сформоване автоматично системою у відповідності до норм статті 259 КУпАП та додатку 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487).
Приписами ст. 259 КУпАП встановлено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Отже, у спірному випадку, позивача оголошено в розшук у зв'язку з неприбуттям за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі автоматично сформованого звернення до Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо саме доставляння позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. При цьому, доставляння військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП, в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто у такому випадку, в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставляння до органу ТЦК та СП, а в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку "Резерв+" примітки "Порушення правил військового обліку" не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.
Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з неприбуттям позивача за повісткою до ТЦК, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ст. 210 та 210-1 КУпАП. При цьому, розшук і доставлення військовозобов'язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, оскільки в ході розгляду справи позивачем не спростовано порушення правил військового обліку, що полягає в неявці по повістці № 2567607 на 02.03.2025 о 14:00 год. для уточнення військово-облікових даних, а тому суд приходить до висновку, що автоматичне внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг") інформацію про порушення позивачем правил військового обліку та перебування в розшуку є обґрунтованим.
Аналогічного висновку дійшов Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 01.10.2025 по справі № 520/8558/25,
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не надсилав до Національної поліції будь-яких звернень про притягнення позивача до відповідальності, оскільки система Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів автоматично заносить громадян які порушують правила військового обліку, законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію та саме реєстр направляє звернення до Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області без будь-якого втручання відповідача.
Отже, суд зазначає, що органи поліції отримали повідомлення автоматично відповідно до електронної взаємодії відповідних баз даних, лише за самим фактом не з'явлення військовозобов'язаного за викликом ТЦК.
При цьому, суд звертає увагу на те, що будь-яких інших дій, а саме здійснення мобілізації, складання протоколів про адміністративне правопорушення, направлення інформації до правоохоронних органів, примусового доставлення до ТЦК, відповідач щодо позивача не вчиняв, а тому суд вважає, що права позивача відповідачем жодним чином не порушено, а внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників про факт не з'явлення за належним чином врученою повісткою, було у даному випадку правомірною дією відповідача та прав позивача не порушувало.
Аналогічного висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.11.2025 по справі № 400/2769/25.
Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний та в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом Резерв +.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , відповідно до даних з реєстру Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) 08.05.2023 отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 1249-5002748837, в подальшому 16.05.2025 та 28.05.2025 проведено редагування відповідної довідки, за якою з 16.05.2025 фактичну адресу місця проживання ОСОБА_2 , змінено на: АДРЕСА_3 ., в той же час громадянин до тепер не став на персонально-якісний військовий облік за фактичним місцем проживання. Вказане підтверджується наданими до відзиву на позовну заяву доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Як вбачається з витягу з застосунку ОСОБА_3 , сформованого 13.08.2025 та долученого до позовної заяви, адреса проживання позивача: АДРЕСА_3 .
Місце реєстрації позивача: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Разом з тим, як вже встановлено судом, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, позивач змінивши місце проживання не став на військовий облік за новим місцем проживання.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та направленні звернення до Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку та направити до Головного управління Національної поліції в Донецькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення, як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 та 210-1 КУпАП.
Водночас, суд зауважує, що з метою усунення порушень правил військового обліку та виконання обов'язку прибуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інші доводи учасників справи, викладені у позові та у відзиві, не впливають на правильність вирішення спору по суті. При цьому суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич