Справа № 446/1356/24
18.11.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника відділу пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька Львівської області подання начальника Львівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від покарання та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нижня Яблунька, Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.07.2024 за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3(три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків,
08.07.2025 начальник Львівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_5 неодноразово був притягнений до адміністративної відповідальності та не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. Наведені обставини свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення та ухилитись від відбування покарання.
В судовому засіданні представник пробації ОСОБА_4 подання підтримав з наведених у ньому доводів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки вчинені засудженим адміністративні правопорушення не несли суспільну небезпеку, такі відбувались на фоні сімейної сварки.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що не з'явився на виклик до органу пробації лише один раз, оскільки не мав чим добратись до його місця знаходження. Щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, то вказав, що здіснив виклик в поліції через сварку із сестрою, оскільки вона перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чіплялась до нього. Також, просив суд взяти до уваги, що він будучи добровольцем, брав безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення на протязі 4 років.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є цивільною дружиною засудженого ОСОБА_5 , з яким проживають понад 9 років, та на даний час вона від нього вагітна. Вказала, що ОСОБА_5 не здійснював завідомо неправдивий виклик поліції, такий виклик був обгрунтованим та здійсненим через сварку із сестрою, яка перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поводила седе агресивно відносно нього та провокувала його.
Заслухавши думку представника органу пробації та прокурора, пояснення свідка та засудженого, розглянувши додані до подання документи, матеріали особової справи ОСОБА_5 , суд дійшов до наступного висновку.
Вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.07.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органну з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. У відповідності до вимог ч. 4 ст. 76 Кримінального кодексу України та ст.ст. 14, 163 КВК України, контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 здійснює командир військової частини за місцем служби засудженого. Вирок набрав законної сили 15.08.2024.
Згідно з матеріалами особової справи № 33/2024 засуджений ОСОБА_5 поставлений на облік в Львівському районному відділі №2 філії Державної установи «Центр пробації» 11.12.2024.
Так, в матеріалах особової справи засудженого міститься інформація про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП (а.с. особової справи 59-61).
Одночасно, в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_5 міститься інформація про його виклик до уповноваженого органу з питань пробації від 25.06.2025.
Посилаючись на те, що засуджений тричі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, та те, що засуджений на вищевказану дату виклику не з'явився до органу пробації без повідомлення причин такої неявки, начальник Львівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_6 клопоче про скасування звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання та направлення для відбування призначеного покарання за вироком суду, оскільки засуджений ухиляється ві покладених на нього судом обов'язків.
Так, згідно ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Також, відповідно до ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України суд, за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 166 КВК України, органом пробації не було письмово попереджено засудженого про скасування його звільнення від відбування покарання, що є передумовою для звернення до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Разом з тим, суд відхиляє зазначені у поданні доводи про те, що засуджений притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 01.01.2025, 14.01.2025 та 12.04.2025 за ст. 183 КУпАП, відповідно до наявних у матеріалах особової справи протоколів, не можуть бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання, таке порушення хоча і містить систематичний характер, який вказано у ст. 166 КВК України, однак наведені у поданні факти притягнення засудженого до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень не можуть слугувати єдиною та безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Одночасно, суд вважає, що характер вказаних у постановах правопорушень, які були вчинені ОСОБА_5 , а саме завідомо неправдиві виклики поліції, не свідчить про суспільну небезпеку ОСОБА_5 , оскільки зі слів засудженого та його цивільної дружини, на той час мав місце сімейний конфлікт, який вчинила сестра засудженного.
Також, суд бере до уваги те, що засуджений ОСОБА_5 проходив військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях, що підтверджено відповідними документами. Хоча зазначені обставини не мали місця у період іспитового строку, однак вони характеризують особу засудженого як таку, що виконувала конституційний обов'язок із захисту держави, має позитивні риси та загалом не є схильною до ухилення від обов'язків чи антисоціальної поведінки.
Суд враховує також те, що засуджений має стійкі соціальні зв'язки, зокрема, наявна інформація про те, що його цивільна дружина, яка була допитана судом в якості свідка перебуває у стані вагітності. Це свідчить про наявність сімейних обов'язків, що, відповідно до усталеної судової практики, є підставою для оцінки особи як такої, що має потенціал до правослухняної поведінки та не становить небезпеки для суспільства.
Відтак, суд проаналізувавши матеріали особової справи дійшов висновку, що такі не підтверджують суспільну небезпечність засудженого та злісне невиконання засудженим покладених на нього судом обов'язків, а також не можуть свідчити на теперішній час про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а тому не дають суду правових підстав, передбачених ст.78 КК України та ст.166 КВК України для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання.
Крім цього, суд вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.
З огляду на сукупність цих обставин, суд дійшов висновку, що застосування такого крайнього заходу у вигляді скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є невиправданим, а порушення, на які посилається орган пробації, не свідчать про умисне та системне ігнорування вимог суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання органу пробації задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст. 539 КПК України,
У задоволенні клопотання начальника Львівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_6 про скасування звільнення від покарання та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала постановлена 18.11.2025.
Суддя ОСОБА_1