про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 листопада 2025 р. Справа № 120/16002/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницяькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницяькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За змістом пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16.07.2025 року у справі № 500/2276/24, відповідно до яких наголошено, що:
"17. Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
18. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, постає питання: яка саме норма - загальна (частина четверта статті 122 КАС України) чи спеціальна (пункт 56.19 статті 56 ПК України) підлягає застосуванню у цій справі при визначенні строків звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження таких податкових повідомлень-рішень.
19. Велика Палата враховує, що до подання позовної заяви до суду ФОП ОСОБА_1 оскаржила 08 листопада 2023 року до Державної податкової служби України податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2023 року, які передбачають нарахування грошових зобов'язань. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 застосувала процедуру досудового адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачкою. Тобто, відбувалась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, яка закінчилась 19 січня 2024 року - в день отримання позивачкою рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України.
20. Отже, при зверненні ФОП ОСОБА_1 до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після оскарження цих рішень контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку підлягала застосуванню норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України."
Повертаючись до обставин цього позову, суд зазначає, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 29.12.2023р., а саме: № 0889043-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889042-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889040-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889044-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889039-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889041-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889038-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889037-2408-0204-UA05040110000042036,
№ 0889036-2408-0204-UA05040110000042036.
При цьому, в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом представник позивача зазначає, що вищевказані оскаржувані податкові повідомлення - рішення були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом №0600068472410, а отримав позивач його 03.02.2024. Позивачем на вищевказані податкові рішення була подана скарга від 27.02.2024 р., відповідно до якої, позивач вважає, що дані податкові рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства.
В свою чергу, відповідач надав позивачу відповідь про результати розгляду даної скарги, відповідно до якої рішенням від 15.03.2025 скаргу позивача залишив без розгляду. Дане рішення позивач в установленому законом порядку не отримав, що підтверджується довідкою Укрпошти від 20.03.2024 р. про повернення рекомендованого поштового відправлення 0600099367838, яку було приклеєна на поштовий конверт цього поштового відправлення. На вимогу Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/15530/24 відповідачем було надано до суду відповідне клопотання про долучення доказів/документів від 13.10.2025 року, до якого було додано копія рішення від 15.03.2024 про залишення вищевказаної скарги позивача без розгляду, яку представник позивача отримав через систему «Електронний суд» 14.10.2025 року, що підтверджується карткою руху цього документа від 13.10.2025. Тобто позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність рішення про залишення його скарги на ППР без розгляду лише 14.10.2025р.
Представник позивача зазначає, що з урахуванням неотримання оскаржуваних ППР, позивач вчасно не зміг звернутися до суду з позовом про їх оскарження.
Разом з тим, в обгрунтування наведених доводів щодо пропуску строку звернення до суду з позовом, представником позивача до матеріалів позову надано скаргу від 05.12.2023 року про оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 № 0807823-2408-0204-UA05040110000042036, № 0807824-2408-0204-UA05040110000042036, № 0807822-2408-0204-UA05040110000042036, № 0807821-2408-0204-UA05040110000042036, № 0789126- 408-0204-UA05040110000042036 та № 0789127-2408-0204-UA05040110000042036.
При цьому, суд констатує, що вказана скарга від 05.12.2023 року, в якій позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 31.10.2023, жодним чином не стосується оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень від 29.12.2023р.
Отже, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 29.12.2023р., а саме: № 0889043-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889042-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889040-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889044-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889039-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889041-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889038-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889037-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889036-2408-0204-UA05040110000042036 ( як самої скарги, так і рішення ДПС України за результатами її розгляду).
Скарга від 27.02.2024 року та відповідь ДПС України від 15.03.2024 року, на які посилається представник позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, до матеріалів позову не долучені. Також доводи представника позивача, що з урахуванням неотримання оскаржуваних ППР, позивач вчасно не зміг звернутися до суду з позовом про їх оскарження, є голослівними і жодними доказами не підтверджені.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, суд констатує, що позивач 14.11.2025 року звернувся до суду з цим позовом, в якому оскаржує податкові повідомлення - рішення від 29.12.2023 року, які він отримав ще 03.02.2024 року, що ним визнається в позовній заяві.
Відтак, суд зазначає, що позов подано позивачем з порушення строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, а підстави, наведені представником позивача щодо причин пропуску строку та для його поновлення, визнаються судом неповажними.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви шляхом:
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення;
- надання доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.12.2023р., а саме: № 0889043-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889042-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889040-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889044-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889039-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889041-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889038-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889037-2408-0204-UA05040110000042036, № 0889036-2408-0204-UA05040110000042036, а також доказів отримання рішення податкового органу за результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницяькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна