20 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9982/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Оснастка-Маркет» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,
Товариство з додатковою відповідальністю «Оснастка-Маркет» (далі - ТзДВ «Оснастка-Маркет», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA205100/2025/000189.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митні декларації (далі - МД) №25UA205100004197U5 та №25UA205100004210U2, в яких митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 та від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA 205100/2025/000189. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.29-40). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме за МД №25UA205100004210U2 від 16.06.2025: в пункті 2.6 контракту від 15.05.2025 №C25-1030 зазначено, що продавець несе усі ризики і втрати від пошкоджень товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, а покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, що не відповідає умовам поставки DAP UA Нововолинськ. Відповідно до умов поставки товару DAP продавець зобов'язаний: виконати експортне митне оформлення і доставити товар до узгодженого пункту призначення. Покупець зобов'язаний: розвантажити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в пункті призначення. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові; в пункті 4.1 контракту від 15.05.2025 №C25-1030 та рахунку-фактурі від 06.06.2025 № RE25-1036 передбачена 100% передоплата за товар. Декларантом не надано до митного оформлення відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004210U2; пункт 2.7 контракту передбачає подання митної декларації країни відправлення. Декларантом не надано відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004210U2. Що стосується МД №25UA205100004197U5 від 16.06.2025, то митним органом встановлено наступні розбіжності: в пакувальному листі зазначені умови поставки товару DAP - 57101 LINHARTICE, CZECH REPUBLIC (INCOTERMS-2020), що суперечить умовам поставки товару, які зазначені в графі 20 МД 25UA205100004197U5 - DAP UA Нововолинськ; в графі 15 МД №25UA205100004197U5 зазначено країна відправлення Німеччина, тоді як відповідно до CMR від 12.06.2025 № 25-1035 UA (графа 4 ) завантаження товару здійснено в CZECH REPUBLIC (57101 LINHARTICE) 4; в пункті 2.6 контракту від 15.05.2025 № C25-1030 зазначено, що продавець несе усі ризики і втрати від пошкоджень товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, а покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, що не відповідає умовам поставки DAP UA Нововолинськ. Відповідно до умов поставки товару DAP продавець зобов'язаний: виконати експортне митне оформлення і доставити товар до узгодженого пункту призначення. Покупець зобов'язаний: розвантажити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в пункті призначення. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові; в пункті 4.1 контракту від 15.05.2025 № C25-1030 та рахунку-фактурі від 06.06.2025 № RE25-1035 передбачена 100% передоплата за товар. Декларантом не надано до митного оформлення відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004197U5; пункт 2.7 контракту передбачає подання митної декларації країни відправлення. Декларантом не надано відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004197U5.
Крім того, відповідач зазначає, що за МД відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.
Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Декларантом за МД №25UA205100004210U2 від 16.06.2025 на вимогу було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000007WBDAB7, копію фактури на закупівлю від продавця від 21.05.2025 №INV1A07413650000000198, від 03.06.2025 №INV1A07413650000000224, платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025№ 9. За результатом опрацювання додатково наданих документів було встановлено, що у копії митної декларації від 12.06.2025 25CZ51000007WBDAB7 вартість товару (590 663,00 чеських крони) не відповідає вартості товару згідно фактури від 06.06.2025 № RE25-1036 (23750,00 євро або 588 762,00 чеських крони по курсу 24,790). Платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 не може бути взяте до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216 та не відповідає умовам оплати, які передбачені контрактом. Переліку запитуваних митницею документів не надано та листом від 17.06.2025 №3 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
За МД №25UA205100004197U5 від 16.06.2025 декларантом позивача на вимогу митного органу було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000001CTAYB1, фактуру на закупівлю від продавця від 21.05.2025 №INV1A07413650000000198, документ за кодом 3001 від 27.05.2025 б/н, платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №8. За результатом опрацювання додатково наданих документів було встановлено, що у копії митної декларації від 12.06.2025 25CZ51000001CTAYB1 вартість товару (387 97,00 чеських крони) не відповідає вартості згідно фактури від 06.06.2025 № RE25-1035 (15600,00 євро або 386 724,00 чеських крони по курсу 24,790). Платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 не може бути взяте до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216. Переліку запитуваних митницею документів не надано та листом від 17.06.2025 № 4 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
В подальшому митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA 205100/2025/000189. Митну вартість товару №1, 2, 3 згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме: товар №1 на рівні 2,28 євро за кг за ЕМД від 17.05.2025 №25UA100230010122U4; товар №2 на рівні 3,00 євро за кг за МД від 12.09.2024 № 24UA100210155040U7; товар №3 на рівні 1,6060 євро/кг за ЕМД від 30.05.2025 №25UA408020020504U8. Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 також визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС на рівні 1,5861 євро/кг за ЕМД від 15.10.2024 № 24UA100380341817U6.
З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA 205100/2025/000189 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив (а.с.116-117) позивач просив позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що ними було надано всі необхідні, визначені статтею 52 МК України документи для визначення митної вартості товарів, а сумніви відповідача є безпідставними. Що стосується зауважень відповідача стосовно неналежної форми платіжної інструкції в іноземній валюті, то позивач зазначає, що платіжна інструкція підписується тільки електронним підписом. Згідно платіжних інструкцій позивачем сплачено суму, яка зазначена в контракті, проведена банком, наявний підпис та печатка виконавця надавача платіжних послуг, що в повній мірі дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату на зазначену суму, а тому не може вважатися обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся. Крім того, позивач зазначає, що всі платежі здійснювалися в євро, а не в чеських кронах, як вказано в матеріалах митниці. При цьому зауваження викладені відповідачем у відзиві не містять вказівок як саме вони вплинули на митну вартість товарів, а отже не можуть бути основою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. У свою чергу, факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв'язку із заявленням товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
15.05.2025 між ТзДВ «Оснастка-Маркет» (покупець) та компанією «Glaub Werkzeugmaschinen GmbH» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №С25-1030, за умовами якого продавець зобов'язується доставити, а покупець оплатити та прийняти станки, які раніше були у використанні і/та оснастку до них (у подальшому товар) комплектації, кількості і номенклатурі у відповідності до специфікацій до цього договору, яка є його невід'ємною частиною. Продавець поставляє товар згідно Інкотермс-2020 на умовах, вказаних в специфікаціях на кожну партію товару. Продавець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця. Покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту погрузки товару на автотранспорт покупця. Поставка товару повинна бути здійснена на протязі 60 днів з моменту отримання продавцем оплати по інвойсу. Покупець зобов'язується провести 100% оплату товару у відповідності з умовами, викладених у специфікаціях. Оплата проводиться шляхом міжнародного електронного грошового переводу на рахунок продавця, вказаний в пункті 10 цього договору (пункти 1.1, 2.2, 2.6, 2.8, 4.1 договору, а.с.8-9).
Згідно з специфікації від 26.05.2025 №02 сторони погодили, що загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації складає 15600 євро. Умови оплати - 100% попередня оплата. Умови поставки - DAP Novovolynsk, Ukraine (Інкотермс-2020). Термін відвантаження - 30 робочих днів з дати отримання 100% оплати (а.с.10).
Специфікацією від 26.05.2025 №3 сторони погодили поставку товару на загальну суму 23750 євро. Умови оплати - 100% попередня оплата. Умови поставки - DAP Novovolynsk, Ukraine (Інкотермс-2020). Термін відвантаження - 30 робочих днів з дати отримання 100% оплати (а.с.10 зворот-11).
16.05.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: « товар 1: «Верстат різенарізний: пристрій для нарізання різьби, марки RASCAMAT - 1шт. б/у. Для зручності транспортування знаходиться у розібраному вигляді. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві»; товар 2: «Підіймачі гідравлічні: гідравлічний підкатний підйомний пристрій марки DEMA тип WK3MH - 1шт. б/у, 2007 р/в, серійний номер 24312. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві»; товар 3: «Обладнання для обробки пластмаси в іншому місці не зазначені, машини інжекційно-иварні: термопластавтомат марки KRAUSS MAFFEI-KM 160-750 CX -1шт., б/у - 2006 р/в; для лиття під тиском деталей з пластмас. Для зручності транспортування знаходиться у розібраному вигляді. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві»; товар 4: «Навантажувач самохідний з електродвигуном: марки JUNGHEINRICH - EJE 230 - 1шт., б/у. Рік виготовлення - 2016. Machine number: 91608775. Для зручності транспортування знаходиться у розібраному вигляді. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві»; товар 5: «Гвинтовий компресор з баком та масловіддільником (розібраний), марки Atlas Copco - GA75VSD FF - 1шт., б/у 2015 р/в, серійний номер: НОМЕР_1 . Для зручності транспортування знаходиться у розібраному вигляді. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві», декларант позивача подав МД №25UA205100004210U2 (а.с.61 зворот-63). Фактурна вартість товару становить 23750,00 євро (еквівалентно 1132699,25 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1132699,25 грн. До митної декларації додано: договір купівлі-продажу від 15.05.2025 №C25-1030 (а.с.8-9); специфікацію від 26.05.2025 №03 (а.с.10 зворот-11); інвойс від 06.06.2025 №RE25-1036 (а.с.73 зворот-74); пакувальний лист від 06.06.2025 №LS25-1036 (а.с.74 зворот-75); автотранспортну накладну від 12.06.2025 №25-1036 UA (а.с.77 зворот).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару 1, 2, 3, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
На електронне повідомлення митниці декларантом було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000007WBDAB7 (а.с.76-77); копію фактури на закупівлю від продавця від 21.05.2025 №INV1A07413650000000198 (а.с.108 зворот-110) та від 03.06.2025 №INV1A07413650000000224 (а.с.78-81); платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 № 9 (а.с.75 зворот) та листом від 17.06.2025 № 3 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.85).
17.06.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2025/000008/2 (а.с.60-61) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000189 (а.с.18).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «в пункті 2.6 контракту від 15.05.2025 №C25-1030 зазначено, що продавець несе усі ризики і втрати від пошкоджень товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, а покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, що не відповідає умовам поставки DAP UA Нововолинськ. Відповідно до умов поставки товару DAP продавець зобов'язаний: виконати експортне митне оформлення і доставити товар до узгодженого пункту призначення. Покупець зобов'язаний: розвантажити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в пункті призначення. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові; в пункті 4.1 контракту від 15.05.2025 № C25-1030 та рахунку-фактурі від 06.06.2025 № RE25-1036 передбачена 100% передоплата за товар. Декларантом не надано до митного оформлення відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004210U2; пункт 2.7 контракту передбачає подання митної декларації країни відправлення. Декларантом не надано відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004210U2».
Що стосується додатково наданих документів, то за результатом їх опрацювання було встановлено, що у копії митної декларації від 12.06.2025 №25CZ51000007WBDAB7 вартість товару не відповідає вартості товару згідно фактури від 06.06.2025 № RE25-1036. Платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 не може бути взяте до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216 та не відповідає умовам оплати, які передбачені контрактом.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме: рівень митної вартості товару 1 становить 2,28 євро за кг за ЕМД від 17.05.2025 №25UA100230010122U4; рівень митної вартості товару 2 становить 3,00 євро за кг за ЕМД від 12.09.2024 №24UA100210155040U7; рівень митної вартості товару 3 становить 1,6060 євро за кг за ЕМД від 30.05.2025 №25UA408020020504U8.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205100004230U1 від 17.06.2025 (а.с.68 зворот-70).
Крім того, 16.05.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Обладнання для обробки пластмаси в іншому місці не зазначені машини інжекційно-иварні: термопластавтомат марки KRAUSS MAFFEI-KM 420-2000 CX в комплекті з маніпулятором - 1шт., б/у - 2008 р/вв, для лиття під тиском деталей з пластмас. Для зручності транспортування знаходиться у розібраному вигляді. Наявні сліди використання та пошкоджень, корозії, подряпини. Не військового призначення. Буде використовуватись у власному виробництві», декларант позивача подав МД №25UA205100004197U5 (а.с.87). Фактурна вартість товару становить 15600,00 євро (еквівалентно 744004,56 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 744004,56 грн. До митної декларації додано: договір купівлі-продажу від 15.05.2025 №C25-1030 (а.с.8-9); специфікацію від 26.05.2025 №02 (а.с.103 зворот); інвойс від 06.06.2025 №RE25-1035 (а.с.104); пакувальний лист від 06.06.2025 №LS25-1035 (а.с.104 зворот); автотранспортну накладну від 12.06.2025 №25-1035 UA (а.с.106).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
На електронне повідомлення митниці декларантом було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000001CTAYB1 (а.с.105 зворот); фактуру на закупівлю від продавця від 21.05.2025№INV1A07413650000000198 (а.с.108 зворот-110); платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №8 (а.с.105) та листом від 17.06.2025 № 4 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.111).
17.06.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2025/000009/2 (а.с.86) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190 (а.с.23 зворот).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «в пакувальному листі зазначені умови поставки товару DAP - 57101 LINHARTICE, CZECH REPUBLIC (INCOTERMS-2020), що суперечить умовам поставки товару, які зазначені в графі 20 МД 25UA205100004197U5 - DAP UA Нововолинськ; в графі 15 МД №25UA205100004197U5 зазначено країна відправлення Німеччина, тоді як відповідно до CMR від 12.06.2025 № 25-1035 UA (графа 4 ) завантаження товару здійснено в CZECH REPUBLIC(57101 LINHARTICE); в пункті 2.6 контракту від 15.05.2025 № C25-1030 зазначено, що продавець несе усі ризики і втрати від пошкоджень товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, а покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, що не відповідає умовам поставки DAP UA Нововолинськ. Відповідно до умов поставки товару DAP продавець зобов'язаний: виконати експортне митне оформлення і доставити товар до узгодженого пункту призначення. Покупець зобов'язаний: розвантажити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в пункті призначення. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові; в пункті 4.1 контракту від 15.05.2025 № C25-1030 та рахунку-фактурі від 06.06.2025 № RE25-1035 передбачена 100% передоплата за товар. Декларантом не надано до митного оформлення відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004197U5; пункт 2.7 контракту передбачає подання митної декларації країни відправлення. Декларантом не надано відповідні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100004197U5».
Що стосується додатково наданих документів, то за результатом їх опрацювання було встановлено, що у копії митної декларації від 12.06.2025 №25CZ51000001CTAYB1 вартість товару не відповідає вартості згідно фактури від 06.06.2025 № RE25-1035. Платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 не може бути взяте до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме: рівень митної вартості товару становить 1,5861 євро за кг за ЕМД від 15.10.2024 №24UA100380341817U6.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205100004234U1 від 17.06.2025 (а.с.100 зворот-101).
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД від 16.06.2025 №25UA205100004210U2 декларант позивача подав наступні документи: договір купівлі-продажу від 15.05.2025 №C25-1030 (а.с.8-9); специфікацію від 26.05.2025 №03 (а.с.10 зворот-11); інвойс від 06.06.2025 №RE25-1036 (а.с.73 зворот-74); пакувальний лист від 06.06.2025 №LS25-1036 (а.с.74 зворот-75); автотранспортну накладну від 12.06.2025 №25-1036 UA (а.с.77 зворот). При цьому, додатково на запит митного органу декларантом було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000007WBDAB7 (а.с.76-77); копії фактур на закупівлю від продавця від 21.05.2025 №INV1A07413650000000198 (а.с.108 зворот-110) та від 03.06.2025 №INV1A07413650000000224 (а.с.78-81); платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 № 9 (а.с.75 зворот). У свою чергу, до МД від 16.06.2025 №25UA205100004197U5 декларант позивача подав наступні документи: договір купівлі-продажу від 15.05.2025 №C25-1030 (а.с.8-9); специфікацію від 26.05.2025 №02 (а.с.103 зворот); інвойс від 06.06.2025 №RE25-1035 (а.с.104); пакувальний лист від 06.06.2025 №LS25-1035 (а.с.104 зворот); автотранспортну накладну від 12.06.2025 №25-1035 UA (а.с.106). Додатково на запит митного органу декларантом було надано: копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000001CTAYB1 (а.с.105 зворот); фактуру на закупівлю від продавця від 21.05.2025№INV1A07413650000000198 (а.с.108 зворот-110); платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2025 №8 (а.с.105).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, відповідно до інвойсу від 06.06.2025 №RE25-1036 вартість товару становить 23750,00 євро, а відповідно до інвойсу від 06.06.2025 №RE25-1035 вартість товару становить 15600 євро. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.
Ціна товару в інвойсі від 06.06.2025 №RE25-1036 (23750,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 16.06.2025 №25UA205100004210U2 (графа 22), а ціна товару в інвойсі від 06.06.2025 №RE25-1035 (15600,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 16.06.2025 №25UA205100004197U5 (графа 22).
На вимогу митного органу до митної декларації надано платіжні документи про оплату товару від 10.06.2025 №9 та від 10.06.2025 №8.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 16.06.2025 №25UA205100004210U2 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 06.06.2025 №RE25-1036, а вказана в МД від 16.06.2025 №25UA205100004197U5 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 06.06.2025 №RE25-1035. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо аргументів відповідача у спірних рішеннях від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 про те, що в пункті 2.6 контракту від 15.05.2025 №C25-1030 зазначено, що продавець несе усі ризики і втрати від пошкоджень товару до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, а покупець несе усі ризики і втрати від пошкодження товару з моменту завантаження товару на автотранспорт покупця, що не відповідає умовам поставки DAP UA Нововолинськ, суд зазначає наступне.
Дійсно, положення пункту 2.6 договору від 15.05.2025 №C25-1030 суперечать умовам поставки DAP, оскільки умови поставки DAP (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Разом з тим, відповідач не враховує пункт 2.2 контракту від 15.05.2025 №C25-1030, яким передбачено, що продавець поставляє товар згідно Інкотермс-2020 на умовах, вказаних в специфікаціях на кожну партію товару. У специфікаціях від 26.05.2025 №03 та від 26.05.2025 №02 сторони погодили умови поставки саме DAP Нововолинськ. Відтак, враховуючи той факт, що контракт від 15.05.2025 №C25-1030 одночасно містить пункти, один з яких чітко визначає момент переходу ризиків продавця та покупця, у той же час, інший містить положення про те, що умови поставки зазначаються у специфікації, то пріоритет слід надавати саме специфікації, оскільки договір прямо вказує, що умови поставки визначаються в ній. Суд зауважує, що специфікація є частиною договору, яка конкретизує умови договору, в тому числі умови поставки, а тому у випадку розбіжностей між загальними положеннями договору і специфікацією, слід застосовувати специфікацію. Враховуючи вищевказане, суд вважає безпідставними твердження митного органу про те, що вказана обставина може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові, оскільки з поданих документів не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов'язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв'язку із продажем йому товару компанією «Glaub Werkzeugmaschinen GmbH». Докази понесення позивачем інших витрат в матеріалах справи відсутні, такі докази не надані й відповідачем.
Щодо тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях про ненадання до митного оформлення документів, які підтверджують факт 100% передоплати, а також про ненадання митних декларацій країни відправлення, то суд зауважує, що декларантом позивача на вимогу митного органу було подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 та від 10.06.2025 №8 та копії митних декларацій країни відправлення від 12.06.2025 №25CZ51000007WBDAB7 та від 12.06.2025 №25CZ51000001CTAYB1.
Також, на думку суду, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що платіжні документи про оплату товару від 10.06.2025 №9 та від 10.06.2025 №8 не можуть бути підтвердженням факту оплати за оцінюваний товар, з огляду на те, що не містять обов'язкових реквізитів та не відповідають умові оплати за товар, оскільки ні в оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позовну заяву, не конкретизовано, які саме обов'язкові реквізити відсутні у вказаних документах та в чому полягає суперечність в умовах оплати.
Разом з тим, у платіжній інструкції від 10.06.2025 №9 вказано призначення платежу «Рrерауment for equipment and device s according to contract С25-1030 dated 15.05.2025, specification 03 dated 26.05.2025» - оплата згідно з договором С25-1030 від 15.05.2025 та специфікацією 03 від 26.05.2025, а у платіжній інструкції від 10.06.2025 №8 вказано призначення платежу «Рrерауment for the automatic inject ion molding machine according to contract С25-1030 dated 15.05.2025, specification 02 dated 26.05.2025 - оплата згідно з договором С25-1030 від 15.05.2025 та специфікацією 02 від 26.05.2025. Платежі здійснено на рахунок продавця компанії «Glaub Werkzeugmaschinen GmbH», платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Такі платіжні інструкції оформлені з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містять відмітку банку про проведення оплати. Згідно встановлених обставин справи оплата за товар проведена в повному обсязі. При цьому, оплата проведена відповідно до умов, узгоджених сторонами в договорі та специфікаціях, а саме 100% попередня оплата.
Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.06.2025 №9 та від 10.06.2025 №8 є належними доказами та підтверджують факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у розмірі 23750 євро та 15600 євро як 100% попередню оплату за товар згідно контракту від 15.05.2025 №C25-1030 та специфікацій від 26.05.2025 №03 та від 26.05.2025 №02.
Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 про розбіжності в умовах поставки, які зазначені в пакувальному листі - DAP - 57101 LINHARTICE, CZECH REPUBLIC та в графі 20 МД 25UA205100004197U5 - DAP UA Нововолинськ, то суд зазначає, що пакувальний лист - це супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. При цьому, пакувальний лист не є первинним документом, що підтверджує митну вартість товару, адже не містить вартісних показників та в розумінні статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару. У той же час, з поданих митному органу документів чітко вбачається, що товар поставлявся на умовах DAP Нововолинськ, в іншому випадку (зокрема, у випадку поставки товару на умовах DAP - 57101 LINHARTICE, CZECH REPUBLIC), вказаний товар мав би прямувати в Чехію та не був би предметом здійснення митного контролю відповідачем.
Також суд не бере до уваги твердження відповідача в оскаржуваному рішенні від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2 про те, що в графі 15 МД №25UA205100004197U5 зазначено країна відправлення Німеччина, тоді як відповідно до CMR від 12.06.2025 № 25-1035 UA (графа 4) завантаження товару здійснено в CZECH REPUBLIC (57101 LINHARTICE), оскільки митний орган не наводить жодних аргументів, яким чином вказана розбіжність вплинула на правильність визначення митної вартості товару. У той же час, суд зауважує, що компанія продавець «Glaub Werkzeugmaschinen GmbH» зареєстрована саме в Німеччині.
З приводу тверджень відповідача про те, що числове значення вартості в митних деклараціях країни відправлення не відповідає вартості товарів, зазначених в інвойсах, суд зазначає, що відповідно до інвойсів від 06.06.2025 №RE25-1036 та від 06.06.2025 №RE25-1035 вартість товару визначалася у євро. Незважаючи на те, що в деклараціях країни відправлення вартість товару визначена у чеських кронах, згідно з наданими до митного оформлення інвойсами від 06.06.2025 №RE25-1036 та від 06.06.2025 №RE25-1035 вартість товару визначена в євро, тобто вартість товару в чеських кронах взагалі не визначалась. Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Митна декларація країни відправлення у даному випадку підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Таким чином, в експортних деклараціях йдеться про статистичну вартість (митну) в національній валюті в державі-члена Євросоюзу, де подається митна декларація, тобто, наведене числове значення в чеських кронах при конвертації валют у митних цілях в Чеській Республіці.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Щодо дій відповідача про витребування додаткових документів, то суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо необхідності надання транспортних (перевізних) документів, то суд зауважує, що позивачем не було понесено будь-яких транспортних витрат, а тому, з урахуванням умов поставки товару, останній був позбавлений можливості надати будь-які транспортні документи у зв'язку з їх відсутністю.
При цьому, безпідставною є вимога митного органу про надання страхових документів, оскільки з поданих митному органу документів чітко вбачається, що страхування товару не здійснювалося. Доказів протилежного відповідачем не надано.
У свою чергу, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA 205100/2025/000189 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2, які судом визнано протиправними та скасовано, тому вказані картки відмови також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 12112,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2025 №3388 (а.с.6а).
Предметом позову у цій справі є два рішення майнового характеру (рішення про коригування митної вартості товару) та два рішення немайнового характеру (картки відмови).
При цьому, позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ціною позову у цій категорії справ у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №804/2035/17).
З МД №25UA205100004230U1, за якою товар було випущено у вільний обіг, вбачається, що різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, становить 62456,38 грн, а по МД №25UA205100004234U8 різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, становить 294335,99 грн, разом різниця митних платежів становить 356792,37 грн. Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою з вимогами майнового характеру (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 4281,51 грн (356792,37 грн х 1,5% х 0,8 = 4281,51 грн).
Що стосується вимог немайнового характеру, то відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою з вимогами немайнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу) становить 4844,80 грн (3028 грн х 2 х 0,8 = 4844,80 грн).
Отже, з урахуванням наведених приписів розмір судового збору за подання цього позову становить 9126,31 грн, який у зв'язку із задоволенням позову належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Решту судового збору може бути повернуто за окремо поданим клопотанням позивача відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA205100/2025/000009/2, від 17.06.2025 №UA205100/2025/000008/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000190, №UA 205100/2025/000189.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Оснастка-Маркет» судовий збір у сумі 9126,31 грн (дев'ять тисяч сто двадцять шість грн 31 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Оснастка-Маркет» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 25, ідентифікаційний код 23252112).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя О. О. Андрусенко