Єдиний унікальний №335/5813/25 Головуючий в 1 інст. Калюжна В.В.
Провадження №33/807/1116/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
24 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої В.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Задорожньої В.О. на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 18 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 6 червня 2025 року, о 09 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Миру, біля буд. 20, у м. Запоріжжі, повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР.
Постановою судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Задорожня В.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що в ній є невідповідності обставинам справи, а також судом порушено норми матеріального і процесуального права, однобічно та не повно з'ясовано обставини справи.
Наголошує, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки суд без жодного фактичного аналізу та обґрунтування, просто перелічує наявні в матеріалах справи докази.
Вказує, що відповідно до сформульованої у протоколі фабули ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування. Однак, долучена до матеріалів справи постанова серії ЕНА № 4817885 від 26 травня 2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП не містить відомостей про набрання нею законної сили, чи не була вона оскаржена та скасована. При цьому, поліцейськими не долучено роздруківку електронної копії зазначеної постанови (витяг з ІПНА). Більш того, вказана постанова не містить жодного підпису та підтвердження того, що вона винесена та розглянута у відповідності до норм чинного законодавства та її копія вручена ОСОБА_1 .
Посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або відмову в її отримання, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.
Звертає увагу, що судом також повністю проігноровано задокументований відеозаписом факт того, що ОСОБА_1 достовірно не мав умислу на керування ТЗ не маючи права такого керування, тим більш вчиняти такі дії повторно, оскільки був абсолютно переконаним у тому, що виданий йому тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ є дійсним та надає йому таке право, оскільки був виданий 25 травня 2025 року працівником поліції після вилучення посвідчення водія.
Стверджує, що саме провокативні дії патрульного, який достовірно знав про відсутність у ОСОБА_1 права на керування ТЗ, однак видав тимчасове посвідчена і стали причиною складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно останнього.
Вважає, що викладені судом в оскаржуваній постанові доводи - є лише відображенням позиції працівників поліції та не ґрунтуються на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах, які підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Просить скасувати постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 18 серпня 2025 року, провадження в справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ОСОБА_1 не був обізнаний про призначення розгляду справи в суді та як наслідок, не був присутнім в судовому засіданні. 18 вересня 2025 року за допомогою ЄДРСР, ОСОБА_1 та його захисник ознайомились з оскаржуваним рішенням та звернулися до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, пропущений з поважних причин.
Розглянувши вказане клопотання, суддя апеляційного суду дійшов наступного висновку.
Так, у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Суддею апеляційного суду встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови останній не отримував.
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Задорожньої В.О., суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
У судовому засіданні адвокат Задорожня В.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи не дослідив відеозапис, який підтверджує, що ОСОБА_1 не мав дозволу на керування транспортним засобом, оскільки йому надали тимчасовий дозвіл, що з'ясовувалося працівниками поліції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Задорожню В.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи засвідчують, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотримався в повному обсязі, оскільки проаналізував усі докази в їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, що ОСОБА_1 під час події порушив інкриміновані йому вимоги ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353046 від 6 червня 2025 р. підтверджується:
- довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП ст. лейтенанта поліції М. Ярошенко, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має повторність за ст. 126 КУпАП (а.с. 8);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4817885 від 26 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 9);
- архівом правопорушень, відображених у таблиці Адмінпрактики з бази «Армор» системи МВС України (а.с. 10-11);
- відеозаписом події (а.с. 12);
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.1 а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Посилання сторони захисту те, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або відмову в її отримання, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування вищевказаної постанови, не надано і стороною захисту таких доказів.
Зазначений доказ роздрукований співробітником поліції з бази «Армор» системи МВС України та засвідчений печаткою УПП в Запорізькій області ДПП, а тому сумнівів щодо його достовірності не викликають.
Аргументи захисника, що ОСОБА_1 не мав умислу на керування ТЗ не маючи права такого керування, тим більш вчиняти такі дії повторно, оскільки був абсолютно переконаним, що виданий йому тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ є дійсним та надає йому таке право, суддя апеляційної інстанції відхиляє, оскільки на обставини, які є предметом дослідження в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП такі припущення водія не впливають та правильності висновків суду, викладених у оскаржуваному судовому рішенні в контексті обставин даної справи не спростовують.
Отже, при апеляційному перегляді справи не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Сукупністю вищевказаних доказів підтверджується те, що ОСОБА_1 згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 травня 2025 року серії ЕНА № 4817885 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Таким чином, суддя апеляційного суду вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити адвокату Задорожній Вікторії Олександрівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 18 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 335/5813/25