Рішення від 20.11.2025 по справі 922/3058/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3058/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків

до Приватного акціонерного товариства "Парк-Авто", м.Харків

про стягнення коштів 635 514,16 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Парк-Авто" про стягнення 635 514,16 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Перемоги, 80 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 17.03.2005, зареєстрованого 17.03.2005 за №6344/05, за період з 01.01.2019 по 28.02.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

18.09.2025 позивачем поданою до суду заявою (вх.№21513) усунуто недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 08.09.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/3058/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

06.10.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№23030), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог у відзиві зазначено, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №3801 від 12.05.2020 містить некоректні відомості про цільове призначення земельної ділянки, оскільки в ньому зазначено, що у Державному земельному кадастрі відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, проте як в Державному земельному кадастрі з моменту формування земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:14:010:0008) містилися достовірні відомості про її цільове призначення - код 12.04 «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства». З урахуванням цього, на думку відповідача, застосовано невірний коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 3 замість 1. Також наголошує, що Харківською міською радої не надано відомостей оприлюднення рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова. Отже, відповідач вважає, що плата за землю на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію не з 01.01.2020, а повинна застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01.01.2021. Зазначає, що всупереч пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону №540-IX від 30.03.2020), яким тимчасово було звільнено від нарахування та сплати орендної плати за землю, що перебуває у власності або користуванні суб'єктів господарювання, за період з 1 по 31 березня 2020 року позивачем було включено до розрахунку орендну плату 51 236,43 грн за березень 2020 року.

22.10.2025 позивачем до суду надані пояснення по справі (вх.№24547), в яких не погоджується з доводами відповідача та наголошує, що відповідно до статей 3, 5, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земель є обов'язковою складовою державної системи земельного кадастру та використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Дані про таку оцінку оформлюються у вигляді витягу з технічної документації, який видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Витяг №3801 від 12.05.2020 є належним і допустимим доказом, оскільки він виданий компетентним органом та є єдиним офіційним документом, який підтверджує розмір нормативної грошової оцінки на відповідний період. Твердження відповідача про «помилковість» інформації у витягу від 12.05.2020 щодо відсутності коду Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) вважає необгрунтованим, оскільки відповідність спірної земельної ділянки новій КВЦПЗ відбулася лише у 2024 році після подання відповідачем запиту №03/04 від 03.04.2024. Зазначає, що у 2020 році відомості про КВЦПЗ у кадастрі дійсно були відсутні, і орган кадастру обґрунтовано зазначив це у витягу. Посилається на примітку 2 до Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489, якою передбачено, що у разі відсутності коду КВЦПЗ застосовується коефіцієнт функціонального використання (Кф) = 3,0. Також вважає безпідставним твердження відповідача про включення до розрахунку боргу орендної плати за березень 2020 року, оскількі такі нарахування орендної плати позивачем за цей місяць не здійснювалися.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

17.03.2005 між Харківською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «ПАРК-АВТО» (далі - відповідач, орендар, в подальшому змінено організаційно-правову форма на Приватне акціонерне товариство) укладено договір оренди землі, зареєстрований 17.03.2005 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за № 6344/05 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1 орендодавець на підставі рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 року №153/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, пр. Перемоги, 80.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2496 га (кадастровий номер 6310136300:14:010:0008).

Умовами пункту 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №3008/04 від 14.12.2004 становить 540027 грн.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком до 01.10.2029. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з умовами пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Пунктом 13 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування майданчика для відстою автобусів.

Згідно з пунктом 16 договору цільове призначення земельної ділянки землі транспорту.

Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом десяти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що 30.03.2009 між орендарем та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі в якій зазначено, що відповідно до Законів України "Про плату за землю" та "Про оренду землі", рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.12.2007р. №335/07 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 р", рішень 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007р." та №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові", та рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008р. №242/08 "Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові" змінити та викласти у такій редакції пукти 5 та 9 договоруоренди землі, зареєстрованого "17" березня 2005р. за №6344/05.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди від 30.03.2009 до Договору, нормативна игрошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 1037/08 від 12.05.2008 становить 2 811 970.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до абз. 2 п. 9 додаткової угоди до Договору, розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1784/8 від 28.10.2008 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає - 157 470,32 грн, або на місяць - 13 122,53 грн.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області від 08.01.2025 № 251/5/20-40-04-07-12, ПРАТ «ПАРК-АВТО» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,2496 га з кадастровим номером 6310136300:14:010:0008.

За даними податкових декларацій з плати за землю ПрАТ «ПАРК-АВТО» сплачено: за 2019 рік -364 469,88 грн, за 11 місяців 2020 року -334 097,39 грн, за 2021 рік - 364 469,88 грн, за січень-лютий 2022 року - 66 819,48 грн орендної плати.

З рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" убачається, що на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що позов стосується стягнення заборгованості з відповідача за користування земельною ділянкою по просп. Перемоги, 80 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 17.03.2005, зареєстрованого 17.03.2005 за №6344/05 за період з 01.01.2019 по 28.02.2022.. Зазначає, що спірна земельна ділянка протягом використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, а тому станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість з орендної плати становить 635 514,16 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як зазначено судом вище та з матеріалів справи убачається, що 17.03.2005 між орендарем та орендодавцем було укладено договір оренди землі відповідно до умов пункту 1, 2 якого, орендодавець на підставі рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 року №153/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, пр. Перемоги, 80. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2496 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:14:010:0008.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Як зазначалось, абз. 2 п. 9 додаткової угоди до Договору передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до п.13 Договору Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись орендарями відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, викладені у п. 41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

З матеріалів справи убачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Таким чином, суд зазначає, що з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.

Як обґрунтовано зазначено позивачем, розрахунок розміру орендної плати, яку відповідач повинен був сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,2496 га по просп. Перемоги, 80 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:14:010:0008, відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №12.05.2020 № 3801. Розмір орендної плати за Договором, яку повинно було сплатити ПрАТ «ПАРК-АВТО» в перший місяць вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - січень 2020 року складає 50 982,74 грн (відповідно передбаченої абз. 2 п. 9 додаткової угоди до Договору ставки 5,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік). Починаючи з лютого 2020 року орендна плата повинна була сплачуватися з урахуванням індексу інфляції, як це передбачено п. 10 Договору.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській від 08.01.2025 № 251/5/20-40-04-07-12, ПрАТ «ПАРК-АВТО» за земельну ділянку сплачено: за 2019 рік -364 469,88 грн, за 11 місяців 2020 року - 334 097,39 грн, за 2021 рік - 364 469,88 грн, за січень-лютий 2022 року - 66 819,48 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві розмір заборгованості з урахуванням сплаченої ПрАТ «ПАРК-АВТО» орендної плати за період з 01.01.2019 по 28.02.2022 складає 635 514,16 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши наведені у позовній заяві розрахунки заборгованості по орендній платі за спірний період, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про повну сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою по по просп. Перемоги, 80 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:14:010:0008), відповідно до договору оренди землі від 17.03.2005, зареєстрованого 17.03.2005 за №6344/05, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі 635 514,16 грн. за період з 01.01.2019 по 28.02.2022 є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача про недостовірність витягу з технічної документації №3801 від 12.05.2020 з наступних підстав.

Так відповідач стверджує, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 12.05.2020 містить недостовірні відомості, зокрема про відсутність коду Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), що нібито призвело до завищення оцінки.

Разом з тим, як убачається з пояснень Харківської міської ради, у спірний період у Державному земельному кадастрі дійсно був відсутній код КВЦПЗ, а наявний лише код за старим Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ) - 1.14.2, який не є ідентичним кодам нового КВЦПЗ. Ця обставина підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.03.2024 №955 та листом від 23.04.2024 №1538/327-24, згідно з якими оновлення цільового призначення до вимог КВЦПЗ відбулося лише у 2024 році, після звернення самого відповідача.

Таким чином, твердження відповідача про недостовірність інформації у витягу №3801 від 12.05.2020 спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики №489 від 25.11.2016, коефіцієнт Кф визначається на підставі КВЦПЗ. У примітці 2 до додатку 1 до цього Порядку прямо встановлено, що у разі відсутності коду КВЦПЗ у відомостях Державного земельного кадастру, коефіцієнт Кф приймається зі значенням 3,0.Оскільки у спірний період код КВЦПЗ для зазначеної ділянки дійсно був відсутній, застосування Кф = 3,0 відповідає вимогам чинного нормативного акта. Посилання відповідача на інший код цільового призначення (1.14.2 за УКЦВЗ) не спростовує цієї обставини, оскільки такий код не є еквівалентним КВЦПЗ і не міг бути використаний при розрахунку НГО.

Також суд відхиляє заперечення відповідача про те, що в матеріалах позовної заяви відсутні відомості оприлюднення рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова як необґрунтовані та зазначає, що матеріали справи містять рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" як належний доказ в обґрунтування позовної заяви.

На офіційному веб-сайті позивача (https://www.city.kharkov.ua/) було оприлюднено рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 та розташоване в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради, що свідчить про доведеність їх до відома відповідача, як орендаря, який уклав з позивачем договір оренди землі.

Суд враховує, що проведення нової нормативної грошової оцінки пов'язано з забезпеченням ефективного та раціонального використання земель комунальної власності, збільшення надходжень від орендної плати до місцевого бюджету, а тому Харківська міська рада розраховувала на отримання орендної плати у належному розмірі від оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018".

Як обґрунтовано зазначено судом, з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди внаслідок зміни нормативної грошової оцінки не потребується.

Також не знаходить свого підтвердження зазначена відповідачем у відзиві обставина про нібито здійснене нарахування позивачем орендної плати за березень 2020 року.

У поясненнях позивача зазначено, що нарахування за березень 2020 року не проводилось, оскільки міська рада дотримувалась вимог пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України і не включала відповідний місяць до розрахунку загальної суми боргу.

Із розрахунку орендної плати убачається, що за 2020 рік Харківська міська рада здійснила нарахування за одинадцять місяців - з січня по лютий та з квітня по грудень 2020 року, тоді як сума за березень 2020 року відсутня.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого та підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з з Приватного акціонерного товариства «ПАРК-АВТО» (вул. Клочківська, 370, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 05401548) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 635 514 грн 16 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Перемоги, 80 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 17.03.2005, зареєстрованого 17.03.2005 за №6344/05, за період з 01.01.2019 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору 9 532 грн 71 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" листопада 2025 р.

Суддя С.Ч. Жельне

Попередній документ
131908722
Наступний документ
131908724
Інформація про рішення:
№ рішення: 131908723
№ справи: 922/3058/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.11.2025)
Дата надходження: 01.09.2025
Предмет позову: стягнення коштів