18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1256/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Готки Ю. О. (прокурор за посвідченням),
позивача-1 - не з'явилися,
позивача-2 - не з'явилися,
відповідача - Костюченка С. А. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі
за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі:
1) Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області
2) Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області
до Приватного акціонерного товариства "Рівненська рибоводно-меліоративна станція"
про припинення права володіння гідротехнічними спорудами, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками водного фонду.
Керівник Дубенської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області та Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівненська рибоводно-меліоративна станція" (далі - ПрАТ "Рівненська РМС"), у якому просить:
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Смизької селищної ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, шляхом зобов'язання ПрАТ "Рівненська РМС" повернути територіальній громаді в особі Смизької селищної ради земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 5621689500:14:025:0005, площею 296,7 га, розташовану на території Смизької селищної ради;
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Смизької селищної ради у користуванні та розпорядженні водним об'єктом, розташованим на земельній ділянці, кадастровий номер 5621689500:14:025:0005, шляхом визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 12.03.2011 в частині надання в користування водного об'єкта на території Шепетинської сільської ради;
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Смизької селищної ради у користуванні та розпорядженні водним об'єктом, розташованим на земельній ділянці, кадастровий номер 5621689500:14:025:0005, шляхом зобов'язання ПрАТ "Рівненська РМС" повернути територіальній громаді в особі Смизької селищної ради водний об'єкт, що знаходиться на земельній ділянці водного фонду, кадастровий номер 5621689500:14:025:0005;
- припинити право володіння ПрАТ "Рівненська РМС" гідротехнічними спорудами, що розташовані на землях водного фонду на вул. Радянська, 3, с. Берег, Дубенського району, що складаються, зокрема, із водонапускних споруд, водовипускних споруд, насипних споруд (дамби) 24,6 км, підпірних споруд, перепускних споруд, трубчатих переїздів; на вул. Львівська, 118, с. Підлужжя, Дубенського району, що складаються зокрема із водонапускних споруд, водовипускних споруд, перепускної споруди, водоскиду шлюзного типу, підпірної споруди, трубчатого переїзду, насипних споруд (дамба) 9,6 км; на вул. Молодіжна, 40, с. Шепетин, Дубенського району, що складаються зокрема із водонапускних споруд, водовипускних споруд, насипних споруд (дамби), перепускних споруд, трубчатого переїзду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач без достатніх правових підстав використовує земельну ділянку водного фонду для ведення рибного господарства на території Шепетинської сільської ради (наразі Смизька селищна рада) на загальну площу 296,7 га, з розташованим на ній водним об'єктом та гідроспорудами, оскільки рішення уповноважених органів щодо передачі зазначених земель в постійне користування Рівненській державній рибоводно-меліоративній станції, ВАТ "Рівненська РМС", яке в подальшому реорганізоване в ПрАТ "Рівненська РМС", не приймалось, державний акт на право постійного користування землею державному підприємству не видавався, а отже такі землі не можуть використовуватись відповідачем в порядку правонаступництва.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.04.2025 позов задоволено у повному обсязі.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що гідротехнічні споруди, які перебували у віданні Рівненської державної рибоводно-меліоративної станції, в процесі приватизації зазначеного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ "Рівненська РМС", а залишились у державній власності. Відтак, господарський суд, беручи до уваги той факт, що на земельній ділянці розташовані об'єкти державного майна, дійшов висновку, що така земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб'єкта господарювання приватного права.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 рішення Господарського суду Рівненської області від 29.04.2025 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанову мотивовано тим, що про наявність права постійного користування земельною ділянкою у відповідача встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 у справі № 15/342, що повторного доказування у цій справі не потребує в силу частини 4 статті 75 ГПК України.
Враховуючи встановлення факту правомірності використання відповідачем спірної земельної ділянки на праві постійного користування згідно з державним актом від 07.03.2007 серії ЯЯ №273310, приймаючи до уваги правову природу неподільності земельної ділянки та водного об'єкта, а також погодження сторонами всіх істотних умов договору оренди, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині усунення перешкод власнику шляхом визнання договору недійсним.
За висновком апеляційного суду, оскільки між сторонами цього спору існують договірні відносини, а сам договір є оспорюваним, позовна вимога про усунення перешкод шляхом визнання недійсним договору не може вважатись негаторною, що свідчить про обрання прокурором неналежного та неефективного способу захисту порушеного права та як наслідок наявність підстав для відмови у позові у цій частині.
З огляду на правомірність набуття відповідачем права оренди водним об'єктом, яке включає в себе як речове право і право володіння, і право користування річчю згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення такої позовної вимоги як припинення права володіння гідротехнічними спорудами.
У касаційній скарзі заступник керівника Рівненської обласної прокуратури просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 29.04.2025 у справі № 918/1256/24.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статей 181, 183, 186, 190, 316, 317, 328, 391 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно") та порушення норм процесуального права (статей 75, 86, 236 ГПК України), без врахування висновків Верховного Суду, сформульованих у:
- постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц щодо земель прибережних захисних смуг, які є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням вимог закону треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади;
- постановах від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц , від 27.03.2024 у справі № 910/61/22, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 08.06.2021 у справі № 916/1801/20, від 25.01.2024 у справі № 910/10055/20, від 05.10.2023 у справі № 911/233/22, від 09.11.2023 у справі № 910/3022/22, від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 12.04.2023 у справі № 910/10892/21, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 15.02.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 щодо застосування статті 75 ГПК України, відповідно до яких преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображається в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом, і не набувають властивостей преюдиціальності;
- постановах від 17.07.2024 у справі № 918/791/23, від 06.08.2025 у справі № 910/6579/24, згідно з якими у випадку неправомірної реєстрації права приватної власності на гідротехнічні споруди, належним способом захисту є позовна вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статей 181, 183, 186, 190, 316, 317, 328, 391 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" у подібних правовідносинах при вирішення спору щодо припинення права володіння гідротехнічними спорудами, що розташовані на землях водного фонду, які перебувають в постійному користуванні відповідача, а також щодо можливості/неможливості усунення перешкод у користуванні землями водного фонду шляхом визнання недійсним договору оренди водного об'єкта в частині.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 918/1256/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.11.2025.
Під час розгляду касаційної скарги прокурора у цій справі (№ 918/1256/24) Судом встановлено, що ухвалою від 09.09.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі частин третьої та п'ятої статті 302 ГПК України передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до: 1) Синюхино-Брідської сільської ради, 2) Галімона Юрія Васильовича про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/268/24 вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22, щодо застосування приписів, зокрема, частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда - дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди.
У зазначеній ухвалі Верховний Суд також зазначив про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до розгляду справу № 915/268/24.
Із загального змісту судових рішень у справі № 915/268/24 вбачається, що спірні правовідносини виникли у межах спору щодо законності приватизації гідротехнічної споруди - дамби ставка, правомірності набуття спірної гідротехнічної споруди у приватну власність, та ефективного способу захисту у сфері права власності на гідротехнічні споруди.
Отже, результати розгляду та вирішення правових питань, які поставлені перед Великою Палатою Верховного Суду у справі № 915/268/24, мають істотне значення для розгляду справи № 918/1256/24, що переглядається.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного, зважаючи на предмет та підстави касаційного оскарження, доводи скаржника, якими він обґрунтовує касаційну скаргу, обставини справи, що розглядається, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 918/1256/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/1256/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 918/1256/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 915/268/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай