29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"19" листопада 2025 р. Справа № 924/1082/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни, м. Борислав, Львівська область
до фізичної особи-підприємця Юркової Людмили Костянтинівни, м. Хмельницький
про заборону використання творів автора та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 60 560 грн.
Представники сторін:
від позивача: адвокат Лавренюк Б.О. згідно ордеру АС №1160128 від 16.10.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: адвокат Григоренко А.О. згідно ордеру АІ №2035227 (в режимі відеоконференції)
В судовому засіданні згідно ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу
До Господарського суду Хмельницької області 21.10.2025 надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до фізичної особи-підприємця Юркової Людмили Костянтинівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про заборону в будь-якій формі використання творів автора та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 60 560 грн.
В обґрунтування позовних вимог фізична особа-підприємець Оленяк О.П. зазначила, що є автором відео з оглядом одягу, взуття тощо, які використовує у своїй господарській діяльності в маркетингових цілях для реалізації власних товарів в соціальних мережах. З фізичною особою-підприємцем Юрковою Л.К. 15.10.2023 укладено угоду щодо використання відео позивачки в застосунку Viber в публічній спільноті "Опт Хмельницький", яку відповідачка виконувала до 31.07.2025, а після цього припинила виплату позивачці, як автору відео, винагороди за використання творів, але продовжила використовувати такі твори у власній підприємницькій діяльності без дозволу позивача. Позаяк відповідачка своїми діями, які полягають у несанкціонованому розміщенні у публічній спільноті в мережі Інтернет аудіовізуальних творів, автором яких є позивач, тобто використавши такі твори без дозволу автора та без сплати авторської винагороди, порушила майнові авторські права позивача на дані твори, а також особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття позивача, оскільки позивач безпосередньо зображена на цих творах. Тому використання творів позивачки відповідачкою підлягає забороні, а також з відповідача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 60 560 грн. як компенсація за порушення майнових авторських прав.
Ухвалою суду від 24.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення зазначених у ній недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
27.10.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків з доданою платіжною інструкцією від 26.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 5 000 грн.
Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 19.11.2025.
13.11.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
16.11.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.11.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення.
В судовому засіданні представником позивача повідомлено, що позивачка розміщувала створені нею відео через соціальну мережу Instagram для реалізації власних товарів. Відповідачка використовувала відео позивачки з соціальної мережі та розміщувала їх в застосунку Viber в публічній спільноті "Опт Хмельницький", що відбувається з використанням мережі Інтернет. З огляду на наведене, представником позивача заявлено усне клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва згідно п.16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст.ст.12, 16 ГПК України, у редакції до 15.12.2017.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти передачі справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва з підстав, вказаних представником позивача.
Заслухавши позиції представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про направлення справи на розгляд до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю, з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №235/445/18.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка є автором відео з оглядом одягу, взуття тощо, які використовує у своїй господарській діяльності в маркетингових цілях для реалізації власних товарів в соціальних мережах. З 31.07.2025 відповідачка - фізична особа-підприємець Юркова Л.К. припинила виконання угоди від 15.10.2023 з позивачкою щодо використання відео позивачки в застосунку Viber в публічній спільності "Опт Хмельницький" та виплату позивачці, як автору відео, винагороди за використання творів, але продовжила використовувати такі твори у власній підприємницькій діяльності без дозволу позивачки.
Частинами 2, 3 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вказані позивачем у позовній заяві обставини свідчать про те, що спір, який виник у цих правовідносинах, пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності у спорі учасників приватноправових відносин про таке право, а тому з огляду на склад учасників спору та предмет позову його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/18195/17 та від 25.06.2019 у справі №910/17792/17.
З огляду на приписи ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (п.7 ч.1 ст.20 ГПК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами.
Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності (п.15 Перехідних положень ГПК України)
Пунктом 16 Перехідних положень ГПК України унормовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності 15.12.2017, Господарський процесуальний кодекс викладено у новій редакції.
Оскільки Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав, справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03.08.2017 №2147-VIII.
За приписами ч.1 ст.1 ГПК України (в редакції Закону України №2136-VІІІ від 13.07.2017, яка діяла до набрання чинності Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Враховуючи наведене, а також суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, спори про порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі майнових, належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Як вбачається із позовної заяви предметом позову є вимоги фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни про заборону використання творів автора та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 60 560 грн. Позивач стверджує про порушення його майнових прав інтелектуальної власності шляхом несанкціонованого (без дозволу та без сплати авторської винагороди) розміщення у публічній спільноті "Опт Хмельницький" в застосунку Viber аудіовізуальних творів, автором яких є позивач.
За змістом пункту 9 ч.1 ст.12 ГПК України (в редакції Закону України №2136-VІІІ від 13.07.2017) господарським судам підвідомчі справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.
Частиною 4 ст.16 ГПК України (в редакції Закону України №2136-VІІІ від 13.07.2017) передбачено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
При цьому, для розгляду справ у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності встановлено виключну підсудність і такі справи розглядаються з урахуванням статті 16 ГПК України у редакції, яка діяла до 15.12.2017. Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.09.2021 у справі №916/1500/19, від 06.09.2022 у справі №914/2390/21.
Загальновідомим технічним фактом є функціонування застосунку Viber на основі передачі даних через Інтернет (VoIP, передача медіафайлів), позаяк для того, щоб завантажити (відправити) або переглянути (отримати) відео у будь-якій спільноті чи чаті Viber, пристрій (телефон, планшет, комп'ютер) повинен бути підключений до мережі Інтернет. Відтак, будь-яка дія у Viber, що включає відправлення або отримання контенту (текст, фото, відео, голосові повідомлення), відбувається з використанням мережі Інтернет.
Суд враховує, що позивачем заявлені вимоги про заборону використання відповідачкою творів автора в будь-якій формі та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 60 560 грн., а як зазначено судом вище справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Згідно п.1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №903 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, серед іншого, формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України знаходиться в місті Києві.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги те, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, тобто Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, яке знаходиться в місті Києві, суд дійшов висновку, що позовна заява фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч.4 ст.16 ГПК України (в редакції Закону України №2136-VІІІ від 13.07.2017), у зв'язку з чим матеріали справи №924/1082/25 підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно ч.9 ст.176 ГПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 2, 31, 176, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання представника позивача - фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни задовольнити.
Справу №924/1082/25 за позовом фізичної особи-підприємця Оленяк Олесі Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до фізичної особи-підприємця Юркової Людмили Костянтинівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про заборону в будь-якій формі використання творів автора та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 60 560 грн. передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44В).
Ухвала проголошена та набрала законної сили 19.11.2025 й може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ст.ст.255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 19.11.2025.
Суддя О.І. Шевчук