19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2158/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (Красота О.І.)
від 14.01.2025
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (Чус О.В., Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
від 13.08.2025 (повний текст складений 15.09.2025)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги",
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії,
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Договір): основний борг у розмірі 83504 165,16 грн, 3% річних у розмірі 1122300,17 грн, інфляційні втрати у розмірі 1505159,25 грн.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025, закрито провадження у справі №904/2158/24 в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 75782783,56 грн. В решті позовних вимог задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 15443105,99 грн, 3% річних у розмірі 2250350,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 5680109,09 грн та судовий збір у розмірі 842411,26 грн. В решті позову відмовлено.
3. 26 вересня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми Електронний Суд звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24, в якій просить:
- прийняти касаційну скаргу на вищезазначені оскаржувані рішення у справі №904/2158/24 до розгляду;
- частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 226391,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 412600,05 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Скаржника задовольнити у повному обсязі, стягнувши з Відповідача на користь Позивача 24012557,14 грн, з яких: сума основної заборгованості - 15443105,99 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 2476742,01 грн, індекс інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 6092709,14 грн та судовий збір у розмірі 847840,00 грн;
- судові витрати покласти на Відповідача.
4. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 касаційну Скаржника на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24 залишено без руху; надано строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали
6. На виконання зазначеної ухвали, Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій визначив підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме застосування судом апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.
7. Так, зокрема, Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, зазначених в заяві про усунення недоліків (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 627 ЦК України, ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч. 1 ст.903 ЦК України, п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної електроенергії", п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної електроенергії", ст. 634 ЦК України тощо):
- висновок, викладений у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, де зазначено, "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)";
- висновок, викладений у постанові від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23, від 16.05.2024 у справі № 910/7012/23 та від 25.03.2025 у справі № 905/821/24, де зазначено, що "…правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці";
- висновок, викладений у постанові від 28.05.2024 р. у справі № 904/3305/22, зокрема, п. п. 9.13., де зазначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання. Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг»";
-висновок, викладений у Постанові Верховного суду від 13.03.2024 р. (п. 5.22,
5.23, 5.24) по справі № 904/5899/21, де заначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання. Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг. Оскільки договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг,
отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 ЦК;
-подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, а також в постанові від 23.11.2023 у справі № 925/654/22.
8.З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що Скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
9.За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.
10.Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Відповідач не скористався.
11.З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 грудня 2025 року о 14:20 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих документів до 04 грудня 2025 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України вони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду справу №904/2158/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова