Справа № 298/942/24
Провадження № 22-ц/4806/1128/25
про залишення апеляційної скарги без руху
13 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Кожух О.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року та на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2025 року (суддя Тарасевич П.П.) у справі № 298/942/24 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
29 серпня 2025 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Великоберезнянського районного суду Закарпатської області) ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.05.2025 та на ухвалу від 04.08.2025. Вказана апеляційна скарга надійшла до Закарпатського апеляційного суду 15.09.2025
18.09.2025 суддя-доповідач своєю ухвалою витребувала матеріали справи з Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, які надійшли до суду апеляційної інстанції 30.09.2025.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 02.10.2025 вказану цивільну справу №298/942/24 було повернуто до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області для усунення недоліків, пов'язаних, зокрема, з відсутністю в матеріалах справи оскаржуваної ухвали суду про перегляд заочного рішення.
04.11.2025, на виконання вказаної ухвали апеляційного суду, цивільна справа №298/942/24 повернута до суду апеляційної інстанції разом із додатковими матеріалами даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.05.2025 було переглянуто місцевим судом за заявою відповідача та ухвалою суду від 04.08.2025 таку заяву відповідача залишено без задоволення.
Таким чином апеляційна скарга ОСОБА_1 подана в межах тридцяти денного строку, який слід відраховувати з 04.08.2025 - з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з проходженням військової служби.
Дослідивши матеріали справи, суть позовних вимог, суддя приходить до висновку, що клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Предметом перегляду в цій справі є рішення Великоберезнянського районного суду про стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
Тобто вказана справа не пов'язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а тому відсутні визначені законом підстави для звільнення заявника від сплати судового збору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору, за відсутності належних та допустимих доказів, суперечить завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися, як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
У зв'язку з наведеним, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі слід відмовити.
Таким чином апеляційна скарга не відповідає вимогам закону щодо порядку та правил оплати судового збору та п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки за подання апеляційної скарги не сплачено судовий збір.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору встановлюється в сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн ( а.с.40 том 1).
За подання апеляційної скарги у даній справі розмір судового збору становить 4542 грн (3028 грн х 150%), який має бути внесено або перераховано за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA708999980313161206080007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101__________(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Закарпатський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того апеляційна скарга не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 356 ЦПК України, оскільки в скарзі апелянт зазначає лише про неврахування судом його статусу військовослужбовця та не зазначає в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Звертаючись до суду, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить повністю скасувати рішення та ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Однак прохальна частина апеляційної скарги також не відповідає вимогам положень статті 374 ЦПК України, якою визначено повноваження суду апеляційної інстанції. Вказана норма закону передбачає направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції лише з підстав порушення підсудності.
Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.
Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Таким чином, скаржнику необхідно в прохальній частині апеляційної скарги викласти свої вимоги у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, які визначені ст. 374 ЦПК України, тобто зазначити які, в подальшому (після скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції) апеляційному суду необхідно вчинити дії у відповідності до визначених законом повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору та подання апеляційної скарги в новій редакції з врахуванням та виправленням недоліків, зазначених в ухвалі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з проходженням військової служби - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року - залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати апеляційну скаргу в новій редакції, вказавшив апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 356 ЦПК України, викласти прохальну частину апеляційної скарги з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції (ст. 374 ЦПК України) та надати докази сплати судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору та оформлення її відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Суддя Олена КОЖУХ