20.11.2025м. СумиСправа № 920/1428/25
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Петлюри Симона, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 12602750)
до відповідача: Виробничо - комерційної приватної фірми «Теплоконтроль» (вул. Машинобудівників, 1, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 14019256)
про стягнення 15599,76 грн
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 15599,76 грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної. Судовий збір у розмірі 2422,40 грн та інші судові витрати стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч положенням законодавства та взятим на себе зобов'язанням не здійснив реєстрацію податкової накладної за господарською операцією з позивачем. Відтак, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму заявлених збитків.
16.10.2024 судом було зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджена адреса відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві.
Ухвалою суду від 20.10.2025 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження відповідачем не отримана та повернута на адресу суду з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою»
Відповідачем відзив на позов не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: виникнення між сторонами господарських зобов'язань; реєстрації/нереєстрації відповідачем податкових накладних за господарськими операціями з позивачем, наявності/відсутності збитків у позивача.
06 серпня 2021 року між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (у подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2022 р. № 1010501450000000031, замовник), та Виробничо - комерційною приватною фірмою «Теплоконтроль» (виконавець) укладено договір №812-21 (надалі - Договір), за яким Замовник доручив, а Виконавець, в порядку та на умовах, визначених Договором, взяв на себе зобов'язання надати послугу з повірки і технічного обслуговування 38 будинкових комерційних засобів обліку теплової енергії (згідно ДК 021:2015 код 50410000-2), включаючи заміну батарей живлення на нові з характеристиками не гіршими за встановлені та проведення повірки спеціалістами Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на базовому обладнанні Виконавця (далі по тексту - послуга), а Замовник зобов'язувався прийняти вказані послуги та оплатити їх. (п.1.1. Договору).
Вищезазначене підтверджується копією Договору (а.с.11-13).
Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов'язковому виконанню сторонами.
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що результатом надання послуг є видане свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, або довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки.
Послуги з повірки і технічного обслуговування 38 будинкових комерційних засобів обліку теплової енергії були надані відповідно до акту здачі-приймання наданої послуги від 08.09.2021 р. № 1 на суму 93 598,56 грн., в т.ч. ПДВ - 15 599,76 грн (а.с. 20).
Оплата по даному Договору Відповідачу була перерахована в сумі 93 598,56 грн., в т.ч. ПДВ - 15 599,76 грн., відповідно до платіжного доручення № 5279 від 22.09.2021 р (а.с. 21).
Таким чином, позивач, прийнявши та оплативши послуги, належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання по договору перед відповідачем.
Позивач та відповідач є платниками податку на додану вартість.
Відповідно до п. 8.5. Договору, всі податкові накладні складаються Виконавцем і направляються Замовнику виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.
Згідно з п. 8.6. Договору, всі податкові накладні або розрахунки коригувань до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. За відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкових накладних, що не дає право Замовнику на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту - з Виконавця стягується штраф на користь Замовника та додатково стягуються збитки у порядку, передбаченому законодавством.
Даний Договір набув чинності з дати його підписання Сторонами і діяв до 31 грудня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.1., 7.2. Договору).
Позивач зазначає, що відповідачем за наданими послугами виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 22.09.2021 р. (а.с. 22). Проте, дана податкова накладна виписана безпідставно, так як не відповідає даті поставки, що підтверджується актом здачі-приймання наданої послуги - 08.09.2021 р.
Виробничо-комерційною приватною фірмою «Теплоконтроль» податкову накладну на суму 93 598,56 грн., в т.ч. ПДВ 15 599,76 грн. на адресу ТОВ «Авіакон» датою надання послуг 08 вересня 2021 року в ЄРПН не зареєстровано.
Податкова накладна № 5 від 22.09.2021 р. виписана Відповідачем безпідставно та не дає права Позивачу - ТОВ «Авіакон» на включення її до податкового кредиту, так як відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Позивачем була направлена на адресу Відповідача Претензія про відшкодування збитків № 130 від 08.04.2025 р. (вих. № 1515). Проте, відповіді на претензію до ТОВ «Авіакон» не надходило, збитки до теперішнього часу не відшкодовані.
Отже, як зазначає позивач, у нього як у покупця (за умови реєстрації відповідачем податкової накладної за господарською операцією з позивачем датою надання послуг 08 вересня 2021 року) виникло б право на податковий кредит в розмірі зазначеної сум ПДВ. Однак відповідач всупереч положенням законодавства та взятим на себе зобов'язанням не здійснив реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму заявлених збитків.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в наслідок не реєстрації відповідачем податкової накладної з датою надання послуг 08 вересня 2021 року на суму 193598 грн 56 коп., у т.ч. ПДВ 15599 грн 76 коп. в ЄРПН, позивач втратив право на включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України вбачається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН отримувачем результатів наданих послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено саме на Виробничо-комерційне приватне підприємство «Теплоконтроль», як виконавця по за договором про надання послуг в розумінні ст. 201 ПК.
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.
За змістом пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Стаття 201 ПК передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.
Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
Відповідачем не виконано обов'язок щодо складення податкової накладної за наслідками здійснення з позивачем господарської операції датою надання послуг 08.09.2021 за договором №812-21 від 06.08.2021р. та реєстрації її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Факт здійснення господарських операцій за договором №812-21 від 06.08.2021р. підтверджується актом здачі-приймання наданої послуги, який міститься в матеріалах справи (а.с.20).
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).
Відповідач не виконав всіх вимог ст.201 ПК України, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 15599 грн 76 коп.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог. Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкової накладної в ЄРПН щодо надання послуг (оплати) на вищевказану загальну суму ПДВ матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 15599 грн 76 коп.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до відповідача: Виробничо - комерційної приватної фірми «Теплоконтроль» про стягнення 15599 грн 76 коп. збитків - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничо - комерційної приватної фірми «Теплоконтроль» (вул. Машинобудівників, 1, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 14019256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Петлюри Симона, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 12602750) 15599 грн 76 коп. збитків, 2422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» наказ після набрання рішенням законної сили
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.11.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко