20 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9918/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання повної інформації щодо походження нарахувань штрафних санкцій за несвоєчасне сплачення єдиного соціального внеску; зобов'язання відповідача надати повну і деталізовану інформацію щодо походження нарахувань штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску - надати детальні розрахунки окремо по нарахованих штрафах та нарахованій пені, помісячно за увесь загальний період нарахувань, із зазначенням: кожної із сум нарахованих, але несвоєчасно сплачених внесків; кожного з періодів, тобто дат початку, кінця та кількості днів, за які було нараховано пеню на кожний несвоєчасно сплачений внесок; кожного з періодів, тобто дат початку, кінця та кількості днів, за які було нараховано штраф на кожний несвоєчасно сплачений внесок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клименко Г.В. від 27.03.2025 було відкрито виконавче провадження №77625135 про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0664-0320У, виданої 31.05.2025 ГУ ДПС у Волинській області про стягнення з ОСОБА_1 68632,70 грн (яка перебувала на обліку як фізична особа-підприємець (далі - ФОП) в період з 11.01.2010 по 19.09.2024).
28.03.2025 представник позивача звернувся до Ковельської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області із запитом на інформацію, в якому просив надати детальну інформацію про наявність у позивача непогашеної заборгованості, із зазначенням походження, часу виникнення, зазначенням сум помісячно.
У відповідь на вказаний запит, ГУ ДПС у Волинській області в листі від 02.04.2025 №6959/6/03-20-24-05-06 зазначило суми заборгованості із ЄСВ та періоди за які ці суми були нараховані, а також те, що за несвоєчасну сплату позивачу нараховано штраф в розмірі 20% своєчасно не сплачених сум та пені 0,1% на суми сплаченої недоїмки за кожен день прострочення платежу.
Проте, як зазначає представник позивача, у вказаній відповіді не було зазначено походження непогашеної заборгованості із зазначенням походження, часу виникнення та зазначенням сум помісячно, у зв'язку із чим 14.04.2025 він звернувся до Ковельської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області з претензією в порядку досудового врегулювання спору, в якій просив надати повну, детальну інформацію щодо походження нарахувань штрафних санкцій (повні та детальні розрахунки) з зазначенням всіх періодів за які було нараховано кожну зі складових штрафних санкцій (штрафу та пені), а також просив провести перерахунок штрафних санкцій за період з 24.02.2022 по 01.08.2023, надати новий деталізований розрахунок та відкликати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2025 №Ф-0664-0320У.
Листом від 23.04.2025 №9097/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС у Волинській області надало документ «Розрахунок штрафних санкцій», проте у відповіді не зазначено чи було нараховано пеню і штраф за період з 24.02.2022 по 01.08.2023, що на думку позивача є порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI), оскільки на запит надано неповну інформацію.
З наведених підстав позивач просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відмовлено у залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ковельське управління Головного управління ДПС у Волинській області (а.с.22).
У відзиві на позовну заяву (а.с.25-29) представник відповідача позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції вказав, що листом від 02.04.2025 №6959/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС у Волинській області надало повну інформацію, зокрема, зазначено, що донарахування було сформоване на основі даних ІКС «Податковий блок», наявне посилання у зв'язку з чим було донараховано відповідні суми (з 2017 року у разі, якщо ФОП не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску), розписано у які періоди та за які періоди було здійснено донарахування та у яких розмірах, також додано розрахунок пені за несвоєчасну сплату донарахованого ЄСВ. Відповідач вважає, що позивачу було надано повну інформацію щодо сум нарахованих зобов'язань із ЄСВ та пені, а також зазначає, що дані суми обраховуються автоматично відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС, а не вручну. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 20.11.2024 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0032122405, відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 6078,72 грн та за період з 10.02.2018 по 14.11.2024 нарахована пеня в розмірі 62553,98 грн (а. с. 41).
21.01.2025 ГУ ДПС у Волинській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0664-0320У, у якій повідомило про наявність у позивача станом на 03.03.2025 заборгованості (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску в сумі 68632,70 грн, з яких 6078,72 грн штраф та 62553,98 грн недоїмка, яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги (а. с. 7).
Постановою головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клименко Г.В. від 27.03.2025 ВП № 77625135 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.01.2025 №Ф-0664-0320У (а. с. 6).
28.03.2025 представник Панасюк А.Б. звернувся до начальника Ковельської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області із запитом на інформацію, в якій просив надати детальну інформацію про наявність у Панасюк А.Б. непогашеної заборгованості, із зазначенням походження, часу виникнення, зазначенням сум помісячно (а.с. 8).
Листом від 02.04.2025 №6959/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило представника позивача, що проведеним аналізом інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску (код платежу 71040000) встановлено, що заборгованість по сплаті єдиного внеску виникла у наступних періодах:
- 09.02.2018 проведено нарахування за 2017 року в сумі 8448,00 грн;
- 19.04.2018 проведено нарахування за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.07.2018 проведено нарахування за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.10.2018 проведено нарахування за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.
Станом на 31.12.2018 заборгованість становила 15819,54 грн.
- 21.01.2019 проведено нарахування за ІV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.04.2019 проведено нарахування за І квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;
- 19.07.2019 проведено нарахування за ІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;
- 21.10.2019 проведено нарахування за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2457,18 грн.
Станом на 31.12.2019 заборгованість становила 26539,26 грн.
- 21.01.2020 проведено нарахування за ІV квартал 2019 року в сумі 2754,18грн;
- 21.04.2020 проведено нарахування за I квартал 2019 року в сумі 2078.12грн;
- 20.07.2020 проведено нарахування за ІІ квартал 2019 року в сумі 1039,06грн;
- 19.10.2020 проведено нарахування за ІІІ квартал 2019 року в сумі 3178,12 грн
Станом на 31.12.2020 заборгованість становила 35588,74грн.
- 21.01.2020 проведено нарахування за ІV квартал 2019 року в сумі 2754,18грн;
- 19.01.2021 проведено нарахування за ІV квартал 2020 року в сумі 2200,00грн;
Станом на 31.01.2021 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2021 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2022 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2023 заборгованість становила 37788,74грн.
- 23.09.2024 було сплачено 37788,74грн.
24.09.2024 року платником самостійно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, де відображено нарахування грудень 2020 року в сумі 1100,00грн.
Станом на 30.09.2024 року заборгованість становила 1100,00грн.
14.11.2024 було сплачено 1100,00грн.
24.12.2024 проведено нарахування штрафних санкцій та пені по рішенню від 20.11.2024 №0321222405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 68632,70 грн.
Станом на 02.04.2025 заборгованість становить 68632,70 грн (а.с. 9-10).
14.04.2025 представник позивача звернувся до начальника Ковельської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області із претензією, в якій просив надати повну, детальну інформацію щодо походження нарахувань штрафних санкцій (повні та детальні розрахунки) з зазначенням всіх періодів за які було нараховано кожну зі складових штрафних санкцій (штрафу та пені), а також просив провести перерахунок штрафних санкцій за період з 24.02.2022 по 01.08.2023, надати новий деталізований розрахунок та відкликати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2025 №Ф-0664-0320У (а.с. 11-12).
Листом від 23.04.2025 №9097/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що проведеним аналізом інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску (код платежу 71040000) встановлено, що заборгованість по сплаті єдиного внеску виникла за період І кварталу 2017 року - IV квартал 2020 року у сумі 37788,74 грн, та 24.09.2024 платником самостійно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, де відображено нарахування грудень 2020 року в сумі 1100,00грн. Після повного погашення заборгованості, 24.12.2024 проведено нарахування штрафних санкцій та пені по рішенню від 20.11.2024 №0321222405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 68632,70 грн. за період нарахованих обов'язкових внесків за І квартал 2017 року - IV квартал 2020 року (а.с. 13), а також долучено розрахунок штрафної санкції (а.с. 14).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 34 Конституції України встановлено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно з положеннями статті 5 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» (далі -Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Закон №2939-VI (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до статті 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями статті 4 Закону № 2939-VIвстановлено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що доступ до публічної інформації відповідно до Закону № 2939-VI є відкритим, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частин першої-другої статті 13 Закону № 2939-VIрозпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Статтею 14 Закону №2939-VI встановлено обов'язки розпорядника інформації, серед яких: обов'язок оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Положеннями частин першої-третьої статті 19 Закону № 2939-VIвстановлено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Статтею 22 Закону № 2939-VI передбачені випадки коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а також відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.
Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно достатті 15цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
У контексті викладеного суд звертає увагу, що ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
В пункті 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2016 у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
Отже, запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/27593/21.
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до начальника Ковельської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області із запитом на інформацію, в якій просив надати детальну інформацію про наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості, із зазначенням походження, часу виникнення, зазначенням сум помісячно (а.с. 8).
ГУ ДПС у Волинській області листом від 02.04.2025 6959/6/03-20-24-05-06 повідомило позивача, що проведеним аналізом інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску (код платежу 71040000) встановлено, що заборгованість по сплаті єдиного внеску виникла у наступних періодах:
- 09.02.2018 проведено нарахування за 2017 року в сумі 8448,00 грн;
- 19.04.2018 проведено нарахування за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.07.2018 проведено нарахування за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.10.2018 проведено нарахування за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.
Станом на 31.12.2018 заборгованість становила 15819,54 грн.
- 21.01.2019 проведено нарахування за ІV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
- 19.04.2019 проведено нарахування за І квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;
- 19.07.2019 проведено нарахування за ІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;
- 21.10.2019 проведено нарахування за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2457,18 грн.
Станом на 31.12.2019 заборгованість становила 26539,26 грн.
- 21.01.2020 проведено нарахування за ІV квартал 2019 року в сумі 2754,18грн;
- 21.04.2020 проведено нарахування за I квартал 2019 року в сумі 2078.12грн;
- 20.07.2020 проведено нарахування за ІІ квартал 2019 року в сумі 1039,06грн;
- 19.10.2020 проведено нарахування за ІІІ квартал 2019 року в сумі 3178,12 грн
Станом на 31.12.2020 заборгованість становила 35588,74грн.
- 21.01.2020 проведено нарахування за ІV квартал 2019 року в сумі 2754,18грн;
- 19.01.2021 проведено нарахування за ІV квартал 2020 року в сумі 2200,00грн;
Станом на 31.01.2021 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2021 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2022 заборгованість становила 37788,74грн.
Станом на 31.12.2023 заборгованість становила 37788,74грн.
- 23.09.2024 було сплачено 37788,74грн.
24.09.2024 року платником самостійно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, де відображено нарахування грудень 2020 року в сумі 1100,00грн.
Станом на 30.09.2024 року заборгованість становила 1100,00грн.
14.11.2024 було сплачено 1100,00грн.
24.12.2024 проведено нарахування штрафних санкцій та пені по рішенню від 20.11.2024 №0321222405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 68632,70 грн.
Станом на 02.04.2025 заборгованість становить 68632,70 грн (а.с. 9-10).
У листі від 02.04.2025 6959/6/03-20-24-05-06 також роз'яснено порядок застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ.
Суд також враховує, що листом від 23.04.2025 №9097/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що проведеним аналізом інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску (код платежу 71040000) встановлено, що заборгованість по сплаті єдиного внеску виникла за період І кварталу 2017 року - IV квартал 2020 року у сумі 37788,74 грн, та 24.09.2024 платником самостійно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, де відображено нарахування грудень 2020 року в сумі 1100,00грн. Після повного погашення заборгованості, 24.12.2024 проведено нарахування штрафних санкцій та пені по рішенню від 20.11.2024 №0321222405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 68632,70 грн. за період нарахованих обов'язкових внесків за І квартал 2017 року - IV квартал 2020 року (а.с. 13), а також долучено розрахунок штрафної санкції (а.с. 14).
Вказане вище свідчить про те, що відповідачем розглянуто та надано позивачу повну інформацію, яка ним запитувалась у заявах (запитах) від 28.03.2025 та від 14.04.2025.
У свою чергу, у вказаних вище заявах позивач (її представник) не просила надати детальні розрахунки окремо по нарахованих штрафах та нарахованій пені, помісячно за увесь загальний період нарахувань, із зазначенням: кожної із сум нарахованих, але несвоєчасно сплачених внесків; кожного з періодів, тобто дат початку, кінця та кількості днів, за які було нараховано пеню на кожний несвоєчасно сплачений внесок; кожного з періодів, тобто дат початку, кінця та кількості днів, за які було нараховано штраф на кожний несвоєчасно сплачений внесок, а тому у відповідача не виникло обов'язку надавати позивачу таку інформацію.
При цьому, суд ще раз наголошує, що листом від 02.04.2025 №6959/6/03-20-24-05-06 відповідач надав повні та деталізовані відомості з інтегрованої картки платника ОСОБА_2 , у тому числі щодо всіх проведених нарахувань єдиного внеску за період І квартал 2017 року - IV квартал 2020 року, динаміки заборгованості, сум сплачених платежів, подання декларації за 2020 рік, а також нарахування штрафних санкцій та пені за рішенням від 20.11.2024 №0321222405; у цьому ж листі надано роз'яснення порядку застосування фінансових санкцій. Надалі листом від 23.04.2025 №9097/6/03-20-24-05-06 ГУ ДПС повторно підтвердило обставини виникнення та погашення заборгованості за відповідні податкові періоди, зазначило про самостійне подання платником декларації, а також долучило розрахунок штрафних санкцій та пені.
Згідно частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доводів сторін та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Суддя О. О. Андрусенко