19 листопада 2025 року Справа №160/17487/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. розглянувши заяву представника позивача про відвід головуючого судді у адміністративній справі №160/17487/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Платошин Олег Миколайович через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою від імені ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - Міністерства оборони України, щодо не виплаті різниця грошового забезпечення ОСОБА_1 , компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік у кількості 27 днів, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік у кількості 05 днів; компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік у кількості 18 днів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов'язання нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.08.2024 року по звітну дату;
- зобов'язати Міністерства оборони України виплатити різниця грошового забезпечення ОСОБА_1 , компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік у кількості 27 днів, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік у кількості 05 днів; компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік у кількості 18 днів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов'язання нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.08.2024 року по звітну дату.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №160/17487/25 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 10.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
19.11.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Бондар М.В. від розгляду справи №160/17487/25.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що 10.11.2025 у справі № 160/17487/25 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Втім, відповідно постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №160/17487/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 про повернення позовної заяви у справі №160/17487/25 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник позивача просить відвести суддю Бондар М.В. від розгляду справи №160/17487/25 з посиланням на частину 2 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суд, дослідивши подану представником позивача заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
На підставі частини 2 статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Бондар М.В., суд зазначає, що суддя Бондар М.В. не брала участі у вирішенні цієї справи в суді апеляційної інстанції, що виключає можливість застосування частини 2 статті 37 КАС України при вирішенні питання щодо можливості розгляду суддею Бондар М.В. цієї справи в суді першої інстанції.
Отже, вказані представником позивача обставини не можуть бути підставою для відводу судді по цій справі.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача доводи для відводу судді не є підставою для задоволення заяви про відвід судді; заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями виключають участь судді Бондар М.В. у розгляді справи №160/17487/25.
З огляду на викладене, суд вважає заяву представника позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. - необґрунтованою.
Згідно з частиною 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати заяву представника позивача про відвід головуючого судді у адміністративній справі №160/17487/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - необґрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/17487/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар