Рішення від 19.11.2025 по справі 922/3076/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2025 р. Справа № 922/3076/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (адреса: 62495, Харківська обл., смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 32570235) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" (адреса: 61060, м. Харків, пр.-т Льва Ландау, буд. 171; код ЄДРПОУ: 33412743)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Фінрайт" (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228-Б; код ЄДРПОУ 40997729) третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луніна Тетяна Анатоліївна (адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 22; РНОКПП НОМЕР_1 )

про скасування рішення

за участю представників сторін та треій осіб:

позивача - Іваненко Є. В. (ордер серії АХ № 1286018 від 01.09.2025);

відповідача - Горбачова О. А. (довіреність № 1 від 01.01.2025);

третіх осіб - не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" (далі - відповідача), в якій просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийняте приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" права власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. “Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, вказує, що 06 липня 2021 року між АТ «Банк СІЧ», як іпотекодержателем, та ТОВ «Український стандарт», як Іпотекодавцем, був укладений Іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя. Іпотекою за цим Договором забезпечуються зобов'язання, що випливають із Кредитного договору № 249/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії (з юридичною особою) від 06.07.2021 року (включаючи всі зміни та доповнення до цього, в т.ч. які можуть бути укладені в майбутньому), укладеного між АТ «Банк СІЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" (далі також - боржник), за яким останній, як позичальник, зобов'язаний на умовах та в порядку, передбачених Кредитним договором - до 05 липня 2022 року, або протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Іпотекодержателя про повернення Кредиту та сплату процентів у випадках, вказаних в Кредитному договорі, повернути Іпотекодержателю суму кредиту у межах відкритої Іпотекодержателем відновлювальної кредитної лінії. Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно, що належить на праві власності Іпотекодавцю, а саме: - Будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два) (надалі також - предмет іпотеки).

Позивач вказує, що 15 жовтня 2024 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» (надалі також - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. в реєстрі за № 627, за яким АТ «БАНК СІЧ» відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до Боржника за Кредитним договором № 294/21 від 06 липня 2021 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього , включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами та/або генеральними договорами на здійснення кредитних операцій та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Позивач вказує, що ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» надіслано до Іпотекодавця, Боржника вимогу (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги на адресу Боржника/Іпотекодавця шляхом погашення заборгованості, суми несплачених процентів/відсотків за кредитом наданим відповідно до Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року між АТ «БАНК СІЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" в сумі 16 156 510,26 грн. У випадку невиконання вимоги Новим кредитором повідомлено, що на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35-38 Закону України “Про іпотеку» ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90. Пізніше Новим кредитором також було направлено повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року).

Позивач вказує, що у подальшому, ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку: на підставі поданих ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025 11:44:54, приватний нотаріус Луніна Тетяна Анатоліївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.

Разом з тим, як зазначає позивач, при зверненні стягнення на предмет іпотеки відповідачем було допущено суттєві недоліки, у зв'язку з яким зареєстроване права власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілхих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два), підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач вказує, що Іпотекодавець та Боржник не були належним чином повідомлені про факт відступлення права вимог Новому кредитору та про свій обов'язок усунути порушення основного зобов'язання на його користь Нового кредитора, оскільки направляючи на адресу Іпотекодавця та Боржника вимоги щодо відновлення порушених права Новий кредитор не долучив до відповідного повідомлення докази належності йому права вимагати виконання основного зобов'язання від Боржника.

Як наслідок, Новим кредитором при пред'явленні вимоги щодо усунення порушення за основним зобов'язанням було допущено суттєві недоліки щодо її змісту, а тому такий документ не міг бути підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки у Боржника, Іпотекодавця були відсутні правові підстави для усунення порушення основного зобов'язання на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», а останнє такими діями виключило можливість для Іпотекодавця, Боржника усунути порушення за основним зобов'язанням та запобігти зверненню стягнення на майно.

Крім того, позивач також вказує, що відповідно до інформації з веб-сайту за посиланням https://prozorro.sale/auction/GFD001-UA-20240912-24068/ щодо електронного аукціону GFD001-UA-20240912-24068 (посилання на який міститься у Договорі відступлення) по лоту № GL16N026480 наявні відомості, що його предметом є виключно права вимоги за кредитним договором №294/21 від 06.07.2021, що укладений з юридичною особою, та дебіторська заборгованість юридичної особи за договором РКО №26005001205058 від 01.08.2022. Тобто, предметом даних електронних торгів, не було право вимоги до Іпотекодавця за Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя від 06.07.2021, посвідченим Шатерніковою Т.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 90 з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків.

Позивач також зазначає, що як вбачається із протоколу електронного аукціону, між ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та АТ «БАНК СІЧ» жодних правочинів щодо купівлі-продажу права вимоги за Іпотечним договором не укладалося, до складу лоту № GL16N026480 такі вимоги не увійшли та предметом продажі не були, відсутні будь-які докази сплати Новим кредитором Банку грошових коштів за відчуження таких майнових активів за іншим правочином, що є необхідною передумовою для набуття право вимоги до Іпотекодавця та Боржника.

З огляду на викладене позивач вважає, що згідно із умовами Договору про відступлення прав вимоги від 15.10.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» не набуло права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" залишено без руху; надано останньому п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось до суду з заявою про усунення недоліків (вх. № 20133 від 03.09.2025).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.09.2025; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луніну Тетяну Анатоліївну; встановлено сторонам та третій особі строк для подання заяв по суті спору.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (вх. № 20124 від 03.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: будівля, нежитлова літ. “Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два).

Також в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження вдповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 21631/25 від 19.09.2025) в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі; скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 року у справі №922/3076/25.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач, зокрема вказує на те, що 15 жовтня 2024 року між АТ «БАНК СІЧ» код ЄДРПОУ 37716841 (надалі - Банк) та Новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. в реєстрі за №627, за яким Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до Боржника за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами та/або генеральними договорами на здійснення кредитних операцій та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Також, Банком були відступлені та перейшли до Нового кредитора права за договорами забезпечення, а саме - Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №90, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Іпотекодавець - ТОВ "Український стандарт".

Відповідач вказує, що станом на 15.10.2024 року за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року обліковується заборгованість у розмірі 16 156 510,26 грн., а тому ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, правомірність чого позивачем не спростована.

Відповідач вважає, що при поданні позову позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідач вважає, що позивачем не наводиться у позовній заяві обставин, які б свідчили про існування підстав для відмови у державній реєстрації прав та додатки до позовної заяви не містять доказів існування відповідних обставин та підстав.

Відповідач зазначає, що після укладання договору про відступлення прав вимоги від 15.10.2024 ним, як Новим кредитором надіслано до Іпотекодавця, Боржника вимогу (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги на адресу Боржника/Іпотекодавця шляхом погашення заборгованості, суми несплачених процентів/відсотків за кредитом наданим відповідно до Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року в сумі 16 156 510,26 грн. Попереджено, що на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35- 38 Закону України “Про іпотеку» ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90. 09.05.2025 року направлено повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року). В подальшому, 09.05.2025 року Новим кредитором направлено повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги на адресу Боржника/Іпотекодавця шляхом погашення заборгованості, суми несплачених процентів/відсотків за кредитом наданим відповідно до Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року. Попереджено, що на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35- 38 Закону України “Про іпотеку» ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90.

Оскільки Боржника/Іпотекодавець не виконали своїх зобов'язань за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року в сумі 16 156 510,26 грн, права ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» звернула стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку: на підставі поданих права ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025 11:44:54, приватний нотаріус Луніна Тетяна Анатоліївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.

Відповідач зазначає, що будь-яких порушень процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки ним не допущено, а твердження позивача про протилежне є такими, що не гуртуються на вимогах чинного законодавства України.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 22092/25 від 24.09.25) в якій наполягає на задоволенні заявленого позову.

Зокрема позивач зазначає, що обраний ним спосіб захисту порушеного права є ефективним та належним з огляду на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 по справі № 760/8015/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Позивач вказує, що відповідачем при поданні відзиву не спростовано його доводи про неналежне повідомлення його, як іпотекодавця, про відступлення права вимоги, ненадання доказів належності Новому кредитору права вимагати усунення допущеного порушення в порядку, визначеному ст. 24 Закону України “Про іпотеку» та ч. 2 ст. 517 ЦК України. Позивач вважає, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором, однак зазначених документів ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» при направленні повідомлень щодо відновлення порушених права боржнику/іпотекодавцю не надсилала.

Позивач вказує, що таким чином, не долучивши до своєї вимоги про усунення порушення за основним зобов'язанням жодних доказів відступлення права вимоги на користь нового кредитора, Відповідач власними діями створив стан правової невизначеності у зобов'язанні з повернення грошових коштів за кредитним договором, в умовах якого Позивач, як іпотекодавець, не мав жодних правових підстав для виконання основного обов'язку на користь ТОВ «ФК «Фінрайт».

Позивач зазначає, що згідно із положеннями цивільного законодавства боржник та іпотекодавець були наділені правом не виконувати основний обов'язок на користь ТОВ «ФК «Фінрайт». Як наслідок, не усунення порушення основного зобов'язання у встановлений новим кредитором строк відбулося внаслідок прострочення самого кредитора, який не вжив необхідних дій із надання доказів належності йому права вимоги та, відповідно, права надсилання повідомлення про порушення основного зобов'язання.

Також позивач повторно наголошує, що його заперечення проти належності відповідачу права іпотекодержателя полягають у відсутності достатніх доказів на підтвердження ним набуття права вимог за Основними договорами на підставі Договору про відступлення права вимоги від 15.10.2024 року: а саме повного виконання сторонами умов п. 4 Договору - сплата новим кредитором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів, грошових коштів за купівлю лоту, до складу якого увійшли би права вимоги за всіма Основними договорами.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 22938/25 від 03.10.25) в яких наполягає на необґрунтованості та безпідставності заявленого позову.

Зокрема відповідач вказує, що Публічним паспортом активу підтверджується факт відступлення права вимоги за Кредитним договором разом із Договором іпотеки із застереженням звернення стягнення на предмет іпотеки, який знаходиться у загальному доступі.

Відповідач вважає що в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що позивач добросовісно користувався своїми правами, оскільки не продемонстрував готовність взяти участь у виконанні обов'язку щодо погашення заборгованості на всіх етапах виконання умов Кредитного договору, бути зацікавленим у розгляді виконання обов'язків по Кредитному договору та Договору іпотеки із застереженням звернення стягнення на предмет іпотеки, що стосується безпосередньо його прав та обов'язків.

Відповідач вказує, що Іпотекодавець та Боржник були належним чином повідомлені про факт відступлення права вимог Новому кредитору та про свій обов'язок усунути порушення основного зобов'язання на його користь, а також попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання законних вимог ТОВ «ФК «Фінрайт» відповідно до встановлених вимог чинного законодавства України та правових висновків (позиції Великої Палати та Верховного Суду).

Відповідач вважає, що позивач у позові та відповіді на відзив не обґрунтовує підстав порушення процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором із застереженням звернення стягнення на предмет іпотеки, та не посилається на норми чинного законодавства України, які вказують на порушення процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором із застереженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи Позивача щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду є безпідставними, оскільки у наведених заявником постановах суду касаційної інстанції та у цій справі - різні фактичні обставини справ та відсутні достатньо спільні риси між спірними правовідносинами, а тому доводи Позивача щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, на думку відповідача, є безпідставними.

Відповідач вважає, що позивач, з метою непогашення заборгованості відповідно до укладеного Договору іпотеки із застереженням про звернення стягнення та уникнення відповідальності за виконання обов'язків за цим Договором, подає позов з штучними позовними вимогами щодо скасування реєстрації та порушенням ТОВ «ФК «Фінрайт» процедури позасудового стягнення не посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що до матеріалів справи подані повідомлення за №18/10-03 від 18 жовтня 2024 року на адресу Боржника та Іпотекодавця (Позивача у справі) щодо відступлення права вимоги з доказами відправлення, та повернення з відміткою про закінчення терміну зберігання. Тобто ТОВ «ФК «Фінрайт» належним чином направив повідомлення на виконання умов Договору відступлення. Окрім того, Банк розмістив всю інформацію відповідно до умов Договору на веб сайті Банку. Інформація є загальнодоступною. Окрім того, відповідно до вимог чинного законодавства до матеріалів справи додано протокол проведених торгів, за результатами якого, після виконання всіх встановлених умов продажу права вимоги укладений договір відступлення права вимоги розміщено також і на сайті «Прозорро.Продажі». Інформація є загальнодоступною.

З огляду на викладене відповідач вважає, що за наявності бажання виконання своїх обов'язків за укладеним Договором іпотеки із застереженням звернення стягнення на предмет іпотеки Позивач мав всі можливості отримати інформацію та документи щодо відступлення права вимоги, проте зазначеного не зробив, існуючої заборгованості також не сплатив.

Треті особи не скористалися своїм правом на подання письмових пояснень по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2025.

В судовому засіданні 05.11.2025 оголошено перерву до 19.11.2025.

Позивач надав суду письмові пояснення (вх. № 26877/25 від 19.11.2025) в яких наполягає на задоволенні заявленого позову.

Позивач вказує, що згідно із п. 3 Договору про відступлення права вимоги від 15.10.2024 року, Новий кредитор зобов'язаний повідомити Боржників про відступлення прав вимоги за Основними договорами протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним Основним договором. Усупереч вищевикладеному, під час звернення щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки докази належного повідомлення про факт відступлення права вимоги шляхом надання доказів такого відступлення боржнику, іпотекодавцю, відповідачем не подавалися.

Щодо повідомлення від 18.10.2024, на яке посилається відповідач, позивач вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази його направлення на адресу іпотекодавця та боржника, при цьому іпотекодавець взагалі заперечує факт отримання цього повідомлення.

Також позивач вказує, що реєстрація права власності за відповідачем на предмет іпотеки здійснена з порушенням вимог п.п. 1 п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, оскільки вимога про усунення порушень надіслана раніше ніж шість місяців до дня подання документів.

Позивач також наполягає на тому, що на підставі наявних у справі доказів можливо достовірно встановити, що по електронному аукціону GFD001-UA-20240912-24068 (посилання на який міститься у Договорі відступлення) по лоту № GL16N026480 наявні відомості, що його предметом є виключно права вимоги за кредитним договором №294/21 від 06.07.2021, що укладений з юридичною особою, та дебіторська заборгованість юридичної особи за договором РКО №26005001205058 від 01.08.2022. Права вимоги за іпотечним договором до складу такого лоту - не увійшло. Відповідно, продаж права вимоги за іпотечним договором - не відбувався. Позивач наполягає на тому, що проведення електронних торгів щодо кредитного договору автоматично не тягне та не свідчить про включення до такого лоту вимоги за іпотечним договором.

Відповідач також надав суду письмові пояснення у справі (вх. № 26892/25 від 19.11.25) в яких наполягає на відмові в задоволенні заявленого позову, та зокрема зазначає, що відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов'язанням та права вимоги за іпотечним зобов'язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб, оскільки «абстрактну іпотеку» (без зв'язку з належним кредиторові основним зобов'язанням) закон не передбачає, а, навпаки, констатує, що іпотекодержателем завжди є кредитор (стаття 1 Закону № 898-IV), що відповідає суті іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язання

Відповідач зазначає, що до матеріалів справи надано витяг, який підтверджує що в день укладення Договору відступлення права вимоги внесено і зміни у відповідному державному реєстрі щодо Іпотекодержателя - ТОВ «ФК Фінрайт». Отже, відступлення прав за іпотечним договором доводить (підтверджує) відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, а не навпаки. Тож факт відступлення права вимоги за іпотечним договором створює доказову презумпцію того, що відбулося й відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням.

На судове засідання 19.11.2025 прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Треті особи на судове засідання своїх представників не направили, хоча в розумінні ст. ст. 120, 232 ГПК України належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Оскільки неявка на судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між АТ «БАНК СІЧ» (надалі також - Банк) та ТОВ «БК «Форт-Пост» (надалі також - Позичальник та/або Боржник ) був укладений Кредитний договір №294/21 від 06 липня 2021 року з усіма додатковими договорами, угодами та договорами про внесення змін до нього (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредит на поточну діяльність, поповнення обігових коштів під заставу (іпотеку) нерухомості в сумі 14 000 000,00 грн., з 06 липня 2021 року по 31 березня 2025 року зі сплатою 18 % річних, в порядку і умовах, визначених Кредитним договором, з усіма додатковими договорами, угодами та договорами про внесення змін до нього а Позичальник зобов'язався на умовах, визначених Кредитним договором та договорами про внесення змін до нього, повернути отримані грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними в строки та розмірах, передбачених Кредитним договором з усіма додатковими договорами, угодами та договорами про внесення змін до нього.

З метою забезпечення виконання ТОВ «БК «Форт-Пост» своїх зобов'язань за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «Український стандарт» (надалі також - Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №90.

Відповідно до якого наведеного Іпотечного договору (урахуванням усіх змін, доповнень та додатків) у забезпечення своєчасного виконання за Кредитним договором Іпотекодавець передав в іпотеку:

- Будівлю, нежитлову літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв.м. що знаходиться за адресою: Харківська область, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два) та належить Іпотекодавцю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311603363101, номер запису про право власності 4948293 (далі Предмет іпотеки).

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці кадастровий № 6310136900:06:007:0055, загальною площею 0,1144 га, цільове призначення; землі житлової та громадської забудови, наданій Іпотекодавцю в оренду згідно з договором оренди землі від 28 березня 2007 року, укладеного Іпотекодавцем з Харківською міською радою, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 03 травня 2007 року за №440767100024, та Актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.05.2007 року р. № 378.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору - Іпотечний договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань що випливають з укладеного між ним та АТ «БАНК СІЧ» (Іпотекодержателем за цим Договором) Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року, угод до Кредитного договору, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти, здійснювати часткове повернення кредиту згідно з графіком, що є невід'ємною частиною Кредитного договору, з кінцевим терміном повернення 31 березня 2025 року, включно або достроково у випадках, передбачених Кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, відшкодувати будь-які витрати (пеня, штрафи, відшкодувати збитки), та інші платежі передбачені умовами Договору.

Відповідно до р. 5 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки, його реалізації, та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета іпотеки на свій розсуд у разі настання будь-якого або всіх випадків передбачених у цьому пункті Іпотечного договору, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого з зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (в тому числі, але не виключно щодо повернення кредиту або його частин в строк, передбачений Кредитним договором, та/або сплати процентів за користування Кредитом та /або процентів за понадстрокове користування Кредитом, та /або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором та інше.

Відповідно до Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки - Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Позичальника у випадках невиконання Позичальником Основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням, у випадках порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених Іпотечним Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.2.1. Іпотечного договору, Сторони домовились, що у разі настання випадків, передбачених умовами цього Договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя, в тому числі і шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в розділі 5 Договору.

Іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення у разі настання будь-якого або всіх випадків передбачених умовами Іпотечного договору, в тому числі при порушенні Позичальником основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та/або комісій за користування кредитом, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Іпотекодавцем зобов'язань та умов Іпотечного договору, та у випадках встановлених законом.

Відповідно до Іпотечного договору Набуття Іпотекодержателем права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Вартість предмету іпотеки, за якою Іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки, здійснюється на підставі оцінки здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.

Підписанням Іпотечного договору Іпотекодавець дає згоду на передачу у власність Іпотекодержателя Предмета іпотеки. У такому випадку Іпотечний договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

При настанні зазначених випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання та зобов'язань передбачених Договором, із попередженням про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. В письмові вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет Іпотеки відповідно до умов Іпотечного Договору та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 7.6. Іпотечного договору, Сторони за взаємною згодою домовились, що будь-які повідомлення/вимоги/претензії/листи надсилаються в будь-якій із способів за вибором Сторони, яка його направляє, і відправлений в такій спосіб документи будуть вважатись офіційним повідомленням Сторони.

Згідно з розділу 5 Іпотечного договору, Іпотекодержателю надано право звернути стягнення на предмет Іпотеки у позасудовому порядку, шляхом:

- Прийняття Іпотекодержателем Предмету іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку»,

- Продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

- Іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації Предмету іпотеки законодавству України.

Як стверджує відповідач, та не заперечується позивачем, умови Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування ТОВ «БК «Форт-Пост» в повному обсязі не виконані.

15 жовтня 2024 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», як Новим кредитором, було укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. в реєстрі за №627, за яким Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до Боржника за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами та/або генеральними договорами на здійснення кредитних операцій та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Також, Банком були відступлені та перейшли до Нового кредитора права за договорами забезпечення, а саме - Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №90, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Іпотекодавець - ТОВ «Український Стандарт».

Як зазначає відповідач, станом на 15.10.2024 року за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року обліковується заборгованість у розмірі 16 156 510,26 (шістнадцять мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот десять гривень 26 копійок):

- основний борг - 13 857 581, 22 грн.;

- проценти - 2 298 929, 04 грн.;

Як свідчать матеріали справи, огляду на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», як Новим кредитором, надіслано на адресу Іпотекодавця та Боржника вимогу (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги на адресу Боржника/Іпотекодавця шляхом погашення заборгованості, суми несплачених процентів/відсотків за кредитом наданим відповідно до Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «БК «Форт-Пост » в сумі 16 156 510,26 грн. Попереджено, що на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35- 38 Закону України “Про іпотеку» ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90.

В подальшому, 09.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» направлено повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги на адресу Боржника/Іпотекодавця шляхом погашення заборгованості, суми несплачених процентів/відсотків за кредитом наданим відповідно до Кредитного договору №294/21 від 06 липня 2021 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «БК «Форт-Пост» в сумі 16 156 510,26 грн.

В вимозі попереджено, що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35- 38 Закону України «Про іпотеку» Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №90, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків, відповідно до якого у забезпечення своєчасного виконання ТОВ «БК «Форт-Пост» зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавцем - ТОВ «Український стандарт» передано в іпотеку:

- Будівлю, нежитлову літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв.м. що знаходиться за адресою: Харківська область, проспект Героїв Сталінграда, будинок144/2(сто сорок чотири дріб два) та належить Іпотекодавцю , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311603363101, номер запису про право власності 4948293 (далі Предмет іпотеки), для задоволення вимог, що виникли з Кредитного договору.

В вимозі попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги, ТОВ ««Фінансова компанія «Фінрайт», як Іпотекодержатель, має право та намір у відповідності до Іпотечного Договору та Закону України «Про іпотеку» задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки як в судовому так і в позасудовому порядку.

В вимозі повідомлено, що згідно умов ст. 42 Закону України «Про іпотеку», боржник, іпотекодавець мають право до дня продажу Предмета іпотеки виконати вимогу за основним кредитним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, зі сплатою неустойки, з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих кредитодавцю (іпотекодержателю), що дозволить зберегти майно.

Однак, зазначені вимоги ТОВ «БК «Форт-Пост» та ТОВ «Український стандарт» виконані не були, існуючої заборгованості за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року сплачено не було.

В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» звернула стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, а саме, на підставі поданих ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025 11:44:54, приватний нотаріус Луніна Тетяна Анатоліївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.

При зверненні до суду з позовом у даній справі ТОВ «Український стандарт» просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийняте приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" права власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. “Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Український стандарт» вказує, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" було допущено суттєві недоліки, що фактично унеможливили виконання ТОВ «Український стандарт» своїх зобов'язань, як поручителем.

Зокрема, позивач вказує, що Іпотекодавець та Боржник не були належним чином повідомлені про факт відступлення права вимог Новому кредитору та про свій обов'язок усунути порушення основного зобов'язання на його користь Нового кредитора, оскільки направляючи на адресу Іпотекодавця та Боржника вимоги щодо відновлення порушених права Новий кредитор не долучив до відповідного повідомлення докази належності йому права вимагати виконання основного зобов'язання від Боржника.

Позивач вважає, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором, однак зазначених документів ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» при направленні повідомлень щодо відновлення порушених права боржнику/іпотекодавцю не надсилала.

Позивач вказує, що таким чином, не долучивши до своєї вимоги про усунення порушення за основним зобов'язанням жодних доказів відступлення права вимоги на користь нового кредитора, Відповідач власними діями створив стан правової невизначеності у зобов'язанні з повернення грошових коштів за кредитним договором, в умовах якого Позивач, як іпотекодавець, не мав жодних правових підстав для виконання основного обов'язку на користь ТОВ «ФК «Фінрайт».

Позивач зазначає, що згідно із положеннями цивільного законодавства (ст. 24 Закону України “Про іпотеку» та ч. 2 ст. 517 ЦК України) боржник та іпотекодавець були наділені правом не виконувати основний обов'язок на користь ТОВ «ФК «Фінрайт». Як наслідок, не усунення порушення основного зобов'язання у встановлений новим кредитором строк відбулося внаслідок прострочення самого кредитора, який не вжив необхідних дій із надання доказів належності йому права вимоги та, відповідно, права надсилання повідомлення про порушення основного зобов'язання. Відповідно, у Боржника, Іпотекодавця були відсутні правові підстави для усунення порушення основного зобов'язання на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», а останнє такими діями виключило можливість для Іпотекодавця, Боржника усунути порушення за основним зобов'язанням та запобігти зверненню стягнення на майно.

Крім того, позивач також вказує, що відповідно до інформації з веб-сайту за посиланням https://prozorro.sale/auction/GFD001-UA-20240912-24068/ щодо електронного аукціону GFD001-UA-20240912-24068 (посилання на який міститься у Договорі відступлення) по лоту № GL16N026480 наявні відомості, що його предметом є виключно права вимоги за кредитним договором №294/21 від 06.07.2021, що укладений з юридичною особою, та дебіторська заборгованість юридичної особи за договором РКО №26005001205058 від 01.08.2022. Тобто, предметом даних електронних торгів, не було право вимоги до Іпотекодавця за Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя від 06.07.2021, посвідченим Шатерніковою Т.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 90 з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків.

Позивач також зазначає, що як вбачається із протоколу електронного аукціону, між ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та АТ «БАНК СІЧ» жодних правочинів щодо купівлі-продажу права вимоги за Іпотечним договором не укладалося, до складу лоту № GL16N026480 такі вимоги не увійшли та предметом продажі не були, відсутні будь-які докази сплати Новим кредитором Банку грошових коштів за відчуження таких майнових активів за іншим правочином, що є необхідною передумовою для набуття право вимоги до Іпотекодавця та Боржника.

З огляду на викладене позивач вважає, що згідно із умовами Договору про відступлення прав вимоги від 15.10.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» не набуло права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов'язання.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку, як вже зазначалося, 15 жовтня 2024 року між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», як Новим кредитором, було укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. в реєстрі за №627, за яким Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до Боржника за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами та/або генеральними договорами на здійснення кредитних операцій та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору, в рамках цього договору Банком були відступлені та перейшли до Нового кредитора також права за договорами забезпечення, а саме - Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №90, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Іпотекодавець - ТОВ «Український Стандарт».

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.

Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зазначена правова позиція, зокрема, відображена в Постанові ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді:

- коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність);

- якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

В даному випадку, укладений між АТ «БАНК СІЧ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» договір про відступлення прав вимоги від 15 жовтня 2024 року є дійсним та ніким, в т.ч. ТОВ «Український Стандарт» не оспорений.

З огляду на викладене, він є обов'язковим для виконання сторонами в силу Закону.

Зазначене в свою чергу спростовує посилання ТОВ «Український Стандарт» про те, що згідно із умовами Договору про відступлення прав вимоги від 15.10.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» не набуло права за Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90, в т.ч. з тих підстав, що відповідно до інформації з веб-сайту за посиланням https://prozorro.sale/auction/GFD001-UA-20240912-24068/ щодо електронного аукціону GFD001-UA-20240912-24068 (посилання на який міститься у Договорі відступлення) по лоту № GL16N026480 наявні відомості, що його предметом є виключно права вимоги за кредитним договором №294/21 від 06.07.2021; що протоколом електронного аукціону, між ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та АТ «БАНК СІЧ» жодних правочинів щодо купівлі-продажу права вимоги за Іпотечним договором не укладалося, до складу лоту № GL16N026480 такі вимоги не увійшли та предметом продажі не були.

До того ж, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 399310051 від 15.10.2024 в день укладення Договору відступлення права вимоги також були внесені і зміни у відповідному державному реєстрі щодо Іпотекодержателя - ТОВ «ФК Фінрайт».

В той же час, пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 526 ЦК України встановлено загальні умови виконання зобов'язання, у відповідності до яких (умов) зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки внормовані статтями 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» і до них, зокрема, відноситься невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Аналіз зазначених положень Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку, що зверненню стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом позасудового врегулювання, має передувати виконання іпотекодержателем обов'язку письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір звернути стягнення на це майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) вказано, що за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" здійсненню права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов'язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. 80.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

Таким чином, наведені норми закону спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника.

Разом з тим, Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127 (далі - Порядок № 1127), іншими нормативно-правовими актами.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Так, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Відповідно до статті 24 Закону підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Так, частиною другою статті 24 Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Отже Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.

Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту). Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

З наведеного слідує, що підставою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення, подальше ігнорування такої вимоги - тобто протиправне невиконання основного зобов'язання.

Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Такий обов'язок покладено на нотаріуса як державного реєстратора згідно з правилом частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16- ц, постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 127/17399/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 201/6233/17-ц.

Натомість, як свідчать матеріали справи, в даному випадку Іпотекодавець та Боржник не були належним чином повідомлені про факт відступлення права вимог Новому кредитору та про свій обов'язок усунути порушення основного зобов'язання на його користь.

Згідно ст. 517 ЦК України, Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Тлумачення зазначеного положення законодавства свідчить про право боржника бути ознайомленим з доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. До надання таких даних боржник має право не виконувати зобовґязання, не ризикуючи при цьому прострочити (ст. 612 ЦК України). Натомість, відповідна ситуація може розглядатися як прострочення кредитора, яке тягне наслідки за ст. 613 ЦК України.

Частиною 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частинами 1-2 ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

В даному випадку, як на підставу повідомлення іпотекодавця (ТОВ «Український Стандарт») та боржника (ТОВ «БК «Форт-Пост») про зміну кредитора в зобов'язанні та повідомлення про усунення порушень ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» посилається лист від 18.10.2024 № 18/10-24 в якому зазначається про укладення договору відступлення права вимоги від 15.10.2024, на вимогу (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» та повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» в яких зазначалося про необхідність погашення існуючої заборгованості за кредитним договором протягом 30 (днів) з моменту надіслання письмової вимоги та попереджено що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, що ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» на підставі розділу 5 Іпотечного договору та керуючись ст. 33, 35- 38 Закону України «Про іпотеку» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Однак, як свідчать лист від 18.10.2024 № 18/10-24, вимога (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» та повторна вимога (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» до них не було додано жодного доказу переходу до ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», як нового кредитора, прав у зобов'язаннях за кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року та Іпотечним договором від 06 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 90.

До того ж, в якості доказу направлення листа від 18.10.2024 № 18/10-24 ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» надало суду фіскальні чеки чек, однак за відсутності опису вкладення в цінний лист (у відповідності до положень п.п. 59, 61 постанови №270), суд позбавлений можливості встановити що згідно з фіскальними чеками в поштовому відправленні було дійсно направлено листа від 18.10.2024 № 18/10-24. До того ж, як повідомив в судовому засіданні 19.11.2025 представник ТОВ «Український Стандарт», назване товариство взагалі не отримувало лист від 18.10.2024 № 18/10-24.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Український Стандарт» про те, що на момент отримання ним наведених вимога (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» та повторної вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) щодо відновлення порушених права ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» у ТОВ «Український Стандарт» та ТОВ «БК «Форт-Пост» були законні підстави не реагувати відповідні вимоги та не виконувати зобов'язання кредитним та іпотечним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», оскільки останній не надав їм будь-яких доказів що він є новим кредитором у цих зобов'язаннях.

Посилання ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», зокрема у відзиві на позовну заяву та запереченнях на те, що ТОВ «Український Стандарт» отримавши вимоги ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» мав можливість звернутися до ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» з приводу надання підтверджуючих документів, або дізнатися про відступлення права вимоги з веб-сайту за посиланням https://prozorro.sale/auction/GFD001-UA-20240912-24068/ щодо електронного аукціону GFD001-UA-20240912-24068 є такими, що не гуртуються на вимогах чинного законодавства.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», як Новим кредитором у наведених зобов'язаннях, при пред'явленні вимоги щодо усунення порушення за основним зобов'язанням було допущено суттєві недоліки щодо її змісту, а тому такий документ не міг бути підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки у іпотекодавця (ТОВ «Український Стандарт») та боржника (ТОВ «БК «Форт-Пост») були відсутні правові підстави для усунення порушення основного зобов'язання на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт».

Оскільки правові підстави для усунення порушення основного зобов'язання на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» були відсутні, Боржником, Іпотекодавцем не було допущено порушення основного зобов'язання після пред'явлення їм відповідної вимоги. Фактично, такими діями Відповідач виключив можливість для Іпотекодавця, Боржника усунути порушення за основним зобов'язанням та запобігти зверненню стягнення на майно.

Такі фактичні обставини свідчать про допущення ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», як Новим кредитором, істотних порушень у процедурі позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що виключає можливість реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки на підставі поданих документів.

Крім того, згідно абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку № 1127, вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

В даному випадку суд констатує, ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», як Новим кредитором, надіслано до Іпотекодавця, Боржника вимогу (вих. №07/04-04 від "07" квітня 2025 р.), а також повторну вимогу (вих. № 09/05-05 від 09.05.2025 року) і вже 08.08.2025 здійснена реєстрація права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» на предмет іпотеки.

З приводу обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Статте 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

В даному випадку відповідач вчинив дії, спрямовані на набуття права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору, укладеного з позивачем.

Державний реєстратор у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) порядку здійснив реєстраційну дію (виконав визначену законом технічну функцію) щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом № 1952-IV.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

Оскільки Позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки Відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому до предмету доказування зі сторони Позивач входять обставини, що стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт», заявлення ТОВ «Український Стандарт» позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийнятого приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

При прийнятті даного рішення судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), яка підтримала правовий висновок КЦС ВС щодо застосування статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначивши, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

Скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб.

Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Під час розгляду справ цієї категорії суд повинен надати оцінку всім обставинам, які мали місце при зверненні стягнення на іпотечне майно. Тим самим суд визначає:

(а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей);

(б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому

(в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже

(г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить.

В даному випадку, з фактичних обставин справи вбачається порушення ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому ефективним способом поновлення порушеного права власності ТОВ «Український Стандарт» на нерухоме майно є скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. Задоволення даної позовної вимоги призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення.

При прийнятті даного рішення суд також зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Під час ухвалення даного рішення суд особливу увагу звернув на факти та обставини, які враховані Господарським судом Харківської області та Східним апеляційним господарським судом, під час розгляду справи № 922/4194/20, та які, відповідно, на підставі положень ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді справи № 922/2513/25.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

За таких обставин, з ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» на користь ТОВ «Український Стандарт» підлягають стягненню 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийняте приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Фінрайт" (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228-Б; код ЄДРПОУ 40997729) право власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. “Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Фінрайт" (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228-Б; код ЄДРПОУ 40997729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (адреса: 62495, Харківська обл., смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 32570235) 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "20" листопада 2025 р.

Суддя О.І. Байбак

Попередній документ
131908817
Наступний документ
131908819
Інформація про рішення:
№ рішення: 131908818
№ справи: 922/3076/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них; забезпечення виконання зобов’язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.11.2025)
Дата надходження: 01.09.2025
Предмет позову: скасування рішення
Розклад засідань:
24.09.2025 14:20 Господарський суд Харківської області
08.10.2025 16:00 Господарський суд Харківської області
22.10.2025 15:20 Господарський суд Харківської області
05.11.2025 15:30 Господарський суд Харківської області