про відстрочення виконання судового рішення
20 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8295/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, позивач, стягувач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник, відповідач, боржник) про стягнення в дохід держави податкового боргу, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в сумі 35994,42 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, даний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 35994 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яності чотири) гривні 42 копійки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на рахунок UA248999980314070512000017483, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Каноницька ТГ/18010300, МФО 899998. Рішення набрало законної сили 30.10.2025.
11.11.2025 на адресу суду надійшла заява відповідача (боржника) ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №140/8292/25 терміном на дев'ять місяців до 29.06.2026.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що на її утримані перебуває двоє неповнолітніх дітей 13-ти та 3-х років, а також нею сплачується довгостроковий кредит. Боржник вказує, що з 2020 року працюю на підприємстві ТОВ «Айс-фудс» на посаді юрист. З 2021 по 2023 рік знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Станом на сьогоднішній день отримує заробітну плату в розмірі 39000,00 грн в місяць, з яких утримуються податки в розмірі 9 000,00 грн, отже розмір заробітної плати яку отримую на руки становить 30000,00 гривень. З даної суми коштів щомісячно сплачує 9500,00 грн на погашення заборгованості за кредитним договором, та в середньому 2500-4000 грн на сплату комунальних послуг та щомісячні заняття з логопедом меншої дитини в якого є проблеми з затримкою мовлення. Всього на проживання, харчування оплату за дитсадок та школу залишається 15 000,00 гривень. Інші джерела доходу відсутні. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що не в змозі виконати рішення суду в повному обсязі.
Крім того зауважує, що в період розгляду справи по суті нею вже було сплачено заборгованість в сумі 126656,22 грн, відтак наявні реальні наміри виконати судове рішення та погасити заборгованість.
Розгляд заяви представника про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №140/8295/25 було призначено до розгляду на 11:00 год 20.11.2025.
Головне управління ДПС у Рівненській області надіслало до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, у яких вказує, що боргу зменшилася, у зв'язку з частковою сплатою боржником податкового боргу та на даний час складає в загальному розмірі 35994,42 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300). При цьому, Відповідачка визначену контролюючим органом суму зобов'язання платила частинами. Тобто, першочергово погашення податкового боргу відбувалося згідно з черговістю його виникнення, тому визначена сума зобов'язання в даному позові погасилася не в повному обсязі, а частково та складає згідно ІКПП 35994,42 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300). Разом з тим, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позов ГУ ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 35994,42 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Рішення набрало законної сили.
Стягувач зазначає, що відповідно до статті 378 КАС України, розстрочення виконання судового рішення застосовується, з метою зменшення надмірного тягаря на боржника та такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим. У разі ухвалення судом рішення на користь ОСОБА_1 не позбавить її даного боргу, а навпаки призведе в подальшому до більшого накопичення заборгованості у відповідачки. Так як, на сьогодні після винесення судового рішення від 29.09.2025 згідно ІКПП ОСОБА_1 податковий борг збільшився та складає 57735,83 грн.
З наведених підстав просить відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
В судове засідання, призначене на 11:00 год. 20.11.2025, учасники справи та їх представники не прибули, проте подали заяви про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду без їх участі.
Частиною першою, другою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Розглянувши заяву відповідача та пояснення позивача та надані сторонами доказами, суд вважає, що заява про відстрочення виконання рішення суду підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.
У відповідності до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 КАС України).
Частиною четвертою статті 378 КАС України обумовлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до частини п'ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.
На підтвердження обґрунтованості заяви про відстрочення виконання судового рішення та складного матеріального становища до матеріалів справи заявником надано наступні копії документів: довідка про доходи за період квітень-вересень 2025 року від 21.10.2025 №31; свідоцтва про народження дітей; кредитний договір з додатком; платіжні інструкції про оплату за кредитним договором та платіжні інструкції про оплату комунальних послуг.
З аналізу наданих заявника документів, ОСОБА_1 на даний час не спроможна виконати зобов'язання, щодо погашення податкового боргу в розмірі 35994,42 грн.
Судом прийнято до уваги, що сума боргу 35994,42 грн, яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, з урахуванням доходів, витрат та обтяжень боржника є значною для неї та може призвести до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на її життєдіяльності. Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.
Суд звертає увагу, що відстрочення виконання судового рішення у даній справі не змінює статус заборгованості, податковий борг - несплачена сума узгодженого грошового зобов'язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. Наявність боргу і відстрочення виконання рішення суду про стягнення боргу не є шляхом уникнення виконання такого, тобто рішення про стягнення має бути виконано боржником, борг повинен бути сплачений.
Також суд звертає увагу на той факт, що в період розгляду справи по суті, ОСОБА_1 було сплачено 126656,22 грн податкового боргу, та платіжні інструкції наявні в матеріалах справи, відтак є достатньою підставою вважати, що в боржника наявні реальні наміри виконати судове рішення та погасити заборгованість.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду в цій справі, оскільки у відповідача відсутня можливість швидко погасити заборгованість.
Крім того, суд враховує, що заявник не ухиляється від виконання рішення, а шукає способи погашення заборгованості. Така поведінка є виявом добросовісності намірів заявника в частині виконання своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості.
Суд звертає увагу, що відстрочення виконання судового рішення у даній справі не змінює статус заборгованості.
Відповідно до частини п'ятої статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відтак, дослідивши долучені заявником докази, з метою дотримання розумного балансу між інтересами стягувача та реальними можливостями боржника погасити борг, з огляду на фінансове становище боржника, що є підстави для задоволення частково вказаної заяви щодо відстрочення виконання рішення суду терміном на чотири місяці з дня постановлення ухвали, тобто з 20.11.2025 до 20.03.2026 включно.
Керуючись статтями 229, 248, 378 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №140/8295/25 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 35994,42 грн терміном на чотири місяці з дня постановлення ухвали, а саме з 20.11.2025 до 20.03.2026 включно.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський