20 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12128/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Луцик Катерина Василівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо припинення з 01.01.2025 нарахування та виплати доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ (далі - Закон № 4059-ІХ), та зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, що дорівнює 2361,00 грн, до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин з 01.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та не працює.
Позивачу, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 140/30654/23, було призначено та виплачувалося підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ. Виплату вказаного підвищення відповідач припинив з 01.01.2025.
Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова № 1524), тому представник позивача звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату вказаної доплати.
Листом від 17.10.2025 № 0300-0308-8/69740 відповідач повідомив, що в результаті звірки відомостей про постійне місце проживання із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру виявлено, що у період з 26.12.1994 по 05.06.1996 та з 18.08.1997 по 12.09.2011 заявник не проживав у забрудненій території. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 не виплачується така надбавка.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та Постанови № 1524, та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Відсутність відповідних відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі не є підставою для припинення виплати спірної доплати до пенсії.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 32).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 12.11.2025 (а. с. 35-37) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що відомості щодо проживання позивача на радіоактивно забрудненій території у проміжки часу з 26.12.1994 по 05.06.1996 та з 18.08.1997 по 12.09.2011 за результатами звірки в Єдиному державному демографічному реєстрі про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення у вказаний період відсутні, оскаржувані дії відповідача є правомірними.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 16), знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії, не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а. с. 17), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 17.10.2025 № 0300-0308-8/69740 (а. с. 13) та вказані обставини встановлені також у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 140/30654/23 (а. с. 7-11).
Позивач, відповідно до витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади, від 24.03.2025 (а. с. 18), з 05.01.1977 по 26.12.1994, з 05.06.1996 по 18.08.1997 проживав в с. Видерта Камінь-Каширського району Волинської області, з 12.09.2011 по цей час - в м. Камінь-Каширський Волинської області, та вказані населені пункти відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 140/30654/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 26.03.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 7-11). З матеріалів справи видно, що виплату позивачу підвищення до пенсії на виконання вказаного судового рішення було припинено з 01.01.2025.
Листом від 17.10.2025 № 0300-0308-8/69740, у відповідь на звернення представника позивача з питання встановлення доплати ОСОБА_1 , відповідач повідомив, що в результаті звірки відомостей про постійне місце проживання із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру виявлено, що у період з 26.12.1994 по 05.06.1996 та з 18.08.1997 по 12.09.2011 заявник не проживав у забрудненій території. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не виплачується надбавка в розмірі 2361 грн (а. с. 13).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.12.1994 по 05.06.1996 та з 18.08.1997 по 12.09.2011.
Так, згідно із витягом з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади від 24.03.2025, позивач ОСОБА_1 у період з 05.01.1977 по 26.12.1994, з 05.06.1996 по 18.08.1997 проживав в с. Видерта Камінь-Каширського району Волинської області, а з 12.09.2011 по цей час - в м. Камінь-Каширський Волинської області, в період з 26.12.1994 по 05.06.1996 та з 18.08.1997 по 12.09.2011 у реєстрі територіальної громади відсутні відомості про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (а. с. 18).
З наданих позивачем копій сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_1 з 25.12.1998 по 29.08.2011 був зареєстрований в с. Млинове Ковельського району (колишнього Ратнівського району) Волинської області, про що проставлено штампи «прописаний» та «знято з реєстрації місця проживання» у розділі «місце проживання» на сторінках 11, 12 зазначеного паспорта (а. с. 25, 27).
Таким чином, судом встановлено, що позивач з 25.12.1998 по 29.08.2011 був зареєстрований у с. Млинове Ковельського району (колишнього Ратнівського району) Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, не віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Наявними у справі доказами підтверджується, що з 25.12.1998 по 29.08.2011 позивач змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, в подальшому повернувся на постійне місце проживання до цієї зони, та вказана обставина відповідно до абзацу другого статті 45 Закону № 4059-ІХ не дає підстав для встановлення позивачу у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. При цьому, той факт, що після призначення доплати до пенсії на виконання рішення суду від 13.11.2023 у справі № 140/30654/23 позивач не залишав своє місце постійного проживання та реєстрації на території гарантованого добровільного відселення, не впливає на висновок суду про відсутність підстав для встановлення позивачу з 01.01.2025 доплати відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ, оскільки ключовим у цьому випадку є та обставина, що у період з 25.12.1998 по 29.08.2011 позивач змінював місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки з 25.12.1998 по 29.08.2011 у реєстрі територіальної громади відсутні відомості про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, позивач у вказаний період змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, в подальшому повернувся на постійне місце проживання до цієї зони, та вказана обставина відповідно до абзацу другого статті 45 Закону № 4059-ІХ не дає підстав для встановлення позивачу у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, тому оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу з 01.01.2025 зазначеної доплати є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх