19 листопада 2025 року Справа 160/32675/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
14.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, у якому позивач просить суд:
- визнати пропущений строк на подання оскарження постанови таким, що пропущено з поважної причини;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 2056 від 18.08.2025 видану начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у розмірі 25 500,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- визнати протиправним та скасувати постанову, по якому відкрито виконавче провадження № 79497298 від 04.11.2025;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, судом встановлено, що позов не містить прізвище адвоката, яким було подано позов в інтересах позивача, а саме вказано: "адвокат Максим Юрійович".
Суд зазначає, що відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В обгрунтування позову позивач посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України, проте, відповідно до статті 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Судом встановлено, що у прохальній частині позову позивач просить "визнати пропущений строк на подання оскарження постанови таким, що пропущено з поважної причини", проте не вказує, якої саме постанови, оскільки предметом оскарження є дві постанови.
Також прохальна частина позову містить вимогу про стягнення з відповідача судового збору, проте не вказано, з якого саме з двох відповідачів має відбуватися стягнення.
Суд зазначає, що позовна заява не містить обгрунтування пропущення процесуальних строків для звернення до суду, відсутнє обгрунтування підсудності позову Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Також у позові зазначено про протиправність відкриття виконавчого провадження Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте зазначена особа не вказана відповідачем у позові, відсутні відомості, які саме права позивача були порушені цією особою.
До позову додано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та ухвалення заочного рішення із посиланнями на норми Цивільного процесуального кодексу України, а саме статтю 182 ЦПК України.
Суд зазначає, що норми КАС України не передбачають можливості ухвалювати судом заочні рішення.
Частиною 1 статті 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому згідно з частиною 1 статті 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.
Установити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Ремез