19 листопада 2025 рокуСправа №160/28176/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка є законним представником та діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 30.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Науменко Юлії Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 №ФД 106763 за період з 01.01.2018 до 31.03.2019;
-зобов'язати Головне управління Пейсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату недорахованої ОСОБА_3 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 №ФД 106763 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено оновлену довідку від 22.01.2021 №ФД106763 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_3 станом на 05.03.2019. У вересні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 на підставі вказаної довідки також за період з 01.01.2018 до 31.03.2019, оскільки перерахунок пенсії за період з 01.04.2019 вже було здійснено за наслідком виконання рішення суду у справі №160/10639/21. Проте, відповіді на вказану заяву відповідачем не надано. Позивач вважає, що ОСОБА_3 набув право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, адже пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, що вказано в постанові Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався. В межах визначеного судом строку відзив на позовну заяву не надав, клопотання про продовження відповідного строку не заявив.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
22.02.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 була видана довідка №ФД106763 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 05 березня 2019 року для здійснення перерахунку його пенсії з 01.04.2019.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 .
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2013 року у справі №203/1392/13-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 33% від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття.
Також, рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2022 року у справі №203/1588/22 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною - ОСОБА_2 повноліття.
Рішенням Дніпропетровського окружного адмністративного суду від 08.02.2021 у справі №160/23/21 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 , станом на 05.03.2019, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_3 у розмірі 80% грошового забезпечення, на підставі від 22.02.2021 за №ФД106763, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підстві довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 за № ФД/106763.
13.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок належної ОСОБА_3 пенсії на підставі вказаної довідки за період з 01.01.2018 до 31.03.2019.
Однак, відповідачем жодної відповіді станом на день подання позову не було надано.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що основним доходом ОСОБА_3 , з якого стягувалися аліменти на утримання дітей та відбувалося погашення його заборгованості з їх сплати, була його пенсія, яку ОСОБА_3 отримував у ГУ ПФУ України у Дніпропетровській області.
Відтак, на переконання позивача, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 за № ФД/106763 порушує права позивача.
Надаючи правову оцінку правильності прийнятого відповідачем рішення, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.8) ч.1 ст 4 КАС України позивачем є, серед іншого, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Суд при розгляді справи виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, невизнані або оспорювані права.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов?язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов?язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов?язаних осіб.
Отже, лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з?ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Порушенням вважається такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов?язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
При цьому, позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 на підставі виданої на його ім'я довідки.
Відтак, спірні правовідносини стосуються виключно права ОСОБА_3 на належне пенсійне забезпечення, а не прав ОСОБА_1 чи її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 навіть попри те, що розмір пенсії ОСОБА_3 впливає на розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 .
Доказів того, що ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 перебувають на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України як отримувачі пенсії в разі втрати годувальника ( ОСОБА_3 ), матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність у позивача порушеного права на належне пенсійне забезпечення, а відтак, і обов'язку відповідача перед позивачем здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 .
Отже, відсутність порушеного права позивача в спірних правовідносинах є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка є законним представником та діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон