8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3196/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м.Харків
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м.Харків
про стягнення коштів 222 230,15 грн.
без виклику учасників справи
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про стягнення 222 230,15 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
18.09.2025 позивачем поданою до суду заявою (вх.№21533) усунуто недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 позовну заяву рийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3196/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідачу - Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод" ухвала Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлялась в електронному вигляді до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.
Втім,відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.
На підставі рішення 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 № 244/21 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам» 29.12.2021 між Харківською міською радою (надалі-позивач, орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» (надалі-відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі № б/н (номер запису про інше речове право: 46004023 від 29.12.2021).
Відповідно до умов вищезазначеного договору ПрАТ «Харківський тракторний завод» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 7,1185 га по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові (кадастровий номер 631013 8200:02:001:0018).
Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 139 174 435 грн.
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно в грошовій формі на рахунок Державного казначейства України у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному територіальному органі Державної фіскальної служби України за місцем розташування земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку за рік становить на період будівництва та реконструкції 1,8%, на період експлуатації 2,4% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до законодавства.
Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками за місцем розташування земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. (п.11).
Платіжне доручення або квитанція мають містити обов'язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або/та реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж (п.12).
Відповідно до п.15 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва, реконструкції та експлуатації будівель та споруд.
Згідно п.16 Договору цільове призначення земельної ділянки землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; код КВЦПЗ - (11.02) розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Об'єкт за договором оренди землі вважається повернутим Орендодавцеві з моменту державної реєстрації припинення права оренди. (п.18 Договору).
Пунктом 25 Договору встановлено, що орендодавець має право вимагати, зокрема, своєчасне внесення орендної плати.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
а)взаємною згодою сторін;
б)рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною за: обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.35 Договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.04.2025 № 8102/5/20-40-04-16-10, ПрАТ «Харківський тракторний завод» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 631013 8200:02:001:0018 загальною площею 7,1185 га та за вказану земельну ділянку сплачено: за період 29.12.2021-31.12.2021 - 20 202,74 грн, за 2022 - 208 761,65 грн орендної плати.
Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 № б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022, яка складає 222 230,15 грн.
Вказане стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ст. 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Частиною 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 б/н за період з 29.12.2021 по 28.02.2022.
Обчислення розміру заборгованості зі сплати орендної плати Харківською міською радою здійснено відповідно до положень договору оренди землі від 29.12.2021 б/н, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».
Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, зокрема у спірних правовідносинах, які виникли між Харківською міською радою та відповідачем за договором оренди землі, викладені у п.41 постанові Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 40 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).
Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 №786, встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській від 14.04.2025 № 8102/5/20-40-04-16-10 ПрАТ «Харківський тракторний завод» за земельну ділянку сплачено: за період 29.12.2021-31.12.2021 - 20 202,74 грн, за 2022 - 208 761,65 грн орендної плати
Розмір орендної плати, яку повинен був сплатити орендар відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 б/н з урахуванням індексів інфляції за період з 29.12.2021 по 28.02.2022 складає 222 230,15 грн.
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу за неналежне виконання договірних зобов'язань зі сплати орендної плати у розмірі 222 230,15 грн., а саме відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахувань та встановлено, що сума боргу за вище значеними розрахунками є арифметичною вірною.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2021 в повному обсязі не виконав, суму заборгованості у розмірі 222 230,15 грн. не сплатив. Таким чином зобов'язання відповідача щодо оплати заборгованості з орендної плати за земолю на час розгляду справи не виконане. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 222 230,15 грн. зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 № б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022 є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 333,45 грн. покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» (проси. Героїв Харкова, 275, м. Харків, 61007, код ЄДРПОУ 05750295) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 0405924) 222 230 грн 15 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29.12.2021 № б/н, за період з 29.12.2021 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору 3 333 грн. 45 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" листопада 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне