19 листопада 2025 р.Справа №160/31827/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/31827/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.11.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/31827/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявник просить:
-ЗАСТОСУВАТИ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом:
1.1. ЗУПИНИТИ ДІЇ ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо: а) зберігання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про мене, ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: серія НОМЕР_3 ), як про особу, яка перебуває у розшуку, а саме запису: «Вас розшукує ТЦК від 09.05.2025, причина: не оновили дані до 16.07.2024»; б) підтримання в актуальному (діючому) стані звернення від 09.05.2025 року (зареєстроване у Відділі поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП за № 15740 від 09.05.2025 та внесене до Інформаційного порталу Національної поліції за № Е2116223 від 09.05.2025) до Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення мене до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.2. ЗОБОВ'ЯЗАТИ ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ):
а) Протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про забезпечення позову тимчасово призупинити (до набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/31827/25 відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») відомостей про мене, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), як про особу, яка перебуває у розшуку, шляхом внесення відповідних технічних змін до Реєстру, що виключають відображення запису про розшук в електронному кабінеті військовозобов'язаного (мобільний застосунок «Резерв+») та в інформаційних системах, доступних органам Національної поліції України;
б) Протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про забезпечення позову направити офіційне письмове повідомлення (у паперовій та/або електронній формі) до: Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (адреса: 49101, м. Дніпро, вулиця Троїцька, 20А); Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (адреса: 49100, м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 34); Відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 (місце реєстрації звернення № 15740 від 09.05.2025) про припинення дії (скасування) звернення від 09.05.2025 року (№ 15740 від 09.05.2025, № Е2116223 від 09.05.2025 в ІПНП) щодо адміністративного затримання та доставлення мене, ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: серія НОМЕР_3 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 до винесення судом рішення по суті справи № 160/31827/25, з обов'язковою вказівкою, що: звернення від 09.05.2025 року тимчасово припиняє свою дію за ухвалою суду про забезпечення позову; органи Національної поліції України не мають правових підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки до набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/31827/25; відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) підлягають виключенню з баз даних Інформаційного порталу Національної поліції (ІПНП) щодо осіб, які підлягають адміністративному затриманню та доставленню до ТЦК та СП, на період до винесення судом рішення по суті справи;
в) Протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про забезпечення позову надати суду письмове підтвердження (з доданням копій відповідних документів) виконання пунктів а) та б) цієї ухвали, а саме: копії листів (повідомлень), направлених до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління поліції № 1, Відділу поліції № 1, з відмітками про їх відправлення (поштові квитанції, підтвердження електронного відправлення тощо); роздруківки (скріншоти) змін, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»), що підтверджують призупинення відображення відомостей про розшук ОСОБА_1 ; довідку про виконання ухвали суду, завірену підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 та печаткою установи.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що згідно з даними Реєстру «Оберіг» станом на 17.11.2025 року перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 через порушення правил військового обліку. Заявник зазначає, що жодних порушень ним не вчинялось та відповідно не складалось протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності. Натомість позначка про розшук ОСОБА_1 значно ускладнює його психо - емоційний стан, ставить обмеження наявного життя та створює об'єктивні побоювання за власну безпеку та репутацію. Заявник вказує, що невжиття засобів забезпечення адміністративного позову значно ускладнить відновлення його порушеного права та просить вжити заходи забезпечення.
Заяву зареєстровано за № 668зп-25/160/32324/25 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025року передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Відповідно до ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з ч.2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно із частиною 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Суд, приймаючи рішення про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який можливо застосувати, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Тобто, з даної норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності учасників справи.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуальної рівності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до витягу з військово - обліковому документі у «Резерв+» щодо ОСОБА_1 наявна відмітка - «Порушення правил військового обліку».
За результатами розгляду адвокатського запиту Дніпровським районним управлінням поліції №1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області надано відповідь від 14.10.2025 року №310002-2025, якою повідомлено, що станом на 14.10.2025 року за даними системи ІПНП наЯвне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за №15740 від 09.05.2025 у Відділі поліції №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП та внесено до ІПНП ІНФОРМАЦІЯ_4 за №Е2116223 від 09.05.2025
28.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про виключення з розшуку, скасування заходів щодо доставлення та визнання таким, що не є порушником правил військового обліку.
У відповідь на звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 надано відповідь №4/7052 від 31.10.2025 року, якою повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних з 05.06.2024 року, без поважних причин протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, а саме в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, зобов'язаний був уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному ( міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Відтак з причин порушення абз. 6 пункту 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було направлено звернення до органів Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особу, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в порядку пункту 15 постанови КМУ від 16.05.2024р. №560.
Наведена вище відмова у знятті з розшуку під час мобілізації і є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Суд зауважує, що позивач, подаючи заяву про забезпечення позову та, перераховуючи можливі негативні наслідки у випадку незадоволення поданої заяви, жодних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, не надав, а подана заява ґрунтується лише на припущеннях.
Як слідує із заяви про забезпечення позову, вимоги позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обґрунтовано посиланням на очевидну протиправність оскаржуваних дій відповідача щодо відмови у знятті відмітки про розшук під час мобілізації.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
В контексті спірних правовідносин задоволення заяви про забезпечення позову у заявлений ОСОБА_1 спосіб буде вирішенням адміністративного позову по суті спору, що не відповідає завданням адміністративного судочинства, покладених на інститут забезпечення адміністративного позову.
Як вже зазначалось, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась із заявою.
Так, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, надавши оцінку доводам заявника, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 153, 152, 154, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/31827/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.С. Рябчук